На конгресі Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), який відбудеться в березні 2012 р., в Манілі (Філіппіни), буде розглянуто проект нової декларації «Про місію та євангелізацію». На сьогодні у своїй місійній діяльності ВРЦ керується декларацією прийнятою 1982 р.

Нова декларація буде розпочинатися з констатації того, що місія Церкви не може базуватися на звуженій антропоцентричній концепції, так як її вихідним пунктом є все Створіння Боже.

Проект документу містить також положення про те, що до місії Церкви належать екологічні питання, оскільки місія Церкви здійснюється у світі Божого створіння, яке довірене нам на відповідальне управління.

Паперові товари відіграють велику роль в більшості аспектів нашого життя, від книг та журналів, до картонних коробок та рахунків, які присилаються нам поштою. При цьому папір - один з небагатьох матеріалів, який найбільш легко і часто використовується повторно.

Частка паперу в загальній кількості відходів залишається постійною

Незважаючи на збільшення кількості нових матеріалів, частка паперу в загальному обсязі муніципальних відходів з 1960 по 2007 роки коливалась в районі 33%. Фактичний обсяг збільшується, але відсоток залишається постійним.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у Європейському регіоні  кожна п'ята смерть зумовлена хворобами, пов'язаними зі станом навколишнього середовища.

Однак рівні впливу навколишнього середовища на здоров'я значною мірою різняться в країнах регіону. Усередині країн бідні верстви населення можуть піддаватися несприятливому впливу навколишнього середовища в п'ять разів більше, ніж більш забезпечені люди.

Доповідь про нерівності щодо екологічних умов і здоров'я в Європі - новітня публікація Європейського центру з питань довкілля та охорони здоров'я європейського бюро ВООЗ. Сьогодні - через десять років після початку його діяльності в 2001 році - повноцінний офіс цього центру відкривається в Бонні, Німеччина.

На початку цього місяця, появилися статті, як і відеоролики про те, що не слід панікувати, глобального потепління не існує, а є так звана глобальна бюрократія. Цікаво, що хоча вчені описують природу, як доволі складний, невивчений ще до кінця механізм, та деякі з них запевняють з стовідсотковою впевненістю, що «немає ніяких переконливих наукових аргументів на користь радикальних дій з «декарбонізації» економіки».

Отож, продовжуючи тему, вчені стверджують, що вуглекислий газ не забруднює атмосферу, але це радше один з ключових компонентів біосфери, що стимулює ріст рослин. Та мені пригадується стан людини, яка має проблему у непоміркованості в їжі. Хіба це є стимулятором для її нормального розвитку, чи повторення з дня на день такого раціону не приведе до «переміни» людини? Чи можливо, стовідсотково запевнити, що рослини не змінять свого білкового складу, при такому «інтенсивному харчуванні» і що це в свою чергу не приведе до генетичних змін в самій людині, яка в тій, чи іншій формі, буде споживати ці рослини?

В ході офіційної зустрічі між представниками Святого Престолу та Британського уряду, яка відбулась 15 лютого 2012 року було видано «Спільне комюніке Святого Престолу і уряду її Величності Королеви Єлизавети II». В цьому важливому документі було розглянуто 11 пунктів, які в основному спрямовані на те, щоб поставити людину з її гідністю, повагою та цінністю життя в центрі всіх фундаментальних процесів глобального розвитку світу. Серед всіх розглянутих та затверджених пунктів в першу п’ятірку попали два, які стосуються сталого розвитку та взаємозв’язку між бідністю та кліматичними змінами.

Міжнародний день захисту морських ссавців вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців та інших живих істот морів та океанів. Святкується з 1986р., коли, після 200-річного винищення китів, Міжнародна китова комісія ввела заборону на китовий промисел і на торгівлю китовим м'ясом.

Щорічно в цей день різноманітні природоохоронні групи проводять акції із захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які мешкають у наших солоних водах.

Богослужінням м’ясопусної неділі Церква запрошує нас вже тут і зараз відчути і пережити всю реальність сцени «страшного суду» як генерального звіту про реалізацію загальнолюдського покликання «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Сьогоднішня недільна Євангелія дозволяє реально відчути наближення кінця історії спасіння та часу справедливого суду Творця, на порозі якого ми знаходимося і про який вже попереджав Христовий Предтеча: «Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди достойні покаяння… Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь» (Лк 3,7). Саме наближення цих майбутніх подій, присутність яких вже сьогодні явно переживаємо, стимулює нас задуматись над нашим сьогоднішнім духовним та морально-етичним станом.

Для того, щоб належно підготуватись до Загального звіту на кінцевому суді та змогти дати відповіді на перелічені у сьогоднішньому Євангелії запитання, нам необхідно відновити у нас самих життя Бога. Побачимо ми, чи не побачимо в потребуючих ближніх та оточуючому них страждаючому світі самого Христа, безпосередньо залежатиме від Його присутності у нас самих.

Євангелія про страшний суд, яку чуємо в храмах у М’ясопусну неділю, нагадує нам про те, що свого часу кожному з нас прийдеться дати відповідь перед Богом за свої вчинки і спонукає нас до покаяння та відповідального життя вже «тут і зараз».

В контексті великопосних екологічних імпульсів євангельське послання покликане поглибити та розширити нашу екологічну свідомість для того, щоб бути готовими відповісти перед Богом Творцем та Спасителем, Котрий як Суддя зажадає звіту за довірений нам світ і всі дари створіння, які ми покликані передати майбутнім поколінням.

Традиційно ми сприймаємо цю притчу як заклик до діл милосердя: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25: 40). Однак, чи задумувались ми, що тими «братами найменшими», які уособлюють самого Христа, є не тільки наші ближні – потребуючі люди, але й тварини, дерева, рослини, і все інше створіння Боже, що «стогне і страждає» внаслідок гріховної поведінки людини.

Необхідно бути готовими до того, що на страшному суді «голодний» Христос також може запитати нас, чи були ми відповідальними споживачами та виробниками продуктів харчування; Христос «спраглий» – чи заощаджували ми воду і не забруднювали її; Христос «чужинець» – чи ми не забули про те, що оточуюча нас природа – це не лише наше довкілля, матеріал і ресурс для використання, але живий організм Божого створіння та місце Його присутності; «нагий» Христос – чи намагались ми одягнути оголену масовими рубками дерев землю в її природні шати чарівних дібров, гаїв та лісів, чи дбали про відновлення природних ресурсів і чи огортали довірений світ своєю любов’ю та піклуванням; Христос «хворий» запитає про нашу участь у загостренні важкого захворювання планети, яке науковці називають екологічною кризою, пригадає нам про виснаження природного довкілля, знищення багатьох біологічних видів тваринного та рослинного світу і всі спричинені нами екологічні катастрофи; а Христос «ув’язнений» запитає, чи ставилися ми до Божого створіння як добрі та мудрі управителі, чи як поневолювачі та безпощадні експлуататори?