Щороку, 21 березня, Всесвітня спільнота відзначає день лісів. Хоча б в цей день варто звернути особливу нашу із вами увагу на такий безцінний Божий дар як ліси, а саме на їхній стан, дефіцит, колосальний вплив та значення для життя і здоров’я людини.

Отож, одним із Богом створених живих організмів на землі є рослинний світ, який ми зобов’язані берегти, адже він створений насамперед для прослави Бога. Це яскраво видно зі слів архиєпископа Луки (Войно-Ясенецького), який, роздумуючи зокрема про квіти, стверджував, що пахощі квітів – це фіміам для Бога, а самі квіти – це кадильниці. Окрім «кадила» Господу, значення рослин на загальнопланетарному рівні є колосальним. За задумом Всевишнього, вони відіграють велику роль у кругообігу речовин в природі, завдяки здійсненню складного біохімічного процесу – фотосинтезу, внаслідок якого в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вуглекислий газ. Таким чином, рослинність забезпечує життя на Землі.

Для того, щоб спастись самій та врятувати своє довкілля, людина повинна добре усвідомити собі хто вона, та яке її призначення у цьому світі. Людське єство органічно пов’язане із всім створеним Богом світом, і в той же час людина має природне покликання бути «священиком створіння».

Хто такий священик? Це той, хто бере в свої руки світ, щоби віддати його Богу, а у відповідь отримати Боже благословення. Через цей акт творіння комунікує із самим Богом і в такий спосіб спасається, адже воно є скінченне, дочасне. Апостол Петро вчить: «Ви ж – рід вибраний, царське священство» (1 Пет.2:9). Це означає, що кожен християнин має брати активну участь у священичому покликанню і освячувати своїм життям увесь світ. Нині люди часто не виконують цього призначення, і в цьому ховається корінь екологічної проблеми. Людина піддалася спокусі зробити останньою точкою відношення себе, а не Бога. Ми повинні свідомо і з вдячністю повертати світ Богу Творцю як жертву хвалення.