Чому питання зміни клімату мають розглядатися ще у школі?

Зміна клімату впливає на всіх нас. Проте ми досі не приймаємо швидких рішень, а лише займаємося усуненням наслідків та намагаємося адаптуватися до змін навколо нас. Більшість не розуміє ризики від зміни клімату для глобальних економічних і соціальних структур та відноситься, на жаль, зневажливо до довгострокової користі від глобального переходу до сталого розвитку та чистої енергетики.

За даними опитування, нещодавно проведеного центром Pew, сім із десяти американців не дуже турбуються через можливу шкоду від зміни клімату. Більш того, вчені Єльського університету виявили, що 40% дорослих у світі ніколи не чули про зміну клімату. А в деяких країнах, що розвиваються, наприклад, в Індії, ця цифра досягає 65%.

Ці дані засмучують, але їх можна виправити. Вчені Єля прийшли до висновку, що «рівень освіти – це головний фактор, що дозволяє точно спрогнозувати ступінь поінформованості суспільства щодо проблеми зміни клімату». Інвестуючи у якісну освіту, ми зможемо направити нове покоління на правильний шлях для вирішення цієї глобальної проблеми.

Є три напрямки, де освіта і боротьба зі зміною клімату доповнюють один одного.

1. По-перше, освіта – це знання. Розуміння того, як зміна клімату впливає на життя людей вже зараз, може мати практичну користь. Особливо це актуально для найбідніших верств населення, що страждає від втрат врожаю і природних катастроф, наприклад, зсувів і повеней, викликаних зміною клімату. Населення, якому доводиться знову і знову відбудовувати домівки після кожної такої катастрофи, втрачає шанси на швидкий розвиток. Усвідомивши, що їхній світ змінюється (і що ймовірність майбутніх катастроф тільки зростає), ці люди зможуть перейти на побудову стійких систем та навчитися адаптуватися до раптових, чи постійних стресових ситуацій, викликаних зміною клімату.

2. По-друге, освіта – це виклик нашій апатії. Знання про доступні методи боротьби зі зміною клімату дозволяють розкрити величезний потенціал для економічного зростання. Глобальні інвестори повинні зрозуміти, що будь-які рішення мають відповідати принципам сталого розвитку, що призведе до підвищення добробуту населення, а також допоможе розкрити додатковий економічний потенціал. До прикладу пригадаймо Нігерію, де завдяки освітнім програмам і поліпшеним сільськогосподарським технологіям у мільйона з гаком людей подвоїлися реальні доходи від фермерської діяльності. При цьому було відновлено значні площі сильно деградованих земель. Також у США, за даними на 2014 рік, населення, зайнятого у генерації сонячної енергії, більше, ніж тих, хто займається видобутком вугілля.

Проте, багато хто стверджує, що впровадження заходів щодо пом'якшення ефекту зміни клімату може «зашкодити» способу життя, до котрого ми звикли. За даними опитування Pew, майже сім з десяти осіб впевнені у тому, що через технологічні обмеження їм доведеться значно змінити своє життя. Таку тенденцію потрібно змінювати. Освіта дозволить подолати скептицизм, що гальмує шлях для кліматично правильного життя.

3. Нарешті, освіта дає ті технічні знання, яких так бракує для створення кращого майбутнього з інноваціями. Це  – майбутнє із чистою та безпечною енергетикою, стійким сільським господарством, «розумними» містами. Розширення доступу до освіти підштовхне зростання інноваційної діяльності всередині країн  – підприємці шукатимуть способи вирішення проблем на місцевих рівнях. На глобальному рівні ми не можемо розраховувати, що центри знань, подібні Силіконовій долині або Оксфорду, зможуть винайти ту «срібну кулю», що вирішить проблеми клімату. Такі рішення можуть виникати у подібних технохабах. Але що заважає їх виникненню в селах або містах країн, що розвиваються? Це цілком може статись завдяки фермерам і промисловцям, що володіють абсолютно різними поглядами на навколишній світ. Це буде початком позитивних змін. Освіченим людям легше мігрувати і інтегруватися у нові суспільства, ділитися своїми знаннями.

На щастя, все нові та нові покоління стають все більше освіченими, їм ще сильніше імпонує ідея скорочення власного вуглецевого сліду. Щоб їх зусилля не були марними, потрібно розширювати доступність освіти в усьому світі.

Тільки освічене світове суспільство здатне до тих рішучих дій, що так необхідні для досягнення нашої спільної мети.

Феліпе Кальдерон (Felipe Calderón), 
колишній президент Мексики, 
нинішній голова Глобальної комісії по економіці та клімату

Джерело: КліматІнфо