У інтерв’ю для ватиканських медіа керівник Бюро з питань екології УГКЦ Володимир Шеремета розповідає про особливий зв’язок українців із землею, екологічні наслідки війни та ініціативи Церкви, спрямовані на відновлення природи. Йдеться також про те, як праця на землі, висаджування дерев і догляд за садами стають для українців знаком надії, духовної стійкості та віри в майбутнє.

Поруч із будинком, повністю зруйнованим під час обстрілів, видніються ідеально вирівняні грядки та квіткові клумби. Цей парадокс сьогодні можна побачити в багатьох українських селах, а також містах. На тлі руїн упорядковані городи і сади здаються дивними, але саме в них ховається секрет української стійкості. Для українців земля – це не лише ресурс, це живий зв’язок із корінням, джерело внутрішньої сили та спосіб зцілення ран душі.

Нещодавно на веб порталі Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів з’явилася перша заява оператора установки про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу відповідно до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».

Нагадаємо, що інтегрований довкіллєвий дозвіл був запроваджений у законодавство України для найбільших промислових забруднювачів на заміну трьох окремих дозвільних документів, а саме: дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на здійснення операцій з управління відходами. Зокрема, перша заява стосується заводу з виробництва пульпи у місті Вінниця потужністю виробництва паперу та картону понад 20 тон на добу, деревних плит ОСП та ДСП понад 600 кубічних метрів на добу.

Екодія підготувала посібник «Що таке зміна клімату і як про неї говорити?» для журналістів, журналісток і всіх, хто працює з темою клімату або хоче краще її розуміти.

У посібнику зібрані базові поняття, актуальні наукові дані, перевірені джерела, пояснення найпоширеніших міфів і відповіді на запитання, які часто виникають у медіа під час підготовки матеріалів про зміну клімату.

У час, коли Україна захищається від російської повномасштабної агресії, кліматичні питання можуть здаватися віддаленими від нашої щоденної боротьби за виживання. Та наслідки кліматичної кризи не можна відкласти на «після війни». Вони вже впливають на енергетику, здоровʼя людей і навіть умови на фронті. Тому фахівчині Екодії окремо пояснюють, чому зміна клімату залишається важливою для України під час повномасштабної війни, і як вона пов’язана з безпекою, енергонезалежністю та відбудовою країни.

У вівторок, 26 травня, в Івано-Франківську відбулася квартальна зустріч архієпархіальних, єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології. У серці заходу – семінар «Літні табори – знаряддя плекання християнської екологічної культури», який відбувся під керівництвом митр. прот. Романа Демуша, заступника голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді.

Після вступного слова проф. д-ра Володимира Шеремети, керівника Бюро УГКЦ з питань екології, інтерактивними надихаючими духовними екоімпульсами поділився о. Володимир Дяків, референт Екобюро УГКЦ у Чернівецькій єпархії.

У 135-ту річницю «Rerum novarum» Папа у своїй першій енцикліці «Magnifica humanitas» розмірковує про соціальну доктрину Церкви в епоху штучного інтелекту, закликаючи зберегти «величне людство», в якому живе Бог, підтримуючи істину, гідність праці, соціальну справедливість і мир.

«Величне людство, створене Богом, сьогодні стоїть перед вирішальним вибором: звести нову Вавилонську вежу чи збудувати місто, де Бог і людство мешкають разом». Ці слова з початку першої енцикліки Лева XIV Magnifica humanitas «про захист людської особи в епоху штучного інтелекту» узагальнюють її основні мотиви та мету. Документ, опублікований у понеділок, 25 травня 2026 р., Папа підписав 15 травня, у 135-ту річницю проголошення енцикліки Rerum novarum Лева XIII. Папа Превост перейняв спадщину від свого попередника, написавши соціальну енцикліку, яка торкається одного з головних викликів сучасності: штучного інтелекту.

Повномасштабна війна в Україні багато в чому змінила розуміння війни як такої. До цього доклалися і стрімкий розвиток нових технологій, і небачене раніше документування, коли чимало важливих моментів – від жахливих воєнних злочинів до прикладів неймовірного героїзму – фіксують на фото та відео й нерідко транслюють у реальному часі. 

Безсумнівно: ця війна – перша, яку дійсно детально аналізують у всьому світі крізь призму її екологічних наслідків.

У новому випуску рубрики «Ойкономія. Християнський погляд на економічне життя» пропонується репортаж її авторки, яка належить до спільноти «The Economy of Francesco Academy» про міжнародну академічну конференцію, присвячену етичним, духовним, екологічним і соціальним вимірам економічної думки, натхненної францисканською традицією, що на початку травня відбувалася в Ассізі.

Минуло вісімсот років від смерті святого Франциска Ассізького, а здається, що сьогодні світ потребує його більше, ніж будь-коли. У час, позначений соціальними, економічними, екологічними й духовними викликами, спільнота Економіки Франциска (The Economy of Francesco, EoF) зібралася в Ассізі 7-9 травня 2025 року не лише для того, щоб вшанувати пам’ять особливої постаті минулого. Ми приїхали туди, аби поставити перед собою запитання про теперішнє і майбутнє економіки, в центрі якої стоїть людина, її гідність, її стосунки з іншими та з усім створінням.