Миколай святився тим, що він добро робив. 

Бог нам світ подарував, щоб кожен в світі життя мав.

Порівняймо це добро, яким наше є воно?

Ласка Божа до нас йде, щоб святилось все живе. 

Так як Бог для нас вчинив, кожен з нас, щоб так робив. 

Ласка Божа є в добрі, щоб ділились нею всі. 

Божий світ – це світ добра, хай частка в нім буде твоя.

Кола Laudato Si – це маленькі групи людей, які збираються разом, щоб поглибити стосунки з Богом як Творцем та всім Його творінням у світлі енцикліки «Laudato Si» та гострої необхідності зайнятися питанням кліматичної зміни та екологічної кризи.

Кола Laudato Si тримаються на трьох стовпах: молитва, роздуми та дія.

Молитва

Моліться разом зі створінням, до прикладу, молячись на вулиці чи роблячи екологічний іспит сумління.

У домашніх архівах українців зберігається безліч «зворушливих» та «урочистих» відео запуску в небо повітряних кульок. Практично жоден випускний (шкільний чи університетський) і жодне весілля не обходяться без цього ритуалу. Різнокольорові кульки, наповнені гелієм, піднімаються до хмар як символ прощання з дитинством, юністю або безтурботним холостяцьким життям. Вони зникають з поля зору так само швидко, як стираються з пам’яті тих, хто був присутній на торжестві. І куди вони відправляються після того, як стають частиною чийогось відеоархіву, нікому не цікаво. Але недавно українці почали відмовлятися від запуску повітряних кульок.

#ДУЛЬКИ_КУЛЬКАМ – флешмоб з таким хештегом запустили вінницькі школярі. Вони закликали своїх однолітків відмовитися від запуску повітряних кульок, небесних вогнів і конфетті на свята останнього і першого дзвінка. Замість цього юні активісти пропонують всім бажаючим приєднатися до висадки дерев у своєму рідному місті.

Через недостатню поінформованість людей в темі екології політики в Україні легко маніпулюють стереотипами, що вкорінилися в масовій свідомості.

Зокрема про забруднення повітря викидами в атмосферу СО2 саме промислових підприємств та підприємств енергетичного сектору. При цьому небезпека від реальних загроз залишається недооціненою. Таку думку озвучив гендиректор «Ньюфолк-НКЦ» Андрій Закревський в статті: «Не зазеленіє: Як політики будуть використовувати тему екології для перемоги на парламентських виборах».

Рада ЄС у вівторок, 21 травня, схвалила директиву, яка передбачає заборону в ЄС деяких одноразових пластикових виробів, для яких існує альтернатива. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС. Нинішнє затвердження є заключним етапом процедури ухвалення відповідної директиви, за яку раніше проголосував Європарламент.

«Однією з основних цілей цієї директиви є зменшення кількості пластикових відходів, які ми створюємо. Згідно з новими правилами, пластикові тарілки, столові прибори, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок та ватні палички одноразового використання будуть заборонені до 2021 року», – йдеться у повідомленні Ради ЄС.

Британське видання The Guardian змінило власний термінологічний словник, щоб більш точно описати екологічну кризу, яку переживає тепер світ.

Замість «кліматичних змін» видання буде використовувати «кліматичне лихо, кліматична криза, кліматична руйнація», а «глобальне потепління» замінять на «глобальну спеку», хоча й від попередніх варіантів у редакції теж не відмовляються.

Кетрін Вінер, головний редактор видання заявляє, що вони хочуть вживати науково точні терміни, щоб якнайясніше пояснити читачеві ці важливі питання.

Щорічно від наслідків пластикового забруднення гине мільйон морських птахів – і цифри продовжують рости.

Таку інформацію оприлюднив Центр новин ООН до Всесвітнього дня мігруючих птахів.

11 травня – відзначали Всесвітній день мігруючих птахів. Цього року темою Дня було – захист птахів від пластикового забруднення.

Щорічно людство виробляє більше 300 млн тонн пластикової продукції – це один з найбільш широко використовуваних матеріалів в світі. 8 млн тонн пластику щорічно потрапляє у води світового океану.

Здоровий ґрунт – запорука майбутнього без голоду. А тим часом кожні п'ять секунд ерозія роз'їдає земельні угіддя площею, яка дорівнює одному футбольному полю. Про це повідомляють з Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО).

15-17 травня в штаб-квартирі ФАО в Римі пройшов Глобальний симпозіум по ерозії ґрунтів. Його учасники обговорили конкретні заходи по мінімізації ерозії ґрунтів і відновлення земель.

На сьогоднішній день третина всього ґрунтового покриву Землі постраждала від ерозії, герметизації і засолення, вимивання органічних речовин, підкислення, забруднення, ущільнення ґрунтів та інших негативних процесів.