Мікропластик можна знайти у виділеннях людей усього світу – повідомили вчені на 26 Європейському гастроентерологічному тижні, що відбувається у Відні (Австрія).

Люди з’їдають пластик разом із рибою та морепродуктами, а навіть із пивом, медом і бутильованою водою.

Глобальне виробництво всюдисущих на сьогодні штучних речовин вимірюється вже мільйонами тонн щороку і надалі зростає. Загалом їх уже вироблено понад 8 мільярдів тонн, пише Gość Niedzielny.

Хоча найбільше пластикових відходів залишається на суші, то (з огляду не технічні труднощі, пов’язані з лабораторними дослідженнями) набагато краще досліджено стан вод. За підрахунками, від 2% до 5% вироблених штучних речовин потрапляють у моря. Там їх їдять морські тварини і включаються у харчовий ланцюг, а в кінцевому підсумку цей пластик споживають люди.

Компанія Hyundai представила свою технологічну новинку – водневий позашляховик NEXO.

Згідно з повідомленням, оприлюдненим на сайті компанії, автомобіль з'явиться у продажу вже в кінці поточного року.

Виробництво NEXO наблизило автовиробника до випуску машин з нульовим рівнем викидів, що досягається за допомогою передових екологічно чистих технологій.

Характеристики новинки від Hyundai наступні: орієнтовний запас ходу – 600 км (на 200 км більше, ніж мала попередня модель), розгін до 100 км/год за 9,5 секунд, потужність двигуна – 161 кінська сила. Також в NEXO є ряд удосконалених допоміжних систем допомоги водієві, наприклад, дистанційне керування паркуванням (RSPA). Крім того, час заправки позашляховик становить всього 5 хвилин, що наближає NEXO до його бензинового аналогу.

Напередодні одного з найбільших економічних потрясінь ХХ століття – нафтової кризи 1973 року – впливова група дослідників опублікувала знаменитий звіт під заголовком «Обмеження зростання». Ця праця звернула до себе увагу передусім через свої похмурі прогнози про майбутнє людства. Якщо росту населення і виробництва не стримувати, планета може залишитися без ресурсів і увійти в безпрецедентну кризу ще до 2070 року.

Через чотири десятиліття група незалежних науковців, які оновили дослідження, використовуючи сучасніші методи, дійшла тих самих висновків. Як і звіт 1972 року, замовником цієї роботи став Римський клуб – група ліберальних вчених, економістів та політиків, які цьогоріч святкують 50-ту річницю заснування.

Новий звіт, опублікований 17 жовтня в Римі, читати нелегко. Хоча його висновки менш драматичні, порівняно з 1972 роком, людство, за його словами, потрапило в щось, що нагадує пастку-22.

Бруклінська студія дизайну Aprilli продемонструвала майбутнє туризму, упакувавши всі зручності готельного номера в корпус безпілотного автомобіля. Проект під назвою Autonomous Travel Suit поєднує в собі житловий простір і автопілотний транспортний засіб, що доставляє мандрівника з максимальним комфортом від порога будинку до пункту призначення.

«Сьют на колесах» для задоволення всіх базових потреб мандрівника укомплектований спальним і робочим місцем, а також компактним санвузлом. Вирушаючи з будинку, турист через додаток призначає кінцевий пункт маршруту і проміжні пункти для виконання супутніх завдань в дорозі.

Мармеладні соломинки та фруктові стаканчики. Їстівні пакети та прилад, який може подрібнити що завгодно до товщини волосини, – відразу два проекти українських науковців перемогли на міжнародному конкурсі університетських стартапів у Данії.

Один з переможців – викладач Сумського університету. Місяць тому його їстівний посуд, який може замінити шкідливий пластик, вразив українців, і от тепер – міжнародних фахівців.

 За винахід екологічного посуду науковець Сумського аграрного університету Дмитро Бідюк отримав перше місце на міжнародному конкурсі.

19.10.2018р. Б в стінах Золочівської школи №1, куди навідався Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ о. Микола Пришляк, відбулася безтермінова акція «Посади дерево миру», яку започаткувало Бюро УГКЦ з питань екології, за підтримки Міністерства екології в 2016 р. Б.

Ця акція покликана привернути увагу до того, що не тільки людина, але й природа страждає від військових дій, які відбуваються через гріх людини. В цьому дійстві активну участь взяли учні вищезгаданої школи, її директор – п. Оксана Пилипчук, вчителі, а також начальник відділу еколого-освітньої роботи НПП «Північне Поділля» п. Мирослава Єргуньова, котра допомогла із саджанцями ялинок, туй та гортензій.

Зміна клімату вже негативно впливає на внутрішні та міжнародні конфлікти, і уряди повинні вжити заходів для того, щоб ситуація не погіршилася, заявив президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер.

Петер Маурер розповів виданню Guardian Australia, що гуманітарні організації у своїй роботі мають враховувати зміну клімату.

«Зміна клімату вже має величезний вплив на переміщення населення, на родючість земель. Ми можемо спостерігати за її впливом у Африці на південь від Сахари, в Сомалі, в інших місцях світу», – заявив пан Маурер.

Пан Маурер, який перебував з візитом в Австралії, звернув увагу на зміну характеру сучасного конфлікту, та висловив занепокоєння з приводу впливу кліматичних змін у Тихому океані.

З 14 по 16 жовтня в Болоньї (Італія) проходила міжнародна екуменічна зустріч «Молитва за мир», організована Спільнотою Св. Егідія. У 1986 таку молитву започаткував Папа Іван Павло ІІ в Асижі і вже впродовж 32 років члени Спільноти продовжують гарну традицію, впроваджену Святішим отцем. Цьогоріч зустріч проходила під гаслом «Мости миру».

Учасники зустрічі протягом трьох днів брали участь у круглих столах, присвячених найрізноманітнішим викликам та проблемах сьогодення: «Забуті війни», «Діти просять миру», «Солідарність між поколіннями», «Християни й бідні», «Молоді африканці: чому емігрувати? Чому залишатись?», «Іслам і християнство: шляхи зустрічі», «Я маю мрію: за світ без расизму і насильства», «Іван Павло ІІ: Папа діалогу», «Християни і Близький Схід».