Ми звикли вважати сміттям те, що нам на цей момент не потрібно. А з чого ж складається наш сміттєвий кошик? Чи дійсно там знаходиться те, що ніколи й ніяк не може надалі принести нам користь? Спробуємо розібратися.

УСЕ В ОДИН КУЛЬОК

Як правило, у сміттєвий кошик потрапляє різне пакування, папір, пластикові пляшки, органічні відходи з кухні, скляна тара від напоїв, металеві баночки та пляшки від консервації. Ми скидаємо цей набір в один целофановий кульок і несемо у сміттєвий бак.

Чи цікавить нас подальша доля цього кулька? Переважну більшість – ні!

Можливість світу виробляти продукти харчування під загрозою через великі втрати біорізноманіття, йдеться у першому дослідженні ООН рослин, тварин та мікроорганізмів, які допомагають у створенні харчових продуктів, які ми споживаємо.

Попередження було оприлюднене Продовольчою та сільськогосподарською організацією після того, як вчені знайшли докази того, що природні системи, які лежать в основі людського раціону, перебувають під загрозою в усьому світі, – інформує видання Guardian.

Протягом останніх двох десятиліть приблизно 20% рослинної поверхні Землі стало менш продуктивним, зазначено у повідомленні організації.

16 лютого цього року в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника відбувся ІІ (обласний) етап конкурсу-захисту наукових робіт учнів-членів Малої академії наук. У науковій секції «теологія, релігієзнавство та історія релігії» учениця 11 класу Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 імені Олекси Гірника Оксана Багрій презентувала роботу «Природоохоронна діяльність Української Греко-Католицької Церкви на сучасному етапі» (науковий керівник – учитель української мови і літератури Надія Семків).

Юна дослідниця коротко окреслила історію Української Греко-Католицької Церкви, зосередивши увагу на її природоохоронній діяльності в ХХ столітті й акцентувавши на постаті митрополита Андрея Шептицького як предтечі сучасного екологічного чину.

21 лютого в Івано-Франківському обласному будинку рад відбулися громадські слухання щодо добудови 3-го та 4-го енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції загальною потужністю 2000 МВт.

Про плани проведення добудови розповів заступник головного інженера з нових блоків Хмельницької АЕС Геннадій Самосєй, який зазначив, що будівельна готовність третього та четвертого енергоблоків ХАЕС становить 75% та 28% відповідно. Також було озвучено ціну питання, яка за попередніми оцінками складає 72 мільярди гривень.

В громадських обговореннях взяли участь представники Бюро УГКЦ з питань екології, очільник доктор Володимир Шеремета та о. Михайло Дзуль, екореферент Івано-Франківської архієпархії.

Ми можемо назавжди відмовитися від газу і платити за енергію менше. Значно менше.

Ви, напевно, багато чули про те, як західні країни переходять на відновлювальну енергетику – ту, яка використовує енергію сонця, вітру, води, а також біомаси чи біогазу.

Наприклад, під час подорожі Австрією чи Норвегією, можна зустріти цілі поля з вітряками, які забезпечують енергією міста чи невеличкі селища. Так може бути і в Україні.

Причому, наша країна може повністю злізти з газової голки і використовувати біогаз як джерело енергії. При цьому у платіжках ми будемо бачити значно менші цифри ніж звикли нині.

Найбільша телерадіомовна компанія Великобританії розширює сферу своєї діяльності і запускає бренд екологічного одягу й товарів для життя. Натхненням стали власні ж проекти BBC «Блакитна планета» та «Планета Земля».

В документальних серіалах їх автор Девід Аттенборо розповідає, як змінюється клімат на планеті й закликає глядачів змінити своє ставлення та поведінку, щоб запобігти глобальній екологічній катастрофі. Одним із важливих кроків на шляху вирішення проблеми є усвідомлене споживання товарів, створених з безпечних для навколишнього середовища матеріалів. Саме такі планує створювати новий бренд BBC. Окрім одягу, планується випускати книги й товари для дому.

Незважаючи на певні успіхи, яких вдалося досягти в боротьбі зі зміною клімату, очевидно, що в цій сфері має бути зроблено ще дуже багато. Про це на засіданні Генеральної Асамблеї, присвяченому майбутньому кліматичному саміту, заявила голова Генасамблеї Марія Фернанда Еспіноса.

Вона підкреслила, що, якщо міжнародне співтовариство найближчим часом не активізує діяльність по боротьбі з кліматичними змінами, йому не вдасться досягти цілей, поставлених в Паризькій угоді.

«Згідно з даними доповіді щодо викидів парникових газів за 2018 рік, опублікованій ЮНЕП [Програмою ООН з навколишнього середовища], для того, щоб досягти цілей, намічених в Паризькій угоді, ми повинні робити в п'ять разів більше, ніж зараз. І 2019 рік мати критичне значення, ми знаходимося на роздоріжжі », – сказала Еспіноза.

У Міністерстві екології та природних ресурсів України попередили про відповідальність за незаконний продаж і придбання квітів, внесених до Червоної книги.

«Українські екологи закликають не купувати весняні первоцвіти, що дозволить значно скоротити попит. Практично усі весняні лісові квіти в Україні опинилися на межі зникнення», – йдеться в повідомленні міністерства на сторінці у Facebook.

У відомстві зазначили, що за незаконне придбання та збут квітів з Червоної Книги України передбачено штраф від 510 до 1700 гривень з конфіскацією рослин.