Завершуючи передостанній день перебування у Перу відвідинами Амазонії, Лев XIV очолив Святу Месу в спорткомплексі Пукальпи. У своїй проповіді він наголосив на тісному зв’язку між турботою про життя та повагою до створіння, застеріг проти руйнівної експлуатації природних ресурсів і закликав вірних плекати віру, людськість та радість у боротьбі з несправедливістю.
«Чинити добро означає боротися з насильством любов'ю і відповідати на корупцію чесністю. Там, де піклуються про людину, земля процвітає, а культура любові зцілює від морального забруднення, яке є причиною кожної рани, завданої творінню – нашому Спільному дому», – сказав Папа Лев XIV, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у неділю, 15 листопада 2026 р., очолив в спорткомплексі «Villa Deportiva Regional Ucayali» в Пукальпі, що в перуанській Амазонії.
Під час переїзду він зупинився у катедральному соборі Пукальпи. Вздовж вулиць його вітали та зібралися на Святу Месу приблизно 100 тисяч людей. Це Євхаристійне богослужіння стало завершальною подією його передостаннього дня перебування в Перу.
Визволення та навернення
Коментуючи під час проповіді притчу про таланти, Святіший Отець зазначив, що вона запрошує нас замислитися над тим, якими є наші стосунки з Богом. За його словами, тут треба чітко зрозуміти, що означає сказати, що Бог є Володарем і що для людини означає бути слугою. «Ці слова, які у світі дуже позначені жорсткими стосунками влади, в устах Христа набувають нового й несподіваного значення. Він вимовляє їх саме для того, щоб оновити наш спосіб мислення та дії. Адже тим, хто у світі є слугою, Ісус звіщає свободу, а тих, хто вважає себе паном, навчає навернутися», – мовив Лев XIV, підкресливши, що призиваючи всіх до братерства, «єдиний справжній Владика запрошує нас перемінити життя, перетворюючи стосунки та суспільства, в яких ми живемо».
Примноження дарів
Далі проповідник звернув увагу на те, що господар запрошує «вірного і доброго слугу» ввійти в радість свого пана. За словами Папи, це означає «відповісти на доброту та довіру», яку Бог виявляє щодо нас. «Праця, про яку Він нас просить, — це не ознака гноблення та віддаленості, а запорука спільності та щастя. Господь першим виявляє до нас доброту й довіряє нам Свої дари», – сказав Святіший Отець, зазначивши, що примножувати отримані від Нього таланти означає «звершувати справедливість і шукати істину, піклуватися про ближнього і про суспільство».
Довіра і страх
Поведінка «лихого й лінивого слуги», який закопав талант через страх, як зауважив Єпископ Риму, є для нас випробуванням: якщо господар виявив добро та довіру щодо слуг, той і надалі вважає його жорстоким. «Натомість Бог каже нам: я довіряю твоїм здібностям, я аж ніяк не пригнічую твоє життя, а люблю його. Я ділюся з тобою своїми дарами: довіряю їх тобі, щоб вони приносили плоди – для радості, якою я хочу ділитися з усіма», – підкреслив Лев XIV, пояснивши, що слуга з притчі названий лихим, бо «вважає, що Бог є як господарі цього світу». «А господарі цього світу часто вважають, що є Богом», – вказав проповідник, додаючи, що притча спонукає нас перейти від страху до довіри до Бога, усвідомити, «що ми є Його любими дітьми».
Звіщення викуплення
«Притча, яку розповів Ісус, є дуже актуальною, оскільки вона ставить перед нами питання: що ми робимо з дарами, які Бог нам дає, насамперед із даром життя та даром землі. Ці два дари тісно пов’язані між собою: одне не може існувати без іншого. Здоров’я нашого життя та здоров’я землі, на якій ми живемо, нерозривно пов’язані: тому все, що ображає гідність життя, руйнує красу землі. Підприємливість людини та турбота про створіння нерозривно пов’язані: тому все, що експлуатує працю, грабує довкілля. Соціальний мир та екологічна рівновага нерозривно пов’язані: тому насильство над народом є насильством над землею, а насильство над землею є насильством над народом», – наголосив Папа, зауваживши, що так Христове слово входить у драму нашої історії, тож він доєднується до голосу своїх попередників Бенедикта XVI і Франциска, викриваючи «болючий зв’язок» між знищенням довкілля Амазонії та загрозою для гідності її населення.
З цього випливає заклик «не закопувати таланти», які дає Господь і якими є «сила щоб відновлювати та лікувати страждання, заподіяне жадібністю та спрагою панування». «У цьому контексті Євангеліє, яке ми щойно почули, стає проголошенням визволення та надії для всього народу. Саме нам, кожному з нас, належить відповісти на це послідовно та відважно», – мовив Лев XIV.
Три особливі таланти
Проповідник заохотив «примножувати таланти», які їм довірив Господь, плекаючи три дійсності. Першою є «разом плекати віру», тобто, бути народом, «який відзначає спасіння, дароване Богом, і лікує рани людства». «За прикладом Христа, Слова, що стало тілом, спостерігайте за щоденною дійсністю з мудрістю, що походить від Євангелія, відкриваючи для всіх майбутнє, сповнене справедливості», – сказав Святіший Отець, нагадуючи, що ця місія починається з молитви та підтримується таїнствами.
Далі Папа заохотив мешканців перуанської Амазонії плекати «нашу величну людськість». Це, за його словами, стосується насамперед молоді та виявляється у дбанні про найменших і піклуванні про літніх людей, у солідарності з убогими та пригнобленими. Бо там, де піклуються про людину, земля процвітає, а культура любові зцілює від морального забруднення.
Врешті, Лев XIV закликав «перед обличчям випробувань плекати радість». Християнин знає, що ця радість походить не «від наркотиків багатства та влади», а з віри, бо «її підвалинами є Божа благодать». «Переживаючи випробування та виклики, разом будуймо щасливе, мирне та вільне суспільство, дивлячись на Господа Ісуса, Який встановлює мир Своїм хрестом, беручи на Себе всі наші труднощі. Просімо Його, Відкупителя, супроводжувати нас на нашому шляху, даруючи нам світло надії. Нехай же Його Мати Марія, Непорочна Діва, завжди втішає та захищає нас», – побажав на завершення проповідник.
Джерело: VATICAN NEWS