“Вода, в тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються не відаючи, що ти таке. Не можна сказати що ти необхідна для життя: ти – саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. Ти найбільше багатство на світі...”
Антуан де Сент – Екзюпері

 

Дорогі брати і сестри! Представляємо Вашій увазі матеріал, який мав би краще застановити нас над даром води. Ви побачите, що вода може бути як знаком благословення, так і знаком прокляття. Хто береже воду, той береже себе, своє здоров’я і добробут. Є прогнози, що найбільшою проблемою недалекого майбутнього стане саме вода. Від катастрофи нас врятує тільки шанобливе ставлення до дару Божого.

 

У цьому номері:

* ПРАВО НА ЧИСТУ ВОДУ
* СВЯТЕ ПИСЬМО ПРО ВОДУ
* ПРО ВОДУ ЗГІДНО ВЧЕННЯ ЦЕРКВИ
* ЩО МИ П’ЄМО?
* ВПЛИВ ЯКОСТІ ВОДИ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ

Право на чисту воду – це право на життя

28 липня 2010 р., Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка затверджує право  людини на чисту питну воду.

У резолюції «Право людини на воду і са–нітарію» висловлюється глибока стурбованість тим, що близько 884 мільйонів людей не мають доступу до безпечної питної води. Окрім того, у документі вказується, що близько 2,6 мільярда людей проживають в антисанітарних умовах. Щорічно 1,5 мільйона дітей у віці до п’яти років, тобто одна дитина – кожні 20 секунд, помирають від хвороб, пов’язаних із вживанням нечистої води, або відсутністю адекватних сані-тарних умов.
«Генеральна асамблея проголошує право на безпечну і чисту питну воду та санітарію як право людини, що має суттєво важливе значення для повноцінного життя і повного здійснення всіх прав людини», — вказується у резолюції.
В опублікованій цього року доповіді ООН «Нездорова вода» з нагоди Всесвітнього дня води (22 березня) зазначається, що забруднена вода губить більше людей, як війни і всі інші форми насильства разом взяті.
«Більше як половина пацієнтів лікарень у світі - це люди, чиї недуги так чи інакше пов’язані із забрудненою водою», - також повідомляється в доповіді.
«Близько двох мільярдів тонн стоків, які складаються з суміші залишків міндобрив, нечистот, промислових відходів та відходів, що є результатом життєдіяльності людини, щодня скидається в річки та моря, викликаючи поширення захворювань і призводячи до непоправної шкоди екологічних систем. Тому перетворення забрудненої води з загрози для здоров’я та довкілля в чистий, безпечний і економічно вигідний ресурс є одним із ключових викликів для міжнародного співтовариства в ХХІ столітті».

Святе Письмо про воду

Образ води використовується в Біблії в трьох основних значеннях: це вселенська стихія, управляти якою може тільки Бог, джерело життя і засіб очищення. На загал, про воду на сторінках Святого Письма згадується близько 600 раз: вода може означати життя або смерть, благословення і скорботу, порядок або хаос.

Вода як створіння Боже

Бог, Владика всесвіту, дарує воду по своїй волі, і за допомогою води утримує у своїй владі долю людства. Покликавши до буття все, що існує, і встановивши всесвітній порядок, Бог є також Владикою вод. Він їх утримує, або дає течію на свій розсуд. 104-й Псалом чудово описує владу Бога над водами. Він створив «верхні води» (Пс. 104, 3), наповнив водою землю (Пс. 104, 6), визначив швидкість течії води (Пс. 104, 7), спрямує її, щоб не знищити поверхню планети (Пс. 104, 9), відкриває джерела (Пс. 104, 10) і посилає дощ (Пс. 104, 13), завдяки чому на Землі множиться добробут, який веселить серце людини (Пс. 104, 11-18).

Вода в історії народу Божого

Хоч Бог дарує і утримує води за своїм розсудом, Він спостерігає за  поведінкою свого народу. Залежно від того, вірний чи невірний народ Союзові-Заповітові, Бог посилає або затримує води. Якщо ізраїльтяни живуть у згоді із законом Законом Господнім і послушні голосові Божому, Бог відкриває небеса і дає дощ свого часу (Лев. 26, 3; Втор. 28, 1.12). Таким чином вода стає ознакою благословення Божого для тих, хто йому вірно служить (Бут. 27, 28; Пс. 133, 3).
Вода не тільки дає силу і життя. Раптове розливання рік, що змивають у час бурі грунт і все живе (Йов. 12, 15; 40, 23), символізує нещастя, що готове раптом спіткати людину (Пс. 124).
У руках Творця стихійна сила води не є сліпою: поглинаючи нечестивий світ (2 Пет. 2, 5), потоп залишає серед живих праведника (Мудр. 10, 4), а опісля лице землі оновлюється (Бут. 8, 11).
Особливо актуальною для Святого Письма є тема вод благотворних. Вода не лише сила життя, а й засіб очищення та знищення погані (пор. Єз 16, 4-9; 23, 40). Найпоширенішим звичаєм гостинності було омивання ніг гостя, щоби змити дорожну пилюку. Напередодні своєї смерті Ісус побажав сам здійснити цей обов’язок, щоб показати приклад покори та християнської любові (Ів. 13, 2-15).
Необхідна для фізичної чистоти вода є також символом чистоти моральної. Вмивають руки на знак невинності (Пс. 26, 6; пор. Мт. 27, 24). Грішник, який полишає свої гріхи і навертається, подібний до людини, котра була вкрита брудом і вмилася (Іс. 1, 16).

Есхатологічна вода

Тема води займає визначне місце в перспективі відновлення народу Божого. Після того, як збереться усе розвіяне, Бог буйно виллє очищуючі води, які омиють серце людини, щоб вона змогла ревно виконувати увесь Закон Господній (Єз. 36, 19; 23; 40).
В есхатологічній перспективі вода, звичайно, має символічне значення. Ізраїль не зупиняє свій погляд лише на матеріальній реальності, а омріяне ним блаженство є не тільки тілесним добробутом; вода, що витікає з Храму, у розумінні Єзекиїла, символізує життєдайну силу Божу, що розлилася у месіанські часи і допомогла людям принести багатий плід (Єз. 47, 12; Єр. 17, 8; Пс. 1, 3).
Бог – джерело життя людини і дає їй силу розквітати в любові і вірності (Єр. 2, 13; 17, 8). Віддалившись від Бога, людина є як безплідна і обезводнена земля, приречена на смерть (Пс. 143, 6); ось чому людина тягнеться до Бога, як спрагла сарна до потоку води (Пс. 42, 2 наст.). Але якщо з нею Бог, то вона подібна до саду, в якому є життєдайне джерело (Іс 58, 11).

Христос – правдива вода

Христос приніс воду живу, котру обіцяли людям пророки. Він є камінь, який будучи «проколений» (Ів. 19, 34), виливає з «нутра свого» води (Ів. 7, 38), що погасять спрагу народу, котрий прямує в Землю Обітовану (1 Кор. 10, 4; пор. Вих. 17, 1-7). Він є Храмом, з якого (пор. Ів. 2, 19 наст.) тече ріка, що зрошує і оживлює Новий Єрусалим (Ів. 7, 37 наст.; Одкр. 22, 1.17; Єз. 47, 1-12), новий рай. Ці води є Духом Святим, життєдайною силою Бога Творця (Ів. 7, 39).
Наприкінці часів жива вода стане символом нескінченного бла-женства вибраних, яких Агнець буде водити по щедрих пасовиськах. (Одкр. 7, 17; 21, 5; пор. Іс. 25, 8; 49, 10).
Символіка вод набуває повноти значення у християнському хрещенні. Спочатку в хрещенні вода вживалася як очищуюча сила. Іван Хреститель христить водою «для покаяння» (Мт. 3, 11 наст.),  використовуючи воду Йордану, яка колись очистила від прокази Наамана (2 Цар. 5, 10-14). Однак у хрещенні очищається не тіло, а душа (1 Пет. 3. 21). Це омивання, що змиває наші гріхи (1 Кор. 6, 11; Єф. 5, 26; Євр. 10, 22; Ді. 22, 16).
До цієї головної символіки хрищальної води ап. Павло додає іншу: занурення і вихід з води того, хто христиться, символізує його поховання з Христом і воскресіння (Рим. 6, 3-11).

Право на воду згідно Вчення Церкви

Принцип загального призначення благ стосується, звісно, і води, яка в Святому Письмі символізує очищення (пор. Пс. 51, 4; Ів. 13, 8) і життя (пор. Ів. 3, 5; Гал. 3, 27). Вода як дар Божий – життєво важливий елемент, тому кожний має право на неї. Використання води і послуги, із нею пов’язані, мають задовольняти потреби всіх, зокрема тих, хто живе в бідності. Обмежений доступ до питної води завдає шкоди добробуту великої кількості людей і часто спричиняє захворювання, страждання, конфлікти, бідність і навіть смерть. Для належного вирішення цієї проблеми її «необхідно розглядати з позиції морального критерію цінності життя і поваги прав і гідності кожної людини». 
До води, уже через саму її природу, не можна ставитися як до звичайного товару; її слід використовувати раціонально і солідарно. Традиційно розподіл води входить у коло повноважень державних закладів, оскільки воду завжди вважали суспільним благом. Якщо ж цим займається приватний сектор, вода все одно має бути суспільним благом. Право на воду, як і всі права людей, ґрунтується на людській гідності, а не лише на кількісних розрахунках; воду не можна розглядати тільки як економічне благо. Без води немає життя. Тому право на воду – загальне і невід’ємне.

Компендіум соціальної доктрини Католицької Церкви.

Що ми п’ємо?

Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, його воду п’ють близько 30 млн. громадян. Три чверті питного водопос-тачання в країні здійснюється з поверхне-вих водотоків, більшість яких мають третій-шостий класи якості, тобто за рівнем хімічного і бактеріального забруднення вода більшості річок басейну Дніпра класифікується як забруднена та брудна, тоді як системи водопід-готовки для пиття, при-готування їжі розра-ховані на перший, максимум другий клас. Розрахунки на базі ді-ючої класифікації якості води свідчать: 88% річок мають екологічний стан від «поганого» до «катастрофічного». Тобто вони непридатні для всіх видів водо-користування.
Сучасний незадо-вільний стан водних об’єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та вис-наження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострилися, особливо в останні роки. За даними Держспоживзахисту, стан питної води централізованого водоза-безпечення у 12 областях України визнано критичним, у 8 – незадовільним і тільки у 5 – задовільним.
Централізованим питним водопос-тачанням забезпечено 450 міст, приблизно 90% селищ міського типу, а також 25% сільських населених пунктів - понад
70 відсотків населення України.
Ситуація в Україні з водопостачанням сільських населених пунктів є однією з найгірших у Європі. Як вже зазначалося, нині в Україні тільки чверть сільського населення користуються послугами централізованих систем водопостачання. Решта населення для питних потреб користується місце-вими джерелами – коло-дязями та саморобними свердловинами, прирусло-вими копанками, а також привізною во-дою. У 14 облас-тях України та в Автономній Рес-публіці Крим, налічується по-над 1200 сіль-ських населених пунктів, де проживає понад 700 тис. осіб, які частково або повністю користуються привізною та неякісною водою. Найгірша ситуація в південних областях, а також в промислово розвинених регіонах.
Отже, питне водопостачання країни майже на 80 відсотків забезпечується за рахунок поверхневих вод. Якість води у поверхневих водних об’єктах є вирішаль-ним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення. І при цьому громадськості та й переконана органам влади відомі приклади, коли якісні підземні джерела використовують для промис-лових потреб (Павло-градвугілля) через їх дешевизну, а населення споживає дорогу і неякісну воду з дні-провського водогону.
Вище вже зазна-чалося що в Україні майже не залишилося якісних поверхневих вод. Отже, воду з колодців селяни вико-ристовують хіба що для господарських потреб на більшості території України. У сільській місцевості налічується понад 2 млн. шахтних та трубчастих колодязів і майже половина з них перебуває в незадовільному стані. У більшості з них виявлено вміст небезпечних органічних сполук, що у 3-5 разів, а в окремих випадках у 50-100 разів, перевищує допустимі санітарні норми.
На жаль, останнім часом внаслідок господарської діяльності ми втрачаємо глибокі водні горизонти. Великі осередки забруднених підземних вод сформувалися на Дніпропетровщині (Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ, Новомосковськ – Павлоград, Кривий Ріг), а також на півдні України та в районі Житомир – Рівне. До забруднення підземних вод основних водо-носних горизонтів призводить їх інтенсивна безсистемна експлуатація, в окремих випадках з перевищення водовідбору над затвердженими запасами, підтягування солоних морських вод, а також перехід високомінералізованих підземних вод із нижчих водоносних горизонтів.
В науковців існує думка, що кип’ятіння воду “вбиває”, тому, за відсутності альтернативи, вони радять воду філь-трувати. Хоча за висновком тих же науковців, далеко не всі фільтри воду поліпшують, часто фільт-рування води – це здійснення неприродного насильства над нею.
Існують різні точки зору щодо талої води. Одні вважають її цілющою і зазначають, що структура замороженої і талої води подібна до структури води в нашому організмі. Однак, інші вчені не радять зловживати талою водою.
В Україні найкраще пити природну воду з глибинних підземних джерел, особливо якщо вода є м’якою.

За матеріалами ВЕЛ

 

А чи знаєте ви, що ...

· Без води було б неможливим життя на нашій планеті.
· Вода займає 71% від поверхні земної кулі. Лише близько
1/4 приходиться на сушу. Вода – це океани та моря, річки
та озера, але вода також під землею та в грунті.
· Людина і багато тварин майже на 2/3 складаються з води,
а деякі організми, такі як медуза, або огірок, на 98-99 %.
· Вода рік і озер, яку ми використовуємо, становить лише менше 1 % всіх запасів Світового океану.
· В стародавньому Римі водопровід постачав до 3 літрів чистої води на кожного мешканця, а нині в сучасних великих містах споживання становить до 500-600 літрів на людину.
· Для нормального функціонування організму рекомендується щодня споживати біля 2,5 літрів води.
· За 60 років життя людина випиває біля 50 куб. метрів води, тобто одну залізничну цистерну.
· Для збереження здоров’я важливо пити чисту воду.
· Цілющі властивості та омолоджувальний вплив на організм людини має тала вода.
· За водозабезпеченістю на одного мешканця наша держава займає одне з останніх місць в Європі. Води України — це річки, озера, болота і підземні води. Всього в Україні протікає 22 тис. річок загальною довжиною понад 170 тис. км.

БЕРЕЖЕМО ВОДУ

Берегти воду – обов’язок кожного!
Вода – це джерело життя, яке поступо-во стає одним з найбільш дефіцитних ре-сурсів. В середньому одна людина в день використовує в домашньому господарст-ві біля 150 л. питної води. В дійсності для пиття та куховарення ми використо-вуємо тільки близько 3-4% цієї кіль-кості. Більшість води витрачається у ванній кімнаті та туалеті. Тому саме тут можна досягнути суттєвої економії води.

Великі втрати часто непомітні.

Кап ... Кап ... Кап ... Якщо з крана, зкапує вода (тільки 10 капель за хвилину), в місяць з нього на марно витікає біля 170 літрів води, а в рік понад 2000 л.
Якщо з крана тече вода струменем товщиною як сірник, то втрати становлять понад 100 л на добу і цієї води було б цілком достатньо, щоб прийняти душ трьом-чотирьом членам сім’ї.
З одного туалетного зливного бачка із зношеними прокладками може витікати до 20 л води кожної години. В сумі за день це 500 л, а в рік - 178 000 л. Це означає, що необхідно чим швидше відремонтувати протікаючі крани та туалетні бачки!

Душ замість ванни.

Витрати води і теплової енергії на ванну приблизно в три-чотири рази перевищують витрати на душ. Тому приймати душ замість ванни - це девіз тих, хто економить та дбає про довкілля!
Навіть не дуже суттєво скорочуючи час свого знаходження під душем можна економити ще до 30% витрат води.

Правильна міра

Як правило достатньо відкрити кран лиш на половину, а то й менше. Так само не обов’язково ставити змішувач в таке положення, щоб “обпектися”, але знайти оптимальне положення.

Закриваємо кран.

Коли миємо руки, як правило, відкриваємо воду, і коли вже помили, закриваємо кран. При тому від 15-20 л води витікає намарно в той час як ми намилюємо руки. Для змен-шення подібного марнотратства необхідно частіше закручувати кран. Без втрати для забезпечення належної гігієни при митті рук можна заощаджувати до 70% води.Також під час чищення зубів, гоління чи приймання душу, часто протягом багатьох хвилин питна вода витікає в стоки. Як цьому можна зарадити? Дуже просто – закриваючи кран! А для полоскання зубів чи станка для гоління цілком достатньою є “чергова” склянка води.

Второпність.

Якщо у вас зливний бачок на 10-12 л, можете поставити в нього пляшку з водою чи цеглину і в такий нехитрий спосіб досягнути щоденної економії води до 10 л на кожного члена сім’ї.
Близько 2/3 нашого щоденного використання води – це тепла вода для душу, ванни, миття посуду та прибирання. До коштів за використану воду додаються кошти за газ чи електрострум для її нагрівання, тому, заощаджуючи теплу чи гарячу воду, ми економимо як мінімум вдвічі!

Економні крани

Старі крани і душові насадки пропускають понад 20 л води за хвилину. Натомість нові економні здатні створювати повітряно-водяну суміш, завдяки чому витрати води зменшуються до 4,5 л за хвилину, без відмови на відповідний комфорт!

Змішувачі.

Заміна змішувачів поворотного типу на “натискні” зменшить витрати води під час налаштування оптимальної температури.

Водозберігаючі насадки.

Неймовірні на перший погляд можливості економії води без втрати ефективності та комфорту можна осягнути шляхом послідовного переобладнання змішувачів спеціальними пристроями – економічними аераторами (перлаторами).
Зі звичайним аератором Ваш змішувач споживає за одну хвилину 12-15 літрів. Пере-важно це тепла вода, яку підігрівають дорогими енергоносіями. Обладнавши перлатором змішувач, Ви отримаєте повноцінний, надзвичайно лагідний струмінь повітряно-водяної суміші, який витрачатиме замість 
12-15 літрів за хвилину лише 4-6 літрів.

Водоощадні зливні бачки.

Придбавши возаощаджуючу техніку, напр. пральну машину чи туалетний бачок невеликого об’єму (6 л) та з можливістю економного зливу (з двома клавішами). Сьогодні існують вакуумні туалети, які потребують всього 1 л води на один спуск.
Для заощадження води також:
- очищуйте посуд перед миттям від залишків їжі.
- уникайте полоскання посуду під протічною водою.
- використовуйте для приготування їжі замість каструль пароварки.
- облаштуйте збір дощової води для поливу присадибної ділянки.

Увага!

Беручи до уваги дані поради, кожна сім’я може заощаджувати десятки тисяч літрів води в рік. А якщо так зроблять сотні, чи тисячі сімей?..

Із “ЕКОЛОГІЧНИЙ ДОРОГОВКАЗ”: Маленькі поради для великих змін”

Вплив якості води на захворюваність

Питна вода та її якість істотно впли-вають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Можна ствер-джувати, що мінеральний та екологічний стан води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності.
Погіршення якості питної води обу-мовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів. Домішки, які є в забрудненій воді, пригнічують діяльність імунної системи, підвищують ризик виникнення алергії та спри-чинюють розвиток тяжких хворіб.
Доведено, що питна вода з підвищеною мінералізацією негативно впливає на специфічні функції жіночого організму. Тверда вода може обумовлювати і підви-щену гінекологічну захворюваність.
Встановлено, що води із загальною мінералізацією понад 2 г/л прискорюють процес старіння, тому мінеральні води не варто вживати тривалий час і лише за призначенням. Зловживання мінералкою може спричинити захворювання нирок, печінки, а часом й серцево-судинної системи. Навіть рівень ракових захво-рювань вище в тих областях України, де люди змушені пити так звану тверду воду.
Відставання України від розвинутих країн за середньою тривалістю життя та висока смертність значною мірою пов’язано із споживанням недоброякісної питної води.

За матеріалами ВЕЛ

Чи можна приватизувати наші річки?

Річка Саджава, що протікає через мальовниче село Підбереж Болехівської міської ради Івано-Франківської обл. славилась тим, що в ній плодилась риба, яка щороку збиралась в ній на нерест. З 1999 року з якихось причин Долинський завод «Уніплит» почав викидати свої промислові відходи прямо в річку і з того часу пропало в річці життя. Громада села випасає більше 120 корів і переганяє їх через річку Саджава. Тварини п’ють воду, що є на колір чорною, сильно смердить та й ще сильно піниться. Корови хворіють, а діти, що п’ють молоко теж здоров’я не мають.
В 2000-у році голова сільської ради нашо-го села Кулак М. І. та міський депутат Рак Д. Д. викликали журналістів із ТРК «Захід» із м. Долини. Це дало якийсь ефект на два роки, а так до сих пір вода тече чорна, як саджа із різким неприємним запахом та піною.
Ми більше не можемо так жити. Річка впадає в річки Свіча, а далі - в Дністер, а звідти цю воду п’ють наші брати українці. Мене запитують: «А може річку Саджаву вже хтось приватизував?». Може й так, бо нічого не можна змінити на краще.

Депутат Підберезької сільської ради
Рак Д. Д.

Ред.: Скільки у нас ще подібних Саджав! А воду п’ють усі - багаті і бідні, депутати і недепутати, екологи і урядовці. Якщо очистимо наші серця і совість від безвідповідальності, то очистимо і нашу воду!

Дякуємо Екологічному Бюро УГКЦ
за допомогу у приготуванні
даного вісника!

 

Головний редактор - прот. Василь (Рак).
Ред. колегія: д-р Володимир Шеремета, о. Орест (Путько), Ігор Ліпчанський, Іван Дутка.