Чому людина не відчуває себе щасливою?

Нещодавно в одній книзі прочитав, що людина опанувала землю, повітря, воду. І чомусь само собою виникло запитання, а чому ж тоді вона (людина) не ви­глядає щасливою? Чому, розпоряджаючись стількома ресурсами і технологічним прогресом, який розвивається прямо-таки семимильними кроками, в результаті це приносить людству замість „глобального щастя” лише „глобальне розчарування”?

Дивно, але навіть люди, яким багато хто заздрить через їхнє „розкішне” життя, виглядають ще більш пригніченими. Дивлячись інтерв’ю, яке вони дають у брендовому одязі й дорогій біжутерії, складається враження, що їхнє життя прак­тично складається з проблем, а поняття щастя якесь вкрай розмите. Хоча, за звичайною логікою, володіння значними земними благами та влада мали б дати щастя. То чому ж ці люди, в більшості випадків, говорять не про красу життя, як гармонійного процесу, а про турботи, клопоти, проблеми, подолання яких зводиться до матеріального еквіваленту. Та хіба так можливо досягти щастя ?

Але таки цікаво, чому „розвинена” людина все ж не є щасливою? Можливо тому, що, прогресуючи, по-іншому стала розуміти себе у світі? І, плануючи якийсь технологічний крок, обов’язково вносить в нього вже не ймовірний ризик, а реальну небезпеку, звісно, маскуючи це тезами на кшталт: „тепер ми врахували всі ті недоліки, які виникали впродовж впровадження нашого проекту і більш ніж впевнені …”, оправдовуються прибутками, що можливі після реалізації і таке інше. А ті, до кого говорять ці слова, або дають мовчазну згоду, не бажаючи втручатись, або, що ще гірше, стають пропагандистами таких ідей, майже завжди вживаючи „залізний” аргумент: „Але ж це таки нам вигідно!”

Та, на превеликий жаль, такий підхід, в результаті, призводить до того, що людині найкраще вдається руйнувати, а не створювати, що в кінцевому результаті дає лише розчарування, яке, знову ж таки, маскується в придбанні дорогих „іграшок”, які й потрібні тільки для того, щоб хизуватися перед іншими, а ті „інші” захоплюючись, мріють мати і в себе таку „розкіш”. Тому і ті й інші, в біль­шості своїй, швидше пожертвують добром загальним, аніж своїм.

Та все ж таки, чому людина не відчуває себе щасливою?

за підтримки

Реновабіс