Любові Б'ялковської

Переломний момент

Теплий сонячний ранок. Сонячні зайчики стрибають по сонному лиці п’ятикласника Микити. Сьогодні субота.

Хлопець живе у квартирі з батьками, яка знаходиться на другому поверсі елітного мікрорайону. Тато і мама престижно заробляють, тому Микита все має. Чи потрібно, чи ні, він купує, гроші розтрачає.

Сьогодні батьки також працюють.

Виспавшись до обіду Микита вирішив піти прогулятися до парку.

По дорозі до парку він побачив собаку із перебитою лапою. Замість того, щоб допомогти собаці, він взяв камінь, і запустив у неї. Попав у ребро. Собака жалісно заскавчала, а в її очах Микита побачив: «для чого ти це зробив? – Ти мені зробив дуже боляче. Але я тобі прощаю».

Микита зніяковів. Але за декілька хвилин він мав гарний розбишацький настрій. Тепер він побачив кицю. У його голові появилася зла думка. Він взяв кицю за хвоста і кинув її за кілька метрів від себе. Єхидна усмішка появилася на лиці хлопця, коло почув жалісний «М’яв». «Чому ти так поступив? Ти мені вчинив дуже боляче. Але я тобі прощаю», – сказала киця.

Здивувався хлопчина, тому вирішив зайти у магазин та купити собі морозиво. Так і зробив.

Сів на лавочку, відкрив морозиво, папір викинув під ноги, і насолоджується морозивом. Як раптом бачить, пташка дзьобає його за ногу. Він спробував її копнути, але не зміг. Вона відлетіла в сторону. Через деякий час, вона підлетіла, взяла у дзьоба папірчик від морозива, і опустила його знахабнілому хлопчині за комірець.

Яка нахабна пташка, – закричав Микита та дістаючи папірець від морозива з-під комірця. І знову кидає його на землю. Тоді пташка підлітає знову на землю, бере папірець у дзьобик, викидає у смітник і каже: «для сміття є смітники. Дуже шкода, що ти не розумієш, що кривдиш Матінку природу своїм ставленням до всього живого». Сказала це, і відлетіла.

Дивне відчуття огорнуло хлопця. Раптом він захотів повернутися назад і перепросити у киці та собаки. Але де їх зараз знайти?

«Мабуть, вони є там, де я їх скривдив. Піду, віднайду їх, і перепрошу, що скривдив», – вирішив хлопець.

Ішов, він, ішов, і дійшов до місця, де скривдив котика.

Обходив усюди – не знайшов його. Пішов сумний шукати собаку. Шукав-шукав, але також не знайшов.

Вже час повертатися додому.

Вечоріє. вже майже біля будинку Микиту обступили три хулігани.

-Давай нам всі свої гроші.

- Але я не маю.

- Ми за тобою слідкували від самого початку і декілька днів, тому знаємо, що маєш. Якщо будеш опиратися, ми тебе...

-Гарррр, гаррро, – раптово собака почала злісно гарчати на хуліганів.

- М’яв, м’яв , – кіт стрибнув на собаку і почав шипіти на хуліганів .

Прилетіла пташка сіла на голову котові і почала дзьобом клекотіти

Хулігани побачили картину із цих тварин-захисників, злякалися і розбіглися.

Сталося диво! Це були ті самі тварини, яких образив Микита. Але вони всі були здорові.

- Пробачте, що я вас скривдив, – сказав Микита. Хотів у вас перепросити, але не знайшов. Дякую, що врятували мене. Обіцяю вам, що тепер не кривдитиму тварин, а навпаки, допомагатиму іншим тваринам, і турбуватимуся про довкілля.

- Ми тобі пробачили, тому тебе врятували від розбишак. Ми знаємо, що ти хороший хлопець. Залишайся хорошим і надалі.

І справді, Микита виправився. Будинкам для безпритульних тварин допомагав фінансово, зі своїх особистих заощаджень, для парків робив годівниці для пташок, сміття викидав в урни. Тепер він мав багато чотирилапих та пернатих друзів. І міг годинами з ними розмовляти, адже розумів їхню мову.

Зображення взято: freepik