Модна індустрія, яка на перший погляд виглядає безвинна, є одним з головних забруднювачів навколишнього середовища. Виробництво одягу відповідальне за 10% всіх викидів СО2 в рік. Воно стоїть на 2 місці в світі по використанню прісної води, при цьому відповідаючи за 20% всього промислового забруднення вод.
Крім того, індустрія моди шкодить не тільки екології, а й сталому розвитку в цілому. У виробництві одягу часто задіяна низькооплачувана, майже рабська праця, в тому числі – праця жінок і дітей, пише Рубрика.
Тому все частіше і частіше люди, залучені в модну індустрію, говорять про необхідність змін. Яна Червінська – українська дизайнерка одягу та засновниця платформи Sustainable Fashion Pad. Вона одна з тих, хто просуває ідею стійкої моди в Україні.
? Екосистема стійкої моди в Україні
Яна займається темою стійкої моди з 2015 року – тоді вона вчилася в університеті і готувала дипломну колекцію. З цією колекцією вона виграла 2 конкурси, і журнал Harper's Bazaar профінансував її показ на Ukrainian Fashion Week та виробництво великої колекції. Речі в ній були зроблені з вовни, бавовни і шовку. Якась частина колекції залишилася у Яни, і вона задумалась про те, що робити з нерозпроданими речами.
Я просто неусвідомлено застосувала підхід Zero Waste у себе в бренд. Всі залишки нерозпродані я розрізала на шматки, зваляла нову тканину і пошила нову колекцію, яку розпродала під нуль".
У наступні роки Яна пройшла через стажування в Сеулі і працювала разом з фінським тижнем моди Helsinki Fashion Week. Там вона дізналася про те, як бренди намагаються зробити свою продукцію стійкою – переробляють нерозпродані речі, шукають інноваційні матеріали і нові стратегії. Яна захотіла створити такий рух і в Україні, і на фестивалі Kyiv Maker Faire вирішила створити окрему платформу, присвячену саме стійкій моді.
Вона створила проект Sustainable Fashion Pad. Це комунікаційний майданчик, навколо якого Яна і її команда збирають галузевих експертів, виробників, покупців, еко-активістів і всіх, кому може бути цікава ця тема. Її глобальна мета – створити екосистему стійкої моди в Україні.
Поставити все на рейки стійкого моди, відродити текстильну промисловість і зробити її теж стійкою, запустити наукові центри по розробках в текстильній промисловості – якісь такі глобальні ідеї. Але починати це все знову-таки потрібно з діалогу. З'ясувати, що потрібно брендам, чи готові споживачі".
Цей проект брав участь в тематичних виставках і тижнях моди, робив освітні інсталяції, лекторії, воркшопи. Навколо такого діалогу Яна і колеги хочуть збудувати ком'юніті людей, які цікавиться цією темою і споживачів, які розуміють, якої шкоди модна індустрія може наносити Землі. Вони вели діалоги з міжнародними інвесторами та експертами, наприклад – з хімічною компанією BASF, експерти якої створили технологію переробки пластику для Adidas і проекту Run for the Oceans. Яна каже, що подібних технологій зараз – сила-силенна, і питання лише в тому, як застосувати це в Україні.
Звичайно, наша платформа НЕ бере на себе відповідальність вирішити всі ці процеси. Але спілкуючись з різними людьми – з хіміками з BASF, з людьми, які розробляли цю технологію для Adidas, – стає зрозуміло, що це не якась захмарна перспектива. Це питання 1-2 років максимум, і це може стати реальністю вже десь під Києвом".
В роботі Sustainable Fashion Pad були перерви. Яна каже, що оскільки вони – громадська організація, підтримувати постійну роботу команди на волонтерських засадах досить важко. Зараз Яна створила і розвиває ще один проект, громадську організацію "Беззайве". Це проект, який орієнтований на роботу не тільки в сфері моди. Його мета – допомогти брендам переходити до стійких моделей виробництва і впроваджувати у себе принципи циркулярної економіки.
? Що взагалі за стійка мода?
Якщо коротко, стійка мода – це спроба знайти альтернативу модної індустрії, яка склалася історично. Вона продукує цілу низку проблем, які суперечать критеріям сталого розвитку, визначеними ООН. Це і текстильні відходи, і забруднення води при фарбуванні тканин, і добрива, які використовуються при вирощуванні бавовни і льону. Крім того, критерій стійкості є і в соціально-економічному аспекті моди: дуже часто виробники одягу не приділяють належної уваги оплаті праці своїх працівників і створення гідних умов праці.
Яна каже, що після трагедії 2013 року на заводі Rana Plaza в Бангладеші в світі стартував рух Fashion Revolution. Тоді при обваленні незаконно добудованого будинку загинуло 1187 людей, серед яких було багато дітей і жінок. Всі вони працювали на швейних фабриках, які відшивали одяг для відомих брендів мас-маркету. Активісти Fashion Revolution підняли дискусію навколо захисту прав таких робочих по всьому світу. Адже часто ціна дешевих речей обумовлена саме тим, що в неї закладено негідно оплачувану працю людей з бідних країн, в основному – жінок.
Навіть в Україні 85% людей, які задіяні в модній індустрії, – це жінки. Найчастіше вони теж переробляють, мало отримують. Вони змушені брати якісь підробітки, щоб вижити. Такого бути не повинно – бренд повинен платити адекватну зарплату своїм співробітникам, і відповідальна, усвідомлена мода – вона як раз про це".
Відповідальність за негативний вплив моди на сталий розвиток не лежить виключно на виробниках. Яна говорить про те, що кожна людина "голосує гаманцем" або за бренди мас-маркету, які часто завдають природі значної шкоди, або ж свідомо вибирає стійкі альтернативи. На сьогоднішній день, багато брендів мають екологічні лінійки або перейшли на повністю чистий продукт. Ось кілька прикладів:
Лінійка H & M Conscious, зроблена з вторинного текстилю, зібраного в усьому світі
Колаборація Adidas і Run for the Oceans, яка робить кросівки з виловленого в морі пластика
Лінійка Join Life від Zara
Український бренд Norba, який виробляє спортивний одяг з Econyl, тканини, зробленої з переробленого пластику
Стійка продукція бренду Pangaia
Вартість таких лінійок не вище, ніж будь-який інший продукції цих же брендів, тому дозволити собі екологічну альтернативу може кожен, хто і так купує у них речі.