Щорічно в Україні відбуваються сезонні спалення «дідухів». Промисловими підприємствами, домогосподарствами і транспортом викидається в повітря близько 4 млн тонн забруднюючих речовин, крім того, двоокису вуглецю – 121 млн тонн. Кількість авто в містах збільшується – кисню стає менше. Міжнародна спільнота розвивається в напрямку кліматичних обмежень і стимулів. Що це означає для України і чи готові ми ставати дійсно зеленою країною?

СО2-політика набирає нових обертів в багатьох країнах, як розвинених, так і країнах, які розвиваються, пише eco town.

США відправляють понад 1 мільйона тонн пластикових відходів в бідні країни, які пропонують дешеву робочу силу і де немає строгого регулювання екологічної ситуації.

Америка продовжує щорічно відправляти понад 1 мільйона тонн пластика для вторинної переробки в бідні країни, які не справляються зі своїми відходами. Наслідки цього процесу негативно позначаються на стані навколишнього середовища і здоров’я людей, пишуть Цікавості.

Забруднення повітря обходиться жителям європейських міст у понад 160 млрд євро ($190 млрд) щорічно через довгострокові й короткострокові наслідки для здоров'я. Такого висновку дійшли експерти в дослідницькому центрі CE Delft, пише mind.

В ході ретельного аналізу даних про якість повітря, стан здоров'я і транспорт в понад 400 містах екологи заявили, що забруднення від викопного палива в 2018 році обійшлося пересічному громадянинові в 1250 євро, що становить близько 4% його річного доходу.

За словами фахівців, забруднення повітря збільшує ймовірність розвитку станів, які є відомими факторами ризику COVID-19.

Вчені вказують на те, що головна загроза ховається навіть не в повітрі, яке на вулиці.

Забруднене повітря за минулий рік спричинило передчасну смерть майже півмільйона дітей у перший же місяць їхнього життя. Дані свідчать, що більшість з цих втрат припадають на країни, що розвиваються, пише УНІАН.

Вплив елементів у повітрі також шкідливий для дітей в утробі. Вони можуть спровокувати передчасне народження або ж немовля може мати надто малу вагу. Обидва фактори пов'язують з високим рівнем смертності серед новонароджених дітей.

Добре відомо, що тривалий перегляд телевізора шкодить здоров'ю. Але самопочуття можна зміцнити, якщо переглядати по телевізору програми про дику природу.

Перегляд високоякісних передач про природу по телевізору підвищує настрій людини, знижує рівень негативних емоцій і навіть розганяє нудьгу, пов'язану з необхідністю самоізоляції. Зараз це особливо актуально, як нагадують автори дослідження, опубліковане в Journal of Environmental Toxicology, пише GreenPost.

Вони забруднюють ґрунти й вбивають тварин

Медичні маски та рукавички, які тепер обов'язково носити у громадських місцях по всьому світу, аби захиститися від коронавірусу, перетворилося на справжню екологічну зброю. Про те, як захисні маски загрожують усьому живому, розповіли на сторінках видання SWI, пише GreenPost.

Проблема номер один полягає в тому, що медичну маску складно утилізувати. Вона складається з трьох елементів: захисної тканини, металевого дроту, який  затискається на носі і допомагає зберігати стійкість маски, і лямок з прогумованого матеріалу, які чіпляються за вуха. Тому спекатися її, поклавши просто в спеціальну коробку для відходів, як скляну пляшку чи батарейку, не виходить.

Група вчених із США порівняла вплив людини на планету за останні кілька тисяч років. Виявилося, що найбільш різкі зміни відбуваються з 1950 року.

Нове дослідження, координоване Університетом Колорадо в США, показало, що з 1950 року населення Землі прискорило швидкість і масштаби енергоспоживання, економічної продуктивності та чисельності населення. Ці та деякі інші фактори підштовхнули Землю до нової геологічної епохи – виявлені в ході досліджень відмінності в фізичних, хімічних і біологічних змінах в шарах гірських порід Землі почалися приблизно в 1950 році, пишуть Цікавості.

Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency) закликає енергокомпанії, уряди країн та всіх жителів планети сприяти виробницву 75% світової електроенергії з відновлюваних джерел вже до 2030 року.

Про це йдеться дорожній карті з декарбонізації світової економіки, опублікованій найавторитетнішим у світі органом енергетичних аналітиків, пише eco town. 

«Світ рухається до глобального потепління, що перевищує найагресивнішу межу Паризького угоди, рівну 1,5°C, – відзначає агентство у щорічному головному звіті. – Перехід до використання поновлюваних джерел енергії необхідно здійснити у жорсткі терміни, бо значна частина викопного палива з енергосистеми буде коштувати на 25% більше, ніж $54 трлн, які світ вже планує інвестувати до 2040 року».