Чи вистачить води всім народам?

Гуманітарні наслідки змін клімату вимагають негайних дій. Потепління клімату загострює міжнародні конфлікти за доступ до водних ресурсів. В Індії, Африці та Азії нестача води вже призводить до міграцій та міжетнічних сутичок.

Найчастіше глобальні зміни клімату пов’язують лише з глобальним потеплінням, а інколи ці поняття навіть плутають. Проте, насправді, наслідки глобальних кліматичних змін значно масштабніші й охоплюють набагато більше факторів, одним з яких є вода. Як стверджує Міжурядова Група Експертів з питань Зміни Клімату (МГЕЗК або IPCC - IntergovernmentalPanel on Climate Change), вода – це основний посередник, через який вплив змін клімату відчують на собі і люди, і довкілля.

Як заявив у грудні 2010-го року на конференції у Канкуні голова UN-Water Адель Зафар (Adeel Zafar): „Багато людей вважають, що саме поширення пустель є проявом потепління планети, і такий розвиток подій є цілком імовірним. Втім, це лише один з наслідків прогнозованих змін водного циклу – змін, що торкнуться якості, термінів випадання та об’ємів опадів, а також доступності водних ресурсів повсюди. Зміна клімату найбільше вплине на все суспільство загалом та екосистеми світу через воду – її неочікуваний надлишок в одних місцях та її нестачу в інших місцях. На жаль, більшість спільнот в країнах що розвиваються, погано підготовлені до такого розвитку подій”.

Глобальні зміни клімату, впливаючи на процеси у світовому океані та запаси прісної води, а також на характер опадів загалом, призведуть до численних наслідків:

- З одного боку, прогнозується збільшення періодів засухи та зменшення рівня вологості ґрунтів в одних регіонах, що викличе такі необоротні процеси як: деградація земель та опустелювання,

- З іншого боку, можливими наслідками є підвищення рівня опадів в інших регіонах, що призведе до численних стихійних повеней та зсувів ґрунтів;

- Подібні зміни у функціонуванні екосистем стануть причиною втрати біорізноманіття;

- Підвищення рівня морів загрожує не лише знищенням місцевих екосистем, а й зменшенням продуктивності даних регіонів;

- Глобальне потепління, імовірно, спровокує швидкий ріст ціанобактерій, що, в свою чергу, вплине на якість питної води тощо [за даними UN-Water].

Учені погоджуються, що через демографічні зміни та високий рівень заселеності певних регіонів, ризики від можливих повеней, циклонів, паводків та інших стихійних природних явищ, пов’язаних з водою, значно підвищаться. За даними ООН, вже у недалекому 2025 році більше ніж 2,5 мільярди людей страждатимуть через проблеми пов’язані з водою.

Зважаючи на масштаб можливих наслідків водного циклу через кліматичні зміни, міністри зовнішніх справ Словенії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Коста Ріки, Ісландії та Сингапуру, що входять до Зеленої Групи, об’єднують свої зусилля для того, щоб звернути увагу світової громадськості та урядів інших країн на цю проблему. У листопаді 2010 року у відкритому листі вони заявили: «Управління водними ресурсами має посісти чільне місце в питанні боротьби з глобальною зміною клімату шляхом підтримки держав, які роблять амбіційні кроки для покращення збереження водних ресурсів та управління ними».

Вода є невід’ємним фактором людського життя через пряме споживання, а також через використання її на потреби сільського господарства та промисловості. Тому її наявність чи нестача позначаться не лише на долі окремих людей, але і на долі великих держав.

Ми давно чуємо про такі невтішні прогнози, проте все ж сподіваємось, що можливі війни за воду обминуть наше покоління. Насправді ж конфлікти за водні ресурси існують вже давно і сьогодні вони загострюються дедалі більше.

Більше 200 водних об’єктів розподілені між двома та більше країнами або регіонами. Найбільш вразливими територіями через нестачу водних ресурсів визнані країни Близького Сходу, Африки та Азії. Ще з 1970-х років тривають міжрегіональні та міждержавні конфлікти за воду, які щоразу загострюються у періоди посухи [за даними American.edu].

В південних регіонах Індії жорстокі повстання за ресурси призвели до розгляду конфліктної справи між двома штатами – Карнатака та Таміл-Наду - у Трибуналі.

Басейн ріки Кавері, яка протікає по території обох штатів, постачає водними ресурсами селян даного регіону. У штаті Карнатака, що знаходиться вище за течією ріки, побудовані декілька резервуарів з водою для забезпечення потреб місцевого населення, при цьому частину води штат Карнатака зобов’язаний надавати Таміл Наду для забезпечення потреб населення іншого штату. Проте під час виникнення проблем із сезонними зливами, резервуари не набирають необхідного об’єму води, тому Карнатака не може забезпечити Таміл Наду водними ресурсами. Це призводить до конфліктів місцевого населення різних штатів за доступ до води. Справа набула значного розголосу, тож її було розглянуто у Трибуналі, рішення якого нажаль не принесло полегшення: уряд штату Карнатака відмовився визнавати рішення суду. Тепер у періоди посухи, які трапляються все частіше, конфлікти місцевого населення розгораються з новою силою [Джерело].

Подібні ситуації трапляються між населенням інших держав:

Західна Африка: країни даного регіону тісно взаємопов’язані транскордонними басейнами річок, і в той час як кількість опадів продовжує зменшуватися, все більше країн планує інвестувати у масштабне будівництво, наприклад, дамб. Відбуваються конфлікти за водні ресурси як всередині держав, наприклад, в Нігерії , так і на міждержавному рівні – між Сенегалом та Мавританією, Ганою та Буркіна Фасо, Нігером та Нігерією, Камеруном та Нігерією (за озеро Чад) [за інформацією IUCN-West Africa Regional Office].

Південно-Східна Азія: країни даного регіону потерпають від раптових повеней та посух, є взаємозалежними від водних ресурсів та їх раціонального використання. За умов подальших змін клімату потенційні загострення відносин між Індією, з одного боку, та Бангладешем, Китаєм і Пакистаном, з іншого боку, можуть стати критичними конфліктами, що призведуть не лише до непорозумінь та сутичок місцевого населення, але і до масових міграцій [за повідомленнями Global Ministries].

Близький Схід: загострення відносин через контроль ріки Йордану в уже конфліктуючих країнах Ізраїлю, Йорданії та Палестини є додатковим фактором напруги у політичних стосунках цих держав [за повідомленнями Global Ministries та American.edu].

Перелік вищенаведених ситуацій є лише приблизним і не охоплює усі випадки конфліктних суперечок через водні ресурси, проте він яскраво свідчить про масштаб даної проблеми. На сьогоднішній день, за ствердженнями IUCN Західної Африки, жодна ситуація ще не призвела до відкритого озброєного конфлікту. Втім, якщо нічого не буде зроблено для збереження та раціонального використання водних ресурсів, а клімат, у свою чергу, продовжуватиме змінюватися у найбільш вірогідному напрямку, тоді мирному розвитку країн загрожуватимуть можливі війни за воду, які здатні стати жорстокою реальністю в найближчому майбутньому.

Джерело: КліматІнфо

Прокоментуйте: