Загибель бджіл має глобальний характер, вважають автори доповіді, присвяченої масовій загибелі цих комах, яка була підготовлена за замовленням Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

Вивчивши багато факторів, які перетворили планету на світ, ворожий для бджіл, науковці закликали людство схаменутись, адже природа подарувала людині унікальний механізм для запилення практично всіх фруктових, ягідних, сільськогосподарських та дикоростучих квіткових рослин - бджолу.

Дослідники підрахували, що середня сім'я із 30 тис медоносних бджіл за один день відвідує 2 млн квіток. Натомість останнім часом армія робочих бджіл тане на очах, зазначає професор Петер Нойман зі швейцарського Центру дослідження бджіл.

"Кількість бджолиних колоній в Європі скорочується протягом останніх 20 років. Така ж сама тенденція простежується і в США, де кількість бджолиних сімейств неухильно знижується від середини минулого століття і до сьогодні", - зазначив фахівець.

Вперше це явище було описано американськими бджолярами в 2006 році, і згодом отримало назву "синдром руйнування колоній". Це коли робочі бджоли - кістяк бджолиного сімейства або колонії - якогось дня назавжди залишають рідний вулик і ніколи вже туди не повертаються. Вчені стверджують, що, зруйнувавши сім'ю, бджоли поодинці вмирають. Професор Нойман схильний звинувачувати в цьому людину і його невміле управління екосистемами. "Головні чинники, що викликають занепад бджільництва в Європі та США, - соціально-економічні. Хотів би навести такий приклад. Після краху Берлінської стіни та розпаду НДР кількість бджолиних колоній в Німеччині скоротилася на 75%", - зазначив він.

Заради підвищення врожайності фермери активно застосовують хімікати. В Європі і США сплеск інтересу до пестицидів й інсектицидів якраз припадає на 50-60-ті роки минулого сторіччя. Саме в цей час уважні бджолярі помітили деякі зміни поведінки комах-запилювачів. Але, судячи з усього, не надали цьому великого значення, адже вигоди підвищення продуктивності сільського господарства значно переважували так звані витрати виробництва. Сьогодні розвинені країни відмовилися від деяких видів токсичних хімікатів, але з'явилися інші фактори ризику.

"З одного боку, це харчування і пестициди, а з іншого - патогенні мікроорганізми, кліщі, грибки, віруси і бактерії. Все це послаблює імунітет бджіл і призводить до колапсу бджолиних колоній", - зазначив Нойман.
В останні роки бджоли справді стали багато хворіти. Одне зі смертельно небезпечних захворювань, яке косить мешканців вуликів, називається вароатоз. Його переносить крихітна комаха, від якої практично неможливо позбутися.

Людству не варто розраховувати на те, що в ХХІ столітті технічний прогрес дасть змогу йому стати незалежним від природи, підкреслюють автори доповіді ЮНЕП. Те, як люди поводяться з природним багатством, багато в чому визначить їхнє спільне майбутнє.

"Поодинці жодна країна світу не в змозі впоратися з проблемою зникнення бджіл, в цьому можна не сумніватися. Відповіддю на такий складний багатоаспектний виклик повинна стати глобальна мережа, яка мобілізує міжнародні та національні підходи і запропонує спільну стратегію запобігання вимирання бджолиних колоній", - зазначив Нойман.

Нагадаємо, що ще в 2007 році науковці університету Кобленц-Ландау (Koblenz-Landau University), у Німеччині, дійшли висновку, що причиною масової загибелі бджіл у США і Європі можуть бути радіосигнали мереж стільникового зв'язку.

Джерело: ДЕА