Правда яку потрібно знати про електронні книги

У 2009 році Екологічна рада книговидавничої промисловості (BIEC) поставила собі за мету скоротити вплив поліграфічної промисловості США на глобальне потепління, зменшивши її вуглецевий слід на 20% (до 2020-го року), а потім і на 80% (до 2050-го). На момент прийняття цих зобов’язань продукція Kindle та Nook лише почала завойовувати ринок, і електронні книжки становили лише 5% від продажів.

З того часу сталось багато змін — на сьогодні провідні компанії світу, піклуючись про екологію, відмовляються від «паперової залежності» та беруть на озброєння цифрові технології. Так, у стандартному підписі послань Oxford University Press міститься прохання «економити папір та роздруковувати лише найнеобхідніше».

Електронні книги стають популярнішими з кожним днем. На кінець 2011-го року компанія Amazon продавала мільйон екземплярів Kindle щомісяця, а Apple встигла випустити в світ 40 мільйонів планшетів iPad. Таким чином, продажі електронних книжок в США на початок цього року виросли до 31%. За деякими даними, щасливим власником електронної книги або планшета в США є кожен четвертий, серед студентів — кожен третій.

Зручність та вигідність електронної літератури така, що деякі аналітики передбачають, що вона витисне паперову літературу. Проте чи настільки вона екологічна, як ми хотіли б думати, і чи принесе поширення «рідерів» та планшетів ті результати, на які розраховували спеціалісти BIEC?

Щодо ситуації в цілому, то з постійним зростанням населення Землі зростає й кількість використовуваних книг. Найбільш активними споживачами електронних «читалок» на сьогодні є США, Австралія, Індія та Великобританія. Однак низький рівень доходів, недоступність мережі Інтернет та цифрових технологій перешкоджають поширенню новинки в інші країни, і світовий обсяг продажів електронних книг порівняно з паперовими залишається досить невеликим.

Крім того, зі зростанням попиту на електронні та паперові книги зростає й кількість матеріалів, які використовують на їхнє виробництво, транспортування та зберігання. У випадку книг електронних ці затрати включають багато компонентів, котрі традиційно (і помилково) відносять до технологічної, а не книговидавничої сфери.

Не так давно кореспондент National Geographic Аллен Телліс став на сторону «рідерів», пояснивши, що «навколишнє середовище має виграти від поширення електронних книг за рахунок меншого використання паперу та фарби, а також зменшення затрат на перевезення, зберігання та розміщення [паперових книг]». Він стверджує, що для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу під час виробництва «рідера», достатньо прочитати на ньому 14 книг. Подальше ж його використання виводить читача «в плюс». Проте Телліс не звертає уваги на те, що паперові видання продовжують виходити на рівні з електронними. Тобто сьогодні «рідери» аж ніяк не зменшують екологічний слід книжкової промисловості, а лише додають до нього свій власний.

Оцінка ситуації журналістами New York Times є зовсім іншою: за їх словами, «еко-слід одного «рідера» …приблизно дорівнює сліду 40-50 [паперових] книг. У тому, що стосується глобального потепління, він збільшується до 100 книг».

Між іншим, дослідження Теда Геновея показали, що на сьогодні середній термін використання «рідерів» не перевищує двох років. Потім люди замінюють їх на нові вдосконалені моделі. Виходить, що для досягнення «еко-нейтральності» десять мільйонів «рідерів», випущених на американський ринок наступного року, мають замінити собою 250 мільйонів нових видань. З урахуванням того, що за минулий рік в США було продано не більше 25 мільйонів паперових книг, екологічна шкода від читання вже виросла вдесятеро.

Ще гірша справа з планшетами — для того, щоб зарядити iPad на час, необхідний для прочитання однієї книги, необхідно спалити в 50 разів більше вугілля, ніж потрібно для забезпечення електричного освітлення її паперової копії на той самий час. За даними Apple, еко-ефект від години роботи iPad рівнозначний викиду в атмосферу 2,5 грамів вуглекислого газу.

Порівняння, проведене з урахуванням середньої швидкості читання книг середнім мешканцем США в паперовому та електронному вигляді (з використанням iPad), показало, що вуглецевий слід використання планшета за рік уп’ятеро перевищує такий слід паперової літератури. З часом розрив зменшується, а через п’ять років (або після прочитання 32,5 книг на одному планшеті) зникає зовсім. Проте якщо брати до уваги вищезазначену статистику (зміна обладнання кожні 2 роки), виходить, що вуглецевий слід від одного планшета з самого початку на 200-250% перевищує слід класичної бібліотеки.

Потрібно відмітити, що класичні «рідери» на електронних чорнилах, що використовуються винятково для читання, споживають менше електроенергії, довше тримають заряд та рідше старіють. На жаль, більшість шукають в них не «бібліотеку в кармані», а універсальний пристрій, на котрому можна і пошту перевірити, і в ігри пограти. Цим запитам відповідає куди менш екологічний планшет (котрий є по суті мініатюрним комп’ютером). Проте чим складніший пристрій, тим більшу шкоду наносить природі його виробництво і, що не менш важливо, утилізація. Список можна продовжити: енергозатрати дата-центрів Amazon і Apple, необхідність заряджання та періодичність заміни акумулятора, а при поломці — й самого «рідера»/планшета, пакування та доставка з-за кордону, а також той факт, що електронна книга — пристрій індивідуальний (паперовими можна поділитись), свідчать не на її користь.

Зрозуміло, що технології не стоять на місці, і процес переходу на цифру неможливо зупинити. Проте виробникам варто подумати про те, щоб або зосередитись на розробці нових, більш «зелених» «рідерів», або зробити екологічнішим процес створення паперової продукції (наприклад, активно використовувати вторинні матеріали). Щодо теперішнього стану речей, то ми просто додаємо нові проблеми до вже наявних.

Що можуть зробити читачі? Варіантів багато. Можна купувати книги, надруковані на переробленому папері; обмінюватися ним з друзями; завести абонемент в найближчій бібліотеці. Якщо ж доступної літератури стає не достатньо (а затятим читачам її завжди замало), без електронного пристрою не обійтись. Проте вибір є й тут. Купувати планшет, щоб читати на ньому книги, недоречно. Так само можна псувати зір перед домашнім монітором, а енергії він споживає набагато більше за «рідер».

І наостанок, що б ви не обрали, пам’ятайте, що електронні прилади дуже погано «перетравлюються» природою. Не поспішайте їх викидати! Не намагайтесь встигати за розвитком технологій, купуючи нові моделі. Використовуйте пристрій до кінця, а якщо спокуса занадто велика, спробуйте віддати або продати старий «рідер» тому, хто буде його використовувати, ви ж не купуватимете нове видання, аналогічне попередньому, лише тому, що вам сподобалась його обкладинка? Тоді чому ж ми намагаємось так чинити з пристроєм, який з екологічної точки зору дорівнює 50 книгам разом взятим?

Джерело: КліматІнфо