6 вересня у Полтаві при Свято-Троїцькому храмі УГКЦ стартували екологічні місії 2026, які вже понад десять років проводить Бюро УГКЦ з питань екології з метою нової євангелізації – служіння для зустрічі з Христом у контексті сучасних екосоціальних викликів.
Кульмінацією духовно-екологічної ініціативи у Полтаві стала Божественна Літургія, у якій священники разом із вірними окремими молитовними проханнями молилися за збереження України від воєнного лихоліття, молилися про мир, спокій на українських землях, за цілковиту перемогу над ворогом-агресором та зцілення ран, які війна завдає всьому Божому створінню. До заходу долучилися також родини загиблих та безвісті зниклих військовослужбовців ЗСУ.
Роздумуючи над словами Недільної Євангелії, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Харківському екзархаті о. Максим Кролевський наголосив на важливості «бути запрошеними» на весільну трапезу, бути відповідальними дітьми Божими, співтворцями і захисниками Богом сотвореного світу, навіть в умовах воєнного часу. «Як нам важливо сьогодні зрозуміти, що Бог Творець є з нами, Він є тим, хто запрошує нас взяти на себе відповідальність за нашу Країну, адже бути дітьми Небесного Отця в контексті війни означає захищати довірений Творцем дім та природну спадщину, а також робити все можливе для зцілення екосоціальних ран», – констатував душпастир-еколог.
Екореферент наголосив на важливості взаємозв’язку між піклування про створіння та нужденних і закликав, «щоб на зразок св. Франциска з Асижу, бути турботливими і допомагати ближнім у потребі, що особливо є актуальним в час воєнного лихоліття. Така поведінка є свідченням того що ми справді є дітьми Бога Творця і маємо автентичну та живу християнську віру».
Після Святої Літургії, отець Максим запросив усіх до участі у Всеукраїнському конкурсі «Відповідальність за створіння», який організовує Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, маючи на меті навчити бачити у створеному світі рідний дім, а в природі й нужденних – братів і сестер, про яких слід піклуватися з любов’ю та відповідальністю.
Згодом була можливість поспілкуватися у неформальній родинній атмосфері.