13 жовтня 2026 року Бюро УГКЦ з питань екології взяло участь в онлайн-зустрічі «Перспектива енцикліки Папи Лева XIV "Magnifica Humanitas" щодо піклування про створіння», яку організував Відділ з питань захисту створіння Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE). Захід об’єднав єпископів та представників екологічного служіння Єпископських Конференцій Європи для дослідження взаємозв’язку між екологічною відповідальністю, людською гідністю та новими технологіями.
Зустріч розпочалася з вітального слова Генерального секретаря CCEE монсеньйора Антоніо Амміраті, який привітав присутніх від імені Президії CCEE. Він також закликав учасників супроводжувати Папу Лева XIV молитвою у зв’язку з запланованою операцією.
Засідання продовжилося вітальним словом преосвященнішого владики Богдана Дзюраха, Голови Комісії з питань соціального душпастирства та очільника Відділу з питань захисту створіння ССЕЕ. Він нагадав про захоплення та вдячність, які викликає дар Божого створіння, а також про стурбованість ранами, завданими екологічною кризою та збройними конфліктами. Владика наголосив, що турбота про створіння вимагає також і внутрішнього навернення: «Оновлення наших сердець задля захисту створіння та становлення промоторами миру й примирення – це той горизонт, до якого ми покликані прямувати». Він також закликав учасників ввірити Святішого Отця під покров Богородиці.
Професор Маркус Фогт, професор християнської соціальної етики в Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, виступив із доповіддю на тему «ШІ та майбутнє нашого спільного дому: дослідження екологічних вимірів "Magnifica Humanitas"». Він окреслив можливості, які штучний інтелект відкриває для охорони довкілля – від управління енергомережами до моніторингу екосистем і зменшення кількості відходів, водночас звернувши увагу на високий рівень споживання енергії та ресурсів цифровими інфраструктурами.
Він підкреслив, що підвищення ефективності не обов’язково веде до скорочення загального рівня споживання, і наголосив на необхідності відповідальності, людського контролю та орієнтації на спільне благо. Професор закликав Церкви Європи розглядати екологію та етику технологій як тісно взаємопов’язані сфери, сприяючи освіті та діалогу з науковою спільнотою.
Професорка Аленка Арко, викладачка догматичного богослов’я Люблянського університету та членкиня Міжнародної богословської комісії Святого Престолу, представила документ «Турбота про наш спільний дім: відповідальна та братерська відповідь Триєдиному Богові». Вона висвітлила місце людської особи в сотворінні, значення гріха проти створіння і проти Творця, а також потенціал, який пропонує екологічна духовність.
«Управитель – це не власник: те, чим він управляє, йому довірено, і він повинен за це відзвітувати», – зазначила вона. Розмірковуючи про Ювілейний рік, суботній відпочинок та Євхаристію, вона показала, як життя віри може сприяти вдячності, повазі до меж та солідарності. Християнська надія, як вона наголосила, підтримує практичну відданість справі захисту нашого спільного дому та допомагає дивитися у майбутнє без страху.
Програма продовжилася діленням кращими практиками екологічного служіння Церкви у Європі за участю о. Володимира Містермана з України, проф. Томаса Інсуа з Оксфорда та о. Стівена Тейлора з Лондона.
Розповідаючи про служіння Української Греко-Католицької Церкви задля збереження створіння в часі війни, душпастир наголосив, що екосоціальні ініціативи, просвітницька, душпастирська та екодиякональна діяльність Екологічного бюро УГКЦ мають системний характер і є важливими не лиш для полегшення страждань Божого створіння тут і зараз, а й що їх остаточною метою є цілісне екологічне навернення до Бога Творця і Спасителя.