15 квітня 2013 року Божого в обласній бібліотеці для юнацтва, в рамках відзначення екологічного тижня «Молодь і довкілля», відбувся круглий стіл, організований для учнівської молоді зі школи для обдарованих дітей.

На запрошення організаторів, взяти участь у цьому заході прибули Ольга Біленька, представник державної екологічної інспекції в області, Олександр Аронец, виконавчий директор та тренер-консультант молодіжного громадського центру «Еталон» та о. д-н. Володимир Містерман, заступник керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

Пані Мар’яна Риндзак, завідуюча читальним залом, після коротенького вступу та представлення запрошених гостей, запросила до слова п. Олександра, який розповів присутній молоді про «Екологічний моніторинг» – про те, як за допомогою спостережливості за природою можна побачити перші сигнали про проблеми в довкіллі.

 Другим до слова було запрошено о. д-на Володимира, який перед свої виступом привітав працівників бібліотеки з 35-м ювілеєм, а всіх присутніх з відзначенням міжнародного Дня екологічних знань, який припав саме на цей день. Диякон у своєму вступному слові сказав, що перш за все хоче розвіяти міф про те, що Церква не має ніякого відношення до екології. Для того, щоб краще пояснити чому Церква не лише має право, але й великий обов’язок говорити про проблеми природного довкілля, працівник Екобюро навів декілька прикладів з повсякденного нашого життя: забруднене повітря, проблеми зі сміттям та питною водою, дорожні затори, тощо.

О. д-н Володимир також наголосив на тому, що дуже часто проблеми браку відповідального ставлення до природи в глобальних масштабах, приводять до порушення спокою, мирного співжиття та елементарного виживання різних етносів та народів. А на індивідуальному рівні, брак цієї відповідальності за Богом створений світ спричиняється до того, що все частіше і частіше ми стаємо свідками, а інколи заручниками та жертвами екологічних лих, різних природних катаклізмів та свого «господарювання».

«У нас є дві можливості, – наголосив на завершення працівник екологічного бюро, – або все залишити так як є і чекати коли сама природа сама захистить себе від нас, або почати з повагою та пошаною ставитись до неї, щоб, насолоджуючись гармонійним життям з усім створінням, забезпечити краще майбутнє для прийдешніх поколінь, за яких ми теж несемо відповідальність».

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології