«Церква повинна розвивати в своїх вірних релігійне відчуття відповідальності за все, що нас оточує», – о. Олег Кобель

Останнім часом, людство щораз більше почало згадувати про проблеми, пов’язані з екологією та усвідомлювати величезний згубний вплив людини на навколишнє середовище. У такій ситуації, Церква не може залишатися осторонь і старається сприяти розвиткові екологічної свідомості своїх вірних. В УГКЦ діє Бюро екології, відділи якого працюють в усіх єпархіях та екзархатах. Діяльність Бюро екології направлена на формування відповідального ставлення вірних до Божого створіння та підвищення екологічної свідомості у суспільстві, шляхом інформаційно-освітньої діяльності та практичних ініціатив. Однією з таких ініціатив стали екологічні місії, проведені в багатьох єпархіях цього місяця. Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з о. Олегом Кобелем, референтом Бюро екології УГКЦ у Стрийській єпархії.

 – Отче Олеже, Ви є референтом Бюро екології, що діє в Стрийській єпархії. Скажіть, у чому полягає Ваша праця і якими є головні завдання єпархіального відділу Бюро на даний момент?

– Моя праця референта Бюро екології УГКЦ у Стрийській єпархії полягає в організації просвітницьких заходів та ініціатив, які покликані нагадати вірним про такий аспект нашої віри, як відповідальність за створіння. У тісній співпраці з Бюро екології УГКЦ, що розташоване в Івано-Франківську, та представниками цього бюро в інших єпархіях ми за два роки зробили чимало.

Свою діяльність ми розпочали з популяризації церковного свята День Бога Творця. Вже два роки поспіль ми організовуємо футбольні змагання священиків з нагоди цього свята, щоб самі священики могли помолитися до Бога Творця та почути для себе нові теми для проповідей, у яких згадуватиметься про шанування довкілля та отримати екологічну літературу. В рамках Великопосної ініціативи Бюро, проводяться акції на парафіях з прибирання сміття і насадження дерев, голосяться екологічні проповіді.

Щороку молодь та діти єпархії активно беруть участь у конкурсі «Відповідальність за створіння». Кількість робіт, представлених нашою єпархією, щороку збільшується. Про цей конкурс у нас знають і охоче долучаються до нього.

Як референт Бюро, я маю нагоду зустрічатися зі шкільною та студентською молоддю, щоб донести їм екологічну науку Церкви. Цього року, з ініціативи Бюро було вирішено, щоб при організації літніх християнських таборів керуватися доцільністю присвячувати кожен третій день табору екологічній тематиці. Ця ініціатива була успішно втілена в життя вже цього року. Більше того, саме наше Екобюро було ініціатором організації першого в УГКЦ екологічного табору «ЗеленСвіт». Його учасниками була молодь з різних єпархій УГКЦ, а проходив він на території Стрийської єпархії.

Наше бюро ставить перед собою мету популяризації екологічного вчення Католицької церкви, яке представлене в численних церковних документах, а особливо Катехизмі УГКЦ «Христос – наша Пасха».

– Зовсім недавно у парафіях Стрийської єпархії відбувалися екологічні місії. Розкажіть, будь ласка, про їхній перебіг та про головну мету такого заходу?

– Починаючи від 14 вересня, Дня Бога Творця, і закінчуючи 17 жовтня, днем почитання св. Франциска з Асизу, який, між іншим, є покровителем усіх екологів, у кожній єпархії було заплановано провести екологічні місії. У Стрийській єпархії їх відбулося найбільше. Ми мали свій екологічний тиждень, в часі якого відвідали з місіями кілька деканатів Стрийської єпархії. Місії відбулися у Стрию, Жидачеві, Новому Роздолі, смт. Журавно, с. Добряни на Стрийщині та с. Гірське Миколаївського району. 17 жовтня, у співпраці з о. Михайлом Неїжмаком, референтом Бюро з Донецько-Харківського екзархату, такі місії відбулися і в Ходорові.

Метою екологічних місій є через молитву, проповідь та живі зустрічі з представниками влади, допомогти усвідомити нашим парафіянам, що жива віра християнина повинна включати в себе і зусилля для збереження творіння, і покаяння за спричинену шкоду природі. Програма кожного місійного дня включала в себе Божественну Літургію з екологічними проханнями під час єктеній, місійну науку в храмі, зустріч у місцевій школі зі школярами та педагогами, а також зустріч із керівництвом села чи міста. Дякуючи праці головного офісу нашого Бюро, ми були забезпечені всіма необхідними роздатковими матеріалами, літературою та наклейками на екологічну тематику. Місії викликали неабияке зацікавлення у парафіях. Більшість сказаного було чимось новим для слухачів.

– Беручи до уваги актуальну ситуацію в нашій державі, як би Ви оцінили сучасний екологічний стан навколишнього середовища в Україні?

– Навколишнє середовище України є дуже забрудненим та знищеним, і причин для цього є багато. Перед нашим Бюро є дуже багато праці для того, щоб змінити ставлення громадян до природи. Причиною сучасних екологічних проблем є гріховний стан людини, недаремно святий Папа Іван Павло ІІ говорив про співвідношення екології довкілля з екологією людини. Тому, закликаючи людей до покаяння, Церква запрошує всіх вірян покаятися і за гріхи супроти живої та неживої природи.

– Чи можемо таку недбалу поведінку людей щодо довкілля вважати порушенням Божих заповідей, особовим та суспільним гріхом?

– Звичайно, що так. Про це каже і наш Катехизм. Цей гріх називаємо «екологічним гріхом». Про нього багато було сказано під час наших екологічних місій. Ще кілька років тому ніхто б і подумати не міг про те, що треба сповідатися через недбайливе ставлення до довкілля. Сьогодні Церква навчає про цей гріх, як про один з тих суспільних гріхів, що кличуть про помсту до неба, нарівні з убивством. Все починається із браку вдячності Богу Творцю за його дари. Це спричиняє сприйняття себе, як того, хто володіє всіма Божими дарами, але не несе за це жодної відповідальності. Без релігійного усвідомлення співвідношення нашої віри із відповідальністю по відношенню до створіння, неможливо змінити на краще ту сумну ситуацію, у якій ми всі опинилися. Ми подібні до блудного сина із євангельської притчі, що прогайнував все майно свого батька і починає усвідомлювати свій гріх, бажаючи повернутися до Отчого дому. І справді, ситуація починає повільно, але впевнено змінюватися на краще. Помітно, що українців починають все більше хвилювати актуальні екологічні проблеми.

– В наш час дуже часто говорять про екологічні проблеми. Які з них є найголовнішими для України та її громадян?

– Коли ми чуємо словосполучення «екологічні проблеми», перед нашими очима виринають образи Чорнобиля, димуючі заводи, брудні ріки, вирубані ліси і т. д. І підстав для цього є більш, ніж достатньо. Проте, для людей, які переймаються екологічною проблематикою, вивчають її, займаються волонтерською діяльністю, головною екологічною проблемою українців є їх спосіб думання і байдужість. Зрозуміло, що екологічні проблеми у подібній мірі співвідносяться також з економічними, соціальними й культурними проблемами, бо спосіб думання неодмінно знаходить своє вираження у зовнішній діяльності кожного. Наші європейські прагнення неодмінно будуть змінювати ситуацію на краще. Адже, у європейських країнах давно зрозуміли, що від довкілля у великій мірі залежить добробут та майбутнє кожного. Там давно не живуть сьогоднішнім днем, а переймаються глобальними проблемами, спричиненими життєдіяльністю людини.

– Чому, на Вашу думку, в українців, на відміну від європейців, немає культури у збереженні природи і чого нам не вистачає, щоб таку культуру виховати?

– Дається взнаки наше тривале перебування у «духовному Єгипті». Час бездуховності розвинув у людях відчуття безкарності і ми розгубили здатність економно та відповідально відноситися до Божих дарів. Час, коли людина замінила собою Бога, спричинив руїну в людських головах та серцях. Диявольське бажання «мати» замінило собою євангельське «бути». І поступово ми відходимо від свого минулого. Разом з ідолами минулого падають наші внутрішні ідоли, яким ми поклонялися так довго. І виховання нових ідеалів – це першочергове завдання Церкви, школи і держави.

– Як, можна дієво покращити стан довкілля в Україні та якою, на Ваш погляд, в цьому має бути роль Церкви?

– Кожен має робити те, що має робити. Церква повинна розвивати в своїх вірних релігійне відчуття відповідальності за все, що нас оточує. Через вірогідну проповідь своїх священиків про екологічну проблематику, через просвітницьку діяльність, громадські акції, популяризувати знання, необхідні для збереження довкілля.  Освітні заклади також мають мати у своїх навчальних планах багато місця для освітніх програм і заходів для збереження довкілля. Досвід показує велику користь із практичних акцій за участю молоді.

З боку держави обов’язковою має стати підтримка проектів тих громадських організацій, які на ділі, а не на гаслах працюють у справі збереження довкілля. Левова частка державних коштів виділяється на дотримання контролюючих функцій в питаннях екології, створюючи тим самим різні корупційні схеми. Натомість, акцент має ставитися на пропагуванні певних цінностей, підтримці державних програм у сфері отримання екологічних знань і навичок.

Але вся ця праця матиме успіх, якщо всі Церкви в Україні, а не лише наша Українська Греко-Католицька Церква, робитимуть потужні зусилля, щоб розбудити в серцях українців синівське відношення до нашого Небесного Отця і до його створіння. Екологічна тематика може і має стати темою богословських роздумів, біблійних коментарів, недільних проповідей, статей у релігійних часописах. Це сприятиме утвердженню всіх християн як тих, хто раціонально використовує Господні дари і з вдячністю їх приймає з рук нашого Творця.

Отче Олеже, дуже дякуємо за розмову і сподіваємося, що Церква й надалі робитиме важливі кроки для розвитку екологічної свідомості українців, виховуючи в них відповідальність за збереження світу, який є даний людині Богом.

Розмовляв о. Олексій Федорович

Джерело: Стрийська єпархія УГКЦ