Євр. 304 зач.; Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі!
Слова апостола Павла, що їх днесь чуємо, відсилають нас до сотворення світу. Вони пригадують нам, що саме Господь на початку заснував землю. Зрештою, і самі небеса є творінням Його рук. Саме над цими рядками ми з Вами й роздумаємо.
Пригадую, як, будучи дитиною, милувався нічним зоряним небом і завжди захоплювався тим, наскільки все розумно та раціонально впорядковано Творцем у природі, як природа за задумом Творця покірно виконує його веління. Не один раз бачив падаючі зорі, щастило навіть бачити комету. А скільки разів око милував захід сонця, схід місяця, ліс та інші вражаючі краєвиди! Підростав – і змінювалося й побачене, і відчуте та почуте.
Сьогодні, на жаль, із неба падає створена людиною зброя, що вкорочує життя всьому, до чого торкнеться. Богом сотворені ландшафти перетворилися на вирви й суцільні рани, які спотворюють Землю й відкидають задум Творця щодо людини руками самої ж людини. Упродовж останнього року так часто доводилося чути плач дітей, бачити сльози дружин, відчувати розпач батьків, які втратили на війні своїх найдорожчих.
Зброя, убивство, чвари й насилля є плодами рук людських, злоби серця та спотвореного світосприйняття. Це викривлене бачення світу, далеке від задумів Творця, несе дуже багато горя.
У своїх роздумах не раз переймаюся питанням: а як здолати лихо? Що слід учинити, щоби черствих, озлоблених ненавистю, агресивних сердець було якомога менше?
Відповідь – у Божих Заповідях та житті в чеснотах. Цим ключем можемо закрити скриню зла й відчинити серця для добродійств. Маємо усвідомити, що певні злі вчинки є наслідком того, що є у єстві людини, того, як вона сформована чи як на неї впливали ті, кого вона зустрічала на життєвій стежині. Можна скільки завгодно боротися з впливом зовнішніх наслідків, закорінених глибоко в серці людини, однак допоки не усунути причини – наслідки будуть помножуватися.
Саме тому мати Церква прагне змалечку формувати людину чеснотливою, сумлінною, оберігає від зла й занепаду, провадить дорогою життя в добродійствах, а не злочинах. Як суспільство, ми не завжди розуміємо певні заклики Церкви, її поради й настанови, але кожен із них має на меті зробити нас кращими зсередини.
Так, великопісна ініціатива Бюро УГКЦ з питань екології вже вкотре спонукає нас замислитися над ставленням до Божого світу. У такий спосіб на фундаменті чеснот будується наш внутрішній світ. Будьмо свідомими того, що мир починається з готовності примиритися в сім’ї, родині, зі своїм сусідом, колегами по роботі та з усім створінням. Великі зміни у світі починаються від малих кроків окремих людей. Пам’ятаймо, що закритий кран, вимкнений із розетки телевізор, оптимально виставлена температура в приміщенні – це зовнішній вияв нашої внутрішньої екологічної свідомості, котра може дати рясні плоди.
Добрим прикладом для нас є апостол Павло, що його ми сьогодні чуємо в недільному читанні: один чоловік залучений до Божої справи, а плодами Його послуговується вся Церква.
Не біймося бути першими в добрі, прислухаймося до голосу Церкви, ставмося в часі посту з любов’ю одне до одного, бережімось від зла, робімо добро. Добро добром повертається, навіть якщо не завжди серед людей, то в Бога достеменно. Амінь.
Підготував о. Тарас Дзьоба, референт Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської єпархії.
Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2023 р.