Доля землі лежить в руках Божих. І Бог її з нами в житті розділив. Щоб ми по Божому на ній проживали. І кожен на небо собі заслужив.

Будьте плідними і наповняйте землю. Усе вам, як Бог, даю для життя. Все щоб сторицею вам приходило.  І радість для Бога між вами росла.

Ми в житті з світом зріднились. Його почали називати своїм. Дібр наших спільних  ми позабули. А для інших називали чужим.

Бог наказав нам любити друг друга. Любов розвивати і берегти. Наше довкілля з любовю вживати. Щоби для ближнього дарувати могти.

Ми для Бога приносимо жертву. З праці рук наших і плодів землі. Щоби в любові Йому заявитись. І Божу волю берегти у житті.

Боже призначення земля наша має. Щоб Божий образ в ній яснів у житті. В красі довкілля і дарах природи. І у людині, що носить в собі.

Доля землі є для нас рідною. Наше тіло з землі і нам на ній жити. Це наша доля земна, доброхвальна. Щоб Бога для себе відкрити.

Нам не байдужа є доля землі. І на ній не байдужим є наше життя. Любити ми будемо землю свою. Щоби сповнилась в нас воля Творця.