В Європейському Союзі тривають дебати щодо нової загальноєвропейської аграрної політики до 2027 року.

Зміна чинної політики назріла через те, що сучасна політика підтримки великих виробників та інтенсивного сільського господарства є найбільш вагомою причиною втрати біорізноманіття, зникнення рідкісних видів тварин та рослин через втрату ареалів їх розповсюдження, пише Зелене досьє.

Також агровиробництво відповідальне за велику частку щорічних викидів парникових газів: у тваринництві це 220 Мт еквіваленту СО2 на утриманні тварин та ще 400 Мт на виробництві та транспортуванні кормів, 150 Мт викидів продукується через використання мінеральних добрив, меліорація та видобуток торфу додають ще 180Мт. Кліматичні зміни й деградація довкілля шкодять і самим агровиробникам, адже спричиняють зменшення врожаїв через посухи, втрату родючого шару ґрунту, брак комах для запилення тощо.

Звертаюся до всіх тих, хто постраждав від паводку, який завдав вам страху, болю і відчуття безпорадності, зокрема до тих, хто зараз перебуває серед розбурханої стихії, словами Ісуса Христа: «Не бійтеся!» Ваша Церква, яка постійно молиться до милосердного Бога, є з вами в цей складний час і прагне огорнути вас своїм теплом, увагою та допомогою.

На цьому наголосив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму Зверненні до вірних УГКЦ і людей доброї волі в Україні та в усьому світі з приводу паводків у Західній Україні, пише Департамент інформації УГКЦ.

Ватикан закликав католиків у четвер відмовитися від озброєння та послуг виробників викопного палива і інших організацій та уважно стежити за компаніями в таких галузях, як видобуток, щоб перевірити, чи не завдають шкоди навколишньому середовищу.

Заклики містились на 225 сторінках посібника для церковних провідників і працівників, щоб відзначити п'яту річницю знаменної енцикліки Папи Франциска «Лаудато Сі» (Славен Будь) про необхідність захисту природи, життя та беззахисних людей, пише Reuters.

Збірник пропонує практичні кроки для досягнення цілей енцикліки, яка настійно підтримує угоди щодо стримування глобального потепління та застерігає від небезпеки зміни клімату.

Кожен день в світі з'являється все більше досліджень, присвячених проблемам клімату. Інформаційний портал The Conversation спільно з новозеландським центром науки New Zealand Science Media Centre створив спеціальну платформу Climate Explained, на якій вчені відповідають на популярні запитання читачів про клімат. На цьому тижні експерти пояснили, як би виглядала наша планета, якби кількість вуглекислого газу не збільшувалася з моменту індустріалізації, а також, що буде, якщо ми раптом різко скоротимо кількість парникових газів в атмосфері, пише ПМ.

Для того, щоб відповісти на ці питання вчені починають з пояснення того, як працює атмосфера нашої планети. Тонкий шар газів, які підтримують життя на Землі, в основному формується з азоту і кисню. Також в атмосфері присутня невелика кількість залишкових газів, таких як аргон, неон, гелій і різні парникові гази, названі так тому, що вони вловлюють тепло, що виділяється Землею.

Спільний звіт про результати міжнародного аудиту у сфері поводження з відходами та їх видалення представили в Рахунковій палаті України Вищі органи аудиту Молдови, Сербії й України. Про це стало відомо з допису голови Держекоінспекції Андрія Мальованого у Facebook, пише GreenPost.

"Рекомендації цих органів дозволять ефективно розпоряджатися коштами, економити державний бюджет, вирішуючи нагальні потреби для належного поводження з відходами. Засмічення України відходами, зокрема, побутовими, може спричинити сміттєвий колапс як регіонального, державного так і міждержавного рівня", – зазначив Мальований.

Високопреосвященні та преосвященні владики!
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні брати і сестри в монашестві!
Дорогі браття і сестри в Христі!

Одна із стихій, яка дає життя нам, людям, і всьому, що нас оточує та приносить комфорт у наші оселі, цими днями перетворилася на справжнє лихо на теренах Західної України, котре характеризують як чи не найбільший паводок за останнє століття. У воді опинилися понад триста населених пунктів. Зруйновані важливі транспортні магістралі, пошкоджені залізничні колії та мости, знеструмлені тисячі будинків. Але найбільше лихо – це людські жертви. Тож на початку цього послання висловлюю щире співчуття та запевнення в молитві всім тим, хто втратив своїх рідних.

Дорогі читачі сайту Екологічного Бюро, ми зараз стали свідками страшних, моторошних подій – потопів на Західній Україні. Я не є фахівцем у лісоохоронній сфері, але, маючи деякі свої спостереження, перечитавши багато коментарів з цього приводу, послухавши інтерв’ю фахівців, сформував для себе певну думку щодо причин таких паводків і хочу поділитись нею з вами. Це буде дещо суб’єктивно, хоч і посилатимусь на думки фахівців!

Вода неймовірного рівня заливає подвір’я, городи, дороги, руйнуючи все на своєму шляху. Дивитись на це все не можливо спокійно. Сприймати ті події без емоцій, зокрема страху, обурення та співчуття не реально. Хтось боїться за своє життя, свою садибу, бізнес, хтось співчуває постраждалим, хтось зловтішається, мовляв так тим горянам і треба, нехай знають як рубати ліси, і все таке! Я переконаний, що більшість людей співчувають постраждалим від цієї стихії, бо це дійсно велике горе – залишитись без покрівлі над головою, без господарки, фактично без засобів до існування. Думаю, що боятись, обурюватись, співчувати – це цілком адекватні емоції, спостерігаючи таке жахіття.

Контактні лінзи, потрапляючи в каналізацію, потім випливають у відкриті води і забруднюють навколишнє середовище. Цей предмет дуже складно помітити. Адже він для нашої комфортної носіння зроблений з матеріалів, які пропускають кисень. Незважаючи на свою користь для очей, лінзи є шкідливими для екології, пише Країна здоров’я.

Автори дослідження пояснюють, що коли лінзи потрапляють в очисні споруди, їх стає неможливо відстежити. Тому дослідники взяли п'ять найпопулярніших полімерів, які використовують для виготовлення лінз, і помістили їх в середовище з аеробними і анаеробними бактеріями (такі живуть у воді очисних споруд).