Дослідники Чиказького університету показали, що в довгостроковій перспективі зміна клімату може завдати людству збиток в $ 100 тисяч за кожну тонну викинутого вуглекислого газу, пише ПМ.

З початку індустріальної епохи клімат Землі істотно змінився. Антропогенні викиди вуглекислого газу поступово зігрівають нашу планету. Щоб продовжувати існувати, людству доведеться змінитися і скоротити кількість вуглекислого газу в атмосфері Землі. Це буде коштувати чималих грошей, враховуючи що зміна клімату також буде завдавати шкоди людству.

11 вересня 2020 року у приміщенні Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відбувся міжконфесійний форум «Екуменічний діалог та його вплив на екологічну ситуацію в Україні». Провели захід за підтримки Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

Під час зустрічі відбулося вільне міжконфесійне спілкування та дискусія духовенства щодо нових викликів, пов’язаних із розповсюдженням пандемії COVID-19 з метою переосмислення сучасної екологічної реальності, пише Пресслужба Київської архиєпархії.

Чим швидше ростуть дерева, тим раніше вони вмирають. До такого висновку прийшла команда дослідників, проаналізувавши дані про річні кільця 110 видів дерев з усього світу. Як наголошується в статті для журналу Nature Communications, відкриття вказує, що біомаса лісів навряд чи виросте у відповідь на зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Це означає, що один з найважливіших «кліматичних буферів» виявився менш надійним, ніж вважалося раніше, пише epochtimes.

Наземні екосистеми поглинають близько третини вуглекислого газу, викинутого в атмосферу в результаті діяльності людини. Одними з головних його акумуляторів вважаються дерева. Високі концентрації CO2 дозволяють їм рости швидше, що частково пом'якшує інтенсивність змін клімату. Згідно з прогнозами експертів, в майбутньому дерева продовжать виконувати роль «кліматичного буфера».

У своїй промові до представників спільнот «Laudato Si’» Святіший Отець вказав на важливість віднайти тишу і споглядати створіння. Це є протиотрутою від поспішних і поверхневих рішень і веде до діяльного співчуття, пише VaticanNews.

У суботу, 12 вересня 2020 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції представників спільнот Laudato Si’. Звертаючись до них у промові, він зауважив, що цілісна екологія, про яку йдеться в енцикліці Laudato si’ та навколо якої побудована вся діяльність цього руху, вказує на те, що «ми всі є сотвореними і в створінні все взаємопов’язане». Пандемія також показала, що здоров’я людини неможливо відокремити від стану навколишнього середовища, в якому вона живе. Очевидно також, що зміна клімату не лише порушує природний баланс, але спричиняє бідність та голод. «Нехтування створінням та соціальна несправедливість, – наголосив Папа, – впливають одне на одного: можна сказати, що немає екології без справедливості, і немає справедливості без екології».

«І вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться у свою посілість і до роду свого» (Лев 25, 10).

Дорогі брати і сестри!

Щороку, особливо після публікації Енцикліки Laudato Si (LS, 24 травня 2015 р.), у перший день вересня християнська спільнота відзначає Всесвітній день молитви за збереження створіння. Від цієї дати починається Час для створіння, який завершується 4 (17) жовтня днем святого Франциска Асизького. У цей період християни в усьому світі поглиблюють свою віру в Бога Творця та в особливий спосіб єднаються в молитві та діях задля збереження нашого спільного дому.

Нещодавно в с. Крилос, Галицького району, було облаштовано 4 майданчики для роздільного збору відходів. Завдяки цьому мешканці, прочани та гості села мають змогу сортувати відходи на 4 фракції: ПЕТ пляшка, папір, скло світле та темне. Проект роздільного збору відходів був реалізований з ініціативи місцевої парафіяльної громади при підтримці Львівської освітньої фундації, Бюро УГКЦ з питань екології та місцевої влади.

Ініціатори проєкту, прагнучи допомогти органам місцевого самоврядування у розв’язанні надзвичайно актуального для населеного пункту питання поводження з відходами, продемонстрували, як з мінімальними фінансовими затратами, об’єднавши зусилля влади, Церкви та громадськості можна осягнути суттєвих зрушень в напрямку зменшення кількості відходів та забруднення довкілля.

Людина, в середньому, за тиждень з'їдає стільки пластику, скільки вистачило б на виробництво кредитної картки.

Вчені вперше знайшли мікропластик в тканинах органів людини. Раніше Всесвітня організація охорони здоров'я заявляла, що як великі, так і найдрібніші частинки пластику, проходять через організм людини, не затримуючись у ньому, тому не завдають шкоди.

Однак нове дослідження викликає у вчених побоювання. Епідеміологічні дослідження для оцінки впливу мікрочастинок пластику на здоров'я людини ще тільки попереду, пише Корреспондент.net.