В час повномасштабної війни рф проти України з особливою актуальністю звучать слова апостола Павла: «все створіння нині стогне і страждає в тяжких муках» (Рим 8, 22). Дійсно, все створіння Боже, як єдиний цілісний організм разом з людьми страждає нині від війни.

Планування еко-соціального служіння задля лікування ран створіння Божого було у фокусі другої квартальної зустрічі єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології, яка відбулась на платформі Google Meet в четвер 26 червня.

Війська країни-агресора в Україні намагаються максимально завдати шкоди державі. Це стосується не лише інфраструктури та економіки. Загарбники цілеспрямовано погіршують стан довкілля та знищують українську природу. Такі дії підпадають під визначення поняття “екоцид” і заборонені міжнародним правом.

Попри значну шкоду, завдану російськими військами довкіллю України, не всі дії можна трактувати як екоцид. Українська природоохоронна група публікує серію матеріалів, присвячених саме випадкам екоциду. Правильне трактування випадків екоциду дозволить просувати захист довкілля від російської агресії на міжнародному рівні та в українських судах.

Перші випадки умисного підпалювання лісових масивів ми фіксували ще 12-14 березня, коли росіяни запалювали ліси в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа, яка знищила 15 тисяч га лісів (в т.ч. заражених радіацією) на ділянці від Ірпеня до Чорнобиля відбулася в дні, коли вітри були спрямовані в бік Києва. Не менш масштабні пожежі останніми днями вирували на Херсонщині (у Чорноморському біосферному заповіднику й Національному природному парку “Білобережжя Святослава”) та в Національному природному парку “Святі гори” на Донеччині.

Данська компанія Vestas показала рекордний результат і залишилася постачальником турбін номер один.

Торік у світі 30 виробників вітроенергетичних установок (ВЕУ) встановили 29 234 турбіни загальною потужністю 104,7 ГВт. Про це йдеться у звіті Глобальної ради з вітроенергетики (GWEC), опублікованому 19 травня.

Із 30 нинішніх виробників 18 розташовані в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, 9 у Європі. На частку 15 найбільших виробників випадає понад 98% усіх установок. Ці виробники представляють п'ять країн — Данію, Китай, США, Німеччину, Іспанію (за місцем розташування головних підприємств; виробництва можуть розміщуватися і в інших країнах). Водночас 10 із 15 найбільших постачальників ВЕУ у 2021 році — це китайські фірми.

Чим ближче сезон збору врожаю, тим частіше чутно заяви світової спільноти про те, що російська агресія в Україні поширює терор і голод далеко за межі нашої країни. Як вплине війна на продовольчу безпеку світу та що з цим робити, обговорювали і на 33-й конференції Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (ФАО) у Європі.  Делегації з Європи та Центральної Азії завершили свою роботу минулого тижня у польському Лодзі. Що обговорювали делегати та які рішення запропонували?

Спільне бачення учасників полягає у тому, що агропродовольчі системи повинні перестати розглядатися з позиції суто виробництва продукції, коли «успіх» вимірюється лише кількістю виробленого і отриманого прибутку. Продовольчі системи це ще й про якість самої їжі, якість довкілля та якість життя. Переорієнтація агросектору в регіоні та світі на якісні показники – ось головна задача на наступне десятиліття.

Війна – це трагедія з усіх точок зору: розбиті людські життя, зруйновані бомбардуваннями міста і села, та руйнування навколишнього середовища. Правдивість цих слів підтверджує енцикліка Папи Франциска Laudato si’ і саме це тепер відбувається в Україні, де люди та довкілля страждають від вторгнення російської армії, яке почалося рівно три місяці тому. Свідчення Володимира Шеремети, очільника Екологічного бюро УГКЦ, розкриває всі трагедії війни, що вже три місяці сіє смерть та руйнування.

Здавалось би, щоденний досвід втрати великої кількості людських життів та безпрецедентних стражданнь не залишає місця для турбот про щось інше, як, наприклад, про довкілля; але насправді, на війні ми, як ніколи, усвідомлюємо цінність фундаментальних речей, одна з яких – це здоровий, або принаймні, не хворий простір для життя. «Війна знищує флору та фауну, руйнує помешкання, загрожує здоров’ю та життю людей, добробуту нинішнього та майбутніх поколінь», – зазначив в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News д-р Володимир Шеремета.

Сім років тому, 24 травня 2015 р., Папа Франциск на початку третього року понтифікату поставив підпис під своєю другою енциклікою, що влилася в шерегу соціальних енциклік Римських Архиєреїв. «Laudato si’» – перші слова «Пісні створіння» святого Франциска з Ассізі дали назву цьому документові, в центрі уваги якого піклування про наш спільний дім, і в якому Наступник святого Петра спробував поставити діагноз і запропонувати терапію, необхідну для того, щоб наша планета була придатною для життя також і майбутніх поколінь. Звернена до «всіх людей доброї волі», енцикліка, що складається із вступу та шести розділів і завершується двома молитвами, залишила слід не тільки в соціальній доктрині Церкви, але також позначила політичні, економічні та екологічні процеси в світі.

Депутати без офіційного рішення Екокомітету Верховної Ради України, офіційної позиції Міндовкілля, з порушенням Регламенту ВР приймають законопроект, який передбачає скасування стратегічної екологічної оцінки (СЕО) програм відновлення, зокрема програм відновлення областей та територій територіальних громад. Це призведе до можливого погіршення екологічної ситуації у довгостроковій перспективі у зруйнованих росією населених пунктах та позбавить Україну частини інвестиційних коштів на відбудову.

А ще значно послабить позиції України в той період, коли Європарламент розглядає можливість скорочення термінів опрацювання заявки України на членство в ЄС, адже процедура стратегічної екологічної оцінки є вимогою Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

23 травня Папа Франциск прийняв на аудієнції волонтерів італійської Національної Служби цивільної оборони. У своєму слові Святіший Отець зосередився на трьох важливих пунктах пов’язаних зі словом «захист», яке притаманне діяльності Організації, яка дбає про цивільну оборону.

Захищати, щоб не потрапити в соціальну дистанцію

Папа Франциск, цитуючи Енцикліку «Fratelli tutti», нагадав, що пандемія Covid-19 була нагодою переосмислити цінність ближнього. «Ми спромоглися визнати, що наше життя сплелося і підтримувалося звичайними людьми, які, безсумнівно, творили вирішальні події нашої спільної історії […]. Вони розуміли, що ніхто не врятується сам» (Fratelli tutti, 54). Тому перший захист – це той, який захищає нас від соціальної ізоляції і є важливим способом дати голос надії. «Надзвичайні ситуації останніх років, пов’язані з прийомом біженців, які рятуються від воєн або наслідків змін клімату, нагадують нам про те, як важливо зустріти того, хто простягає руку, пропонує усмішку, безкорисливо витрачає час, завдяки кому почуваєшся як вдома», – зауважив Святіший Отець.