Вирубка лісів, експлуатація морів і ґрунтів, забруднення повітря і води – усі ці фактори підштовхують наш світ до екологічної катастрофи.

Понад 500 експертів з 50 країн попереджають про це у великому звіті ООН, який опублікували цього тижня.

У ньому йдеться про втрати, яких світ зазнав протягом останніх 50 років, і про досить похмуре майбутнє для десятків і сотень тисяч видів.

Цей документ, розроблений Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистем (IPBES), має допомогти створити план термінового порятунку природи.

Рада Ісламського об’єднання Північної Америки (ISNA), яка відповідає за зелені ініціативи пропонує ісламським лідерам приєднатись до акції «Озеленення Рамадану». 

ISNA радить мусульманам провести час Рамадану з думкою про відповідальність за створений світ: помірковано вживати їжу, берегти воду, відмовитись від одноразових пластикових виробів, заощаджувати енергію та переробляти відходи.

Молитвою за мир з представниками інших релігій, що відбулася на центральній площі столиці Болгарії, завершився другий день візиту Святішого Отця до цієї балканської країни.

«Боже, вчини мене знаряддям твого миру» (Молитва святого Франциска). Заключною подією візиту Папи Франциска до Болгарії, відвідини якої є першим етапом 29-ї Апостольської подорожі, що проходив під гаслом «Мир на землі», стала міжрелігійна та міжконфесійна зустріч, що відбулася ввечері, 6 травня 2019 р., на головній площі Софії – Площі Незалежності.

Понад три чверті населення Болгарії становлять православні, ще десять відсотків – мусульмани. Крім того, в країні проживають представники юдаїзму та інших християнських конфесій. Католики, як і протестанти, становлять лише по 1% населення. Помітною є також громада Вірменської Апостольської Церкви.

«Ваша рішучість – ось що має значення, а також те, на що ви сконцентрували свою увагу. Ви маєте ціль і йдете до неї», – розповідає Айсатоу Сіссей про свій проект спасіння планети.

Як і багато дівчат з Гамбії, Айсатоу Сіссей (1972 р.н.) була змушена рано кинути школу, але це не означало, що вона не зважала на екологічні виклики довкола неї.

Кольорові пластикові пакети, якими вона раніше так захоплювалась, тепер збирали як сміття по всьому селу; вони ранили худобу, у них розводились комарі і вони перешкоджали росту рослин… на відміну від плетених кошиків, до яких звикли місцеві мешканці, вони ніколи не розкладались.

«Ми повинні боротися в усіх куточках світу, де б ми не були, бо у нас немає іншої вільної планети чи планети на заміну. У нас вона одна і нам потрібно діяти», – казала Берта Ізабель Качерес Флорес (1971-2016), екоактивістка з Гондурасу.

Походячи з племені Ленка (Гондурас), Берта Ізабель Качерес Флорес розуміла наскільки важливо зберегти природу довкола неї.

Ще в студентські роки вона заснувала Раду народних та місцевих організацій Гондурасу (COPINH), щоб вирішити питання незаконної лісозаготівлі та руйнування довкілля, спричинене внаслідок насадження плантацій та будування дамб.

Єврокомісія пропонує ввести загальну для ЄС методологію моніторингу втрат виробленого продовольства, які в країнах спільноти досягають 20%.

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт Європейської комісії.

«Втрати продовольства неприйнятні у світі, де мільйони людей все ще страждають від голоду, і де природні ресурси, що є основою людського життя і добробуту, все більше скорочуються. Саме тому ми визначили запобігання втрат продовольчих продуктів як головний пріоритет», – заявив перший віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

Економічна нерівність між бідними і більш успішними країнами в останні роки скоротилося, але нове дослідження показало, що глобальне потепління є благом для країн з холодним кліматом, таких як Норвегія, в той час як країни, де підвищується температура, такі як Індія, страждають від економічного спаду.

В найбідніших країнах світу глобальне потепління знизило потенційний дохід на душу населення на 17-30 відсотків.

Дослідники зі Стенфордського університету провели дослідження і його результати показали, що розрив між країнами з найбільш слабкою і найсильнішою економікою на 25 відсотків більше, ніж це було до зміни клімату.

На суші, в морях, у небі, руйнівний вплив людини на природу ясно видно в переконливих звітах ООН.

Одному мільйону видів тварин і рослин зараз загрожує вимирання.

Природні зони скрізь зменшуються зі швидкістю, яку ніколи раніше не бачили, і наша потреба у їжі та енергії є головною причиною.

Ці тенденції можна змінити, йдеться в дослідженні, але це потребуватиме «трансформативних змін» в кожному аспекті взаємодії людини з природою.