Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Мінприроди ініціює чергову хвилю безтермінової екологічної акції «Посади дерево миру», метою якої є привернення уваги до соціально-екологічних наслідків війни, єднання в молитві для відновлення миру та об’єднання зусиль для збереження Божого створіння.

6 листопада, в Міжнародний день попередження руйнування навколишнього середовища від війни та військових конфліктів, Блаженніший Святослав, Глава і Батько Української Греко-Католицької Церкви, молитовно очолить старт чергової хвилі акції в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового (10:00). Після молебню за мир відбудеться висадка алеї миру (саджанці блакитної ялини).

Європейська християнська екологічна мережа (ECEN) напередодні саміту ООН з питань змін клімату (COP24) в Катовіце звернулась із закликом екологічного навернення до урядів, високопосадовців, Церков, релігійних організацій та всіх людей доброї волі.

«Ми хочемо надійного майбутнього. Наука може розповісти нам, що відбувається, а віра скаже, чому нам необхідно реагувати. Для того, щоб життя на землі мало надійне майбутнє, ми повинні діяти зараз», – наголосили на 12-тій асамблеї ECEN, яка проходила з 6 по 10 жовтня 2018 року в Катовіце (Польща). В асамблеї взяли участь 85 представників з 22 Європейських та інших заокеанських країн.

Учасники асамблеї зібрались, щоб нагадати про те, що все створіння повсюди є під загрозою, і Церкви по всій Європі та в інших частинах світу мають обов’язок піклуватися про нього через молитву, конкретні вчинки та правозахисну діяльність.

1 листопада до Львівського інституту МАУП на запрошення директора пані Любові Лелик навідався о. Микола Пришляк, Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ.

Священик-еколог мав за мету розповісти студентам закладу про вчення Церкви щодо Богом створеного світу. О. Микола наголосив на тому, що людина має стати на захист усього того, що її оточує, бо інакше існує загроза того, що вона знищить себе, ближнього та все створіння.

Екорефернт на прикладі ековалізи розповів студентам про те, що кожен з нас має обов'язок, як дбайлива дитина Божа, берегти Його цінні дари – природні ресурси, економлячи воду за допомогою аераторів, електроенергію –

використовуючи енергозберігаючі технології, тепло – контролюючи за температурним режимом в оселях та удосконалюючи їх.

Дослідники з Принстонського університету (США) прийшли до висновку, що океани нагріваються швидше, ніж океанологи припускали раніше. Про це повідомляє видання Science Alert.

Згідно з попередніми оцінками, Світовий океан поглинає 90 відсотків надлишкового тепла, що утримується парниковими газами, викинутими в результаті антропогенної діяльності. Однак виявилося, що ця кількість недооцінена, і морські води містять набагато більше тепла. За словами вчених, це робить важким завдання щодо стримування зростання середньої температури атмосфери Землі на 1,5-2 градуси Цельсія.

Це також призведе до значного збільшення ризику повеней через підвищення рівня моря, сильних ураганів, а зникнення коралових рифів стає майже неминучим.

З 25 по 27 жовтня 2018 року в реколекційному центрі Римсько-католицької церкви в селищі Синяк Закарпатської області пройшла міжнародна науково-практична конференція в рамках проекту “Альянс релігійних та громадських організацій на захист клімату Східної Європи”. Ця конференція була організована Союзом захисту природи Німеччини (NABU, Німеччина) у співпраці з Міжрелігійним та громадським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF, Україна) за активної підтримки Комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії.

Проблеми зміни клімату, забруднення життєвого простору людини, глобальне погіршення умов життя, що пов’язане з кліматичними змінами – стають з кожним днем все актуальнішими та вимагають все масштабніших суспільних зусиль для їхнього вирішення. Тому залучення до кліматоохоронної діяльності максимально широкого загалу є найнагальнішим завданням всіх, хто активно займається цією проблематикою.

«Бо Господь – Бог великий і цар великий над усіма богами. В його руці – землі глибінь, і верхи гір йому належать. Море – його, бо то він витворив його. І сушу його руки створили» (Пс 95,3-5).

«Перед нами стоять великі культурні, духовні та освітні виклики і нам необхідно вийти на довгий шлях віднови». (Laudato Si, 202).

Питання для обговорення:

• Саме в цей момент люди з усього світу беруть участь у паломництві з Ватикану до Катовіце (Польща), де відбудуться Кліматичні переговори ООН. Вони натхненні своєю вірою. А як твоя віра надихає тебе піклуватися про створіння?

Компанії, що виробляють близько 20% пластикової упаковки в світі, домовилися скоротити обсяги її виробництва, щоб знизити рівень забруднення.

Коли була винайдена пластикова упаковка, вона всім здалася чарівним матеріалом: виявилася легкою, водонепроникної і міцною.

Уже через кілька десятиліть пластик заполонив світ, і наше життя вже неможливо було без нього уявити. Але, як зазначає видання Fashionista, якщо виробництво упаковки продовжиться нинішніми темпами, до 2050 року в океанах буде плавати більше пластику, ніж риби.

«Пластикове сміття і відходи – один з найголовніших аспектів, які викликають стурбованість у наш час», – зазначив виконавчий директор Burberry Марко Гоббетті.

Полігони і стихійні звалища в столиці – як фільм "Один вдома" в новорічні свята – класика.

Скільки б ми не знали про шкоду неперероблених відходів, ситуація практично не змінюється, за винятком кількості тонн сміття на звалищах. Експерти кажуть: потрібна система, контроль та інформування про сортування і переробки сміття. Як у нас з цим справи і чи можна на щось сподіватися?

Система

Плюс: у нас вже є закон про сортування сміття. Зараз він забороняє вивозити відходи на полігони. Їх потрібно переробляти, утилізувати, а викидати тільки те, що не тече, не смердить і не виділяє метан. Проблема тут полягає в елементарному – не скрізь встановлені сміттєві баки для окремих видів відходів – пластику і скла. А для того, щоб система сортування заробила, баки потрібні в першу чергу.