24 жовтня 2019 року в ватиканському видавництві побачить світ нова книжка Папи Франциска «Наша Мати Земля. Християнське бачення викликів, пов’язаних з довкіллям», вступ до якої написав Вселенський Патріарх Вартоломей.

16 жовтня в щоденній італійській газеті «Corriere della Sera» були опубліковані уривки із книги Святішого Отця, яка лише за декілька днів з’явиться у продажі. Завдяки ним можна зрозуміти, що лейтмотивом книги є питання, пов’язані із довколишнім середовищем, сучасним екологічним викликом та нашим ставленням до Землі.

В рамках цьогорічних екомісій Екобюро УГКЦ, що проводиться вже кілька років поспіль у всіх єпархіях та екзархатах, відбулися тематичні візити у двох парафіях Донецького екзархату. Екомісії покликані донести інформацію про сотворений Богом світ до всіх прошарків населення та нагадати про відповідальність людини за стан навколишнього середовища. Традиційно екомісії поєднують у собі духовно-молитовний та виховний чинники.

Розпочалися місії на парафії св. Миколая УГКЦ у м. Дніпро, участю у Божественній літургії референта Екобюро в цьому екзархаті о. Михайла Неїжмака у співслужінні з настоятелем о. Василем Пантелюком.

У часі проповіді о. Михайло акцентував увагу вірних на глибокому усвідомленні кожного про свою місію у сотвореному Богом світі. «Саме стиль та спосіб життя християнина відображає правдивість його віри у Творця, що відображається у дружніх або не дружніх вчинках до усього створіння» – наголосив отець. Опісля літургії екореферент презентував екологічну енцикліку Папи Франциска «Славен будь».

Наука протягом декількох десятиліть попереджала політиків про небезпеку кліматичних змін, однак вчених мало хто слухав. Тепер владі доведеться мати справу з масовими мітингами та страйками на захист клімату планети.

Зазвичай, вчені намагаються уникати гучних політичних заяв. Однак ситуація з кліматичними змінами настільки серйозна, що їм все частіше доводиться порушувати це правило. Майже 400 вчених підтримали кампанію громадянської непокори, спрямовану на боротьбу зі зміною клімату, та попередили, що якщо цього не зробити, ситуація може призвести до «незліченних людських страждань».

14 жовтня 2019 року, у місті  Фастові Київської області, був особливий день. Свято Покрова Пресвятої Богородиці розпочали з молитви у храмі святого Великомученика Димитрія УГКЦ, де чисельною громадою молилися за наших героїв та просили благословення і миру для нашої неньки України.

Щоб увіковічнити пам'ять наших героїв, борців за волю України, парафіяи разом із парохом отцем Віталієм Марцинюком висадили дерева на Алеї Нескорених. Це родини: Турянські, Приступа, Греб, Косовські, Онищенко, Мельник, Войцих, Марищук, Ткачук, Могила, Мельник, Лотоцькі, Горішні, Чередниченко, Шутка, Єреш, Кравець-Кравченко. Липа та калина, як символи нашої Батьківщини, були придбані за сприяння о. Романа Романовича, референта Бюро УГКЦ з питань екології Київської архиєпархії.

Експерти міжнародної консалтингової компанії McKinsey прогнозують пік споживання людством нафти на 2033 рік. Потім, завдяки використанню поновлюваних джерел енергії, попит на неї почне падати.

Як йдеться в дослідженні «Глобальні енергетичні перспективи 2019» консалтингової компанії McKinsey, людство в 2014 році вже пройшло пік споживання вугілля. У 2033 році очікується пік споживання нафти, і в 2037 – газу. Фактором зниження названо все більше використання відновлюваних джерел енергії, на які, за прогнозами дослідників, після 2035 року припадатиме більше половини виробленої енергії. Також на зниження споживання нафти буде впливати стрімке зростання кількості електромобілів, їх число в світі до 2035 року перевищить 100 млн. У цілому глобальні продажі електромобілів з 2018 по 2050 рік збільшаться в 60 разів. До 2050 року кількість електричного наземного транспорту подолає позначку в 2 млрд. Це призведе до різкого зниження попиту на нафту в автомобільному транспорті.

У вечірньому, 12-му з черги загальному зібранні Спеціальної Асамблеї Синоду Єпископів, взяли участь 173 Отці Синоду разом з Папою Франциском. Далі в програмі, праці в групах, а наступне загальне зібрання відбудеться у четвер ввечері.

Церква покликана знову стати голосом волання народів і землі, вирушаючи від Євангелія. Лише тоді вона матиме місіонерське обличчя, наслідуючи милосердного самарянина, стаючи на захист найостанніших, не боячись виміру мучеництва, оскільки «краще померти за життя, ніж жити для смерті». У промовах, виголошених під час дванадцятого загального зібрання, прозвучав заклик залишити простір для креативності та щедрості Святого Духа, не обмежуючись виключно «функціоналістськими вирішеннями».

Міста світу виробляють близько 7-10 млрд. тонн відходів на рік. Що з ними відбувається? У світовому масштабі одна третина всіх вироблених твердих відходів як і раніше потрапляє на відкриті звалища, і тільки одна п'ята використовується вдруге. А 80 відсотків усіх стічних вод скидається безпосередньо в річки і водойми.

У такій ситуації забруднюється не тільки вода, але також повітря і ґрунт, що обертається прямою загрозою здоров'ю людей і цілих екосистем. Найбільш помітний збиток наноситься океану, адже 90 відсотків міських територій знаходиться на узбережжі. Величезна кількість пластмасових відходів, що потрапляють в океани і моря, щорічно стає причиною загибелі не менше 100 тисяч морських тварин. Забруднення також має негативні економічні наслідки для туризму та рибальства. Якщо додати до цього витрати на охорону здоров'я, то за оцінками, кожна тонна сміття обходиться в 375 доларів. За деякими даними, від хвороб, викликаних неправильним поводженням з відходами, наприклад, від діареї, малярії, серцево-судинних і онкологічних захворювань, кожні 30 секунд на землі вмирає одна людина. У рік ця цифра сягає мільйона смертельних випадків.

Щоб уникнути катастрофічних змін клімату, людству необхідно вжити жорстких заходів щодо обмеження викидів парникових газів. За розрахунками Міжнародного валютного фонду, тільки підвищення вуглецевого податку зможе забезпечити достатню швидкість декарбонізації економіки. Прийняти дане рішення повинні уряди розвинених країн, але до реформ, на жаль, готові не всі.

Доповідь присвячена до щорічної спільної наради МВФ та Світового банку, що відбудеться наступного тижня, на який новообраний директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує закликати до дій щодо захисту навколишнього середовища.