22-24 жовтня 2018 року на базі Національного університету біоресурсів та природокористування проходила міжнародна науково-практична конференція «Соціальні та екологічні виклики лісам і лісовому менеджменту та їх подолання».

У роботі взяли участь провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів лісівничого профілю з Австрії, Білорусі, Італії, Китаю, Німеччини, Румунії, України, керівники і провідні спеціалісти лісової галузі, представники неурядових організацій та лісогосподарських підприємств.

Тематика конференції охоплювала широкий спектр питань, присвячених оцінці стану лісів і лісового господарства, інституційним та економічним механізмам трансформації лісового господарства до адаптаційного лісового менеджменту.

Глобальне потепління – проблема планетарних масштабів, яку, втім, уряди багатьох країн вважають за краще ігнорувати. Настільки, що навіть не звертають уваги на достовірні прояви цього явища.

А між тим, катастрофічних змін відбувається все більше, а масштаби їх тільки збільшуються. І хто знає, що чекає нас років через 10. Втім, про найбільш помітні зміни можна дізнатися прямо зараз.

Неврожай

Навіть незважаючи на всі зусилля працівників сільськогосподарської сфери, деякі овочеві і плодові культури стають менш родючими. Хтось звинувачує в цьому брак води, хтось – збільшення рівня вуглекислого газу. У будь-якому випадку, якщо все й далі буде продовжуватися такими темпами, то планеті загрожує голод.

Проблема збереження родючості орних земель в Україні постає вкрай гостро, а того, хто б розв’язав її на державному рівні, немає.

На жаль, знамениті українські чорноземи, якими так пишаємося, в недалекому майбутньому можемо втратити. Точніше, вже втрачаємо. Це зауважили учасники круглого столу на тему деградації українських ґрунтів, що недавно відбувся у Києві за участі науковців і аграріїв. Учасники заходу зазначили: близько 8% наших чорноземів деградовано, це вже не чорноземи. Цифри приблизні, бо єдину національну систему екологічного моніторингу ще треба створити, її не існує.

1500-кілометрове паломництво з Ватикану в Катовіце (Польща), місця цьогорічних Кліматичних переговорів ООН, – це заклик до кліматичної справедливості. Як знак солідарності з паломниками, ваша спільнота може почати діяти на місцях.

Що потрібно зробити?

• Обговоріть ваш кліматичний захід з членами вашої спільноти та її керівниками;
• Запросіть вашого священика, директора школи, викладачів релігії та інших долучитись до проведення вашого заходу;

Фермери вже майже не жартують, бо солярка в дефіциті, а ціни на неї кусаються.

Українські фермери відчули дефіцит і значне зростання цін на солярку протягом останніх тижнів. На думку багатьох експертів, криза на паливному ринку штучна і має політичне підґрунтя.

Пенсіонер Микола Петрович нині енергонезалежний – після стрімкого подорожчання пального він переобладнав свій «Мерседес» і тепер їздить на дровах. Винахідник каже, що його авто може розганятись до 100 км/год і при цьому споживати три відра дров на 100 кілометрів. Машина на дровах економічна та екологічна. Про диво-автомобіль і його власника добре знають у навколишніх селах, особливо ідея сподобалася фермерам. Після подорожчання пального вони розглядають варіант переобладнання сільськогосподарської техніки із дизеля на дрова. «Хай нам пропонують, будуть купувати трактори на дровах. Іще ж не роблять трактори на дровах. А поки солярка, іншої альтернативи нема», – кажуть вони.

Викиди вуглекислого газу в атмосферу за останні кілька десятків років дуже сильно підкосили екологію нашої планети. Тому проводиться все більше розробок у сфері створення засобів для зниження кількості викидів вуглекислого газу. Але цей самий газ містить у своєму складі вуглець, який в теорії можна використовувати для створення різних сполук (в тому числі і в якості палива). Чергову спробу перероблення CO2 взяли вчені Стенфордського Університету. Як вони повідомляють, їх спосіб є набагато ефективнішим, ніж більшість тих, що існує.

Нова технологія утилізації вуглекислого газу (СО2) заснована на перетворенні його в чадний газ (СО). Вчені хочуть підвищити цінність CO2 за допомогою електролізу.

«Етилен, ацетат і етанол, по своїй суті, набагато цінніші, тому, що можуть стати сировиною для виробництва більш складних з’єднань. А перетворення СО2 у економічно доступний і вигідний процес.»

Жодна країна на сьогодні не здатна самотужки вирішити екологічні проблеми Світового океану, саме тому його збереження має стати результатом скоординованих глобальних зусиль.

Про це у понеділок, 29 жовтня, заявила Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні.

«Стан наших океанів вимагає цілеспрямованих глобальних дій. Жодна країна не може самотужки досягти успіху на цьому шляху. Це вимагає рішучості, змістовності зусиль та партнерства як в Європейському Союзі, так і за його межами», – зазначила Високий представник ЄС.

Усім добре відомо, що ми живемо в культурі, яку називають культурою споживацтва. І очевидно, вона асоціюється з їжею: бо ми ж мусимо харчуватись кожного дня, або, якщо сказати трішки по-філософськи: споживаємо страви, щоб підтримувати наше фізичне існування. Проте ця культура заторкує ціле людське життя, бо вона закликає нас задовільняти наші бажання, часто забуваючи про ціну цього задоволення.

І здавалося б все так невинно починалося: поява супермаркетів. Є вибір, яке молоко я хочу купити, пластівці на сніданок, більше того, є вибір фруктів, незалежно від пори року. Тобто, там можна  купити все, чого лише заманеться. І коли ми приходимо в супермаркет і не знаходимо саме такого продукту і саме того виробника, часто ми виходимо незадоволенні, але ще більше незадоволені, якщо не знайшли того, що хотіли…