У своєму посланні Папа Франциск оголошує про проведення міжнародної зустрічі на тему «Відновлення освітньо-виховного пакту», що відбудеться у Ватикані 14 травня 2020 року.

«В Енцикліці «Laudato si’» я закликав усіх співпрацювати для того, аби дбати про наш спільний дім і разом вирішувати виклики, які постають перед нами», – цими словами розпочинається послання Папи Франциска, в якому він скликає міжнародну зустріч на тему «Відновлення освітньо-виховного пакту», заплановану на 14 травня 2020 року. Вона, за словами Святішого Отця, повинна сприяти обговоренню того, як ми будуємо майбутнє нашої планети та усвідомленню необхідності залучати різні таланти, «бо кожна зміна потребує освітньо-виховного процесу, аби сприяти новій всесвітній солідарності й гостиннішому суспільству».

На початку вересня ще одна група з України вирушила у екологічну мандрівку на сонячний берег Хорватії. Ця мандрівка стала приготуванням до Дня Бога Творця, який Церква святкує 14 вересня.

Протягом днів таборування учасники щодня роздумували над покликанням людини на землі, її завданням та місією, відкриваючи її з читання Слова Божого та щоденної молитви.

Своїми враженнями та думками від краси створеної Богом природи поділилася і одна з учасниць мандрівки. Ось як вона описує пережите:

Міжнародний басейновий конкурс «Барви Дністра» є необхідним для формування цілісної натури людини майбутнього, усебічно розвиненої та екологічно свідомої. Вчить молодь бачити себе невід’ємною часткою природи, від збереження якої вже сьогодні залежить доля майбутніх поколінь, адже тільки всі разом ми зможемо зробити нашу планету чистішою, а навколишній світ яскравим, барвистим і гармонійним.

Дністровське басейнове управління водних ресурсів оголошує ХІ Міжнародний басейновий конкурс «Барви Дністра» – 2019 під девізом «Скажемо НІ пластику в Дністрі».

НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО?

Продукти, які не продаються в торгових мережах або залишаються у виробника як неліквід, зазвичай підлягають утилізації. У кращому випадку вони йдуть на корм тваринам або переробляються в добрива. При цьому велика їх частина – це якісний товар, який ще можна використовувати за прямим призначенням.

Щорічно на звалищах усього світу виявляється більш 1 млрд тонн продуктів. Це недозволене марнотратство, особливо якщо врахувати, що одночасно з цим більш 800 млн людей в різних країнах не доїдають і навіть голодують.

Країни, що розвиваються, залежні від експорту сировинних товарів, повинні диверсифікувати свою економіку, інакше їм буде складно вирішити проблеми, пов'язані зі зміною клімату. Про це йдеться в новій доповіді Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД).

Чому зміна клімату становить небезпеку для «сировинних» країн?

«Зміна клімату становить серйозну загрозу для залежних від сировинних товарів країн, що розвиваються, і в деяких випадках воно може привести до колапсу економіки – якщо не буде вжито необхідних заходів», – заявив Генеральний секретар ЮНКТАД Мукіса Кітуйі.

Новітня технологія під назвою Phoenix дає «друге життя» одноразовим пластиковим предметам, які зазвичай опиняються на звалищі. Технологію перетворення пластику на пальне застосовують на заводі компанії «Sparta Group» у місті Вітбі неподалік Торонто.

«П’ять тон пластику за день можна перетворити на 4 тис. літрів пального, які, в свою чергу, можуть протягом 16 годин використовувати весь наш автопарк із 10 автомобілів», – розповів президент компанії Джон О’Бірек.

Загалом десята частина планети подолала погрозливу позначку.

Протягом сторіччя спостережень погоди на значній території планети середня температура повітря збільшилась на 2 градуси Цельсія і більше – поріг у два градуси потепління багато науковців та захисників довкілля називають "червоною лінією", після якої планета не зможе уникнути катастрофічних та незворотних наслідків.

Видання Washington Post опублікувало мапу, засновану на даних незалежного некомерційного фонду Berkeley Earth, орієнтованого на аналіз даних про температуру земель для кліматичної науки.