«Мої молитви […] нехай стережуть Ваші весняні засіви від граду й пересадної засухи чи вогкости»

А. Шептицький, «Христос Воскрес!» («Мета», 1934)

РОЗВАЖАННЯ

Андрей Шептицький був людиною твердої віри, глибокої духовності, постійної молитви й високої моралі. Патріярх Йосиф Сліпий характеризував його так: «Найперше був він глибоко віруючою людиною, яка спиралася на розумові докази і волеві постанови, і вона була двигуном і нормою всіх його думок і чинів. Він мав великого духа молитви, робив годинні розважання перед Найсвятішими Тайнами і довгі благодарення, в часі яких обдумував свої постанови і рішення. Передусім, пройнятий був живою вірою в Євхаристійну присутність і до Христа звертався безпосередньо, з величезним, безмежним довір’ям. … щоденно читав Святе Письмо». Мати Софія зазначала, що ще з раннього дитинства її син Роман мав великого духа молитви: «Вже від трьох років знав короткі молитви, зокрема «Під Твою милість прибігаєм». Коли навчився писати, вона скрізь знаходила клаптики паперу з уривками молитов і тим чи іншим дитячим поясненням таїнств Вервиці, яку часто молився, катаючись верхи на поні. Як заходила ніч, він обкручував її довкола зап’ястя і так засинав. Змалку прислуговував під час Літургії. А під час Євхаристії тримав руки складеними, а очі були опущені: ніхто ніколи не вчив його цьому». Щоденна молитва була центром усього життя Праведного Митрополита і гармонійно поєднувалась із його церковним та суспільним служінням.

Щодо Божих створінь – живої і неживої природи – то в аспекті віри й молитви Митрополит Андрей у посланнях й проповідях, подібно як Христос, часто послуговувався назвами рослин, тварин і явищ навколишнього світу, передаючи правди віри. Часто вживав назви створінь у різних алегоріях, порівняннях і притчах.  Наприклад, писав: «…молитва має всі прикмети сонця. З сонця йде життє, без сонця ані люди, ані звірята, ані рослини не могли б жити. Воно є джерелом життя і всякого руху, всякої краси. А лікарі знають, що сонячне світло єсть на многі хвороби єдиним або бодай найліпшим ліком» (пастирське послання «Про молитву», 1911).

По своїй суті Божі створіння були для Шептицького не лише «дорогою й засобами» до пізнання Бога та Його істини, але й безпосередньою ціллю молитви. Він знав, що остаточна мета всесвіту – Божа повнота й усі створіння рухаються з нами і через нас до спільної цілі, якою є Бог. А згідно вчення Церкви, одна з головних місій людини – привести всі створіння назад до їх Творця, плекаючи братерські відносини з навколишнім світом за прикладом св. Франциска з Асижу (див. Енцикліка «Славен Будь», 83, 100, 221), визнаючи за всіма живими істотами притаманну їм цінність у Бога, адже «самим фактом свого існування вони Його благословляють і віддають Йому славу» (Пс 148, 3-5; ККЦ 2416), та живуть для Нього (Лк 20, 38), стають видимою іконою невидимого Бога. Митрополит розумів, що людські гріхи негативно впливають як на людей, так і на все створіння (пор. Мр 11, 12-25; Мт 21, 18-22), яке через наші гріхи, зокрема й екологічні, «понині стогне і страждає у тяжких муках» (Рим 8, 22). Саме тому він особисто, заохочуючи й інших душпастирів, молився за Боже створіння, у т. ч. землю, сади, домашніх тварин, пасіку, та уділяв благословення.

Заснування в 1937 році з ініціативи владики Андрея монашого скиту в Ґорґанах свідчить про розуміння важливості Літургії в житті кожного християнина, а особливо того, який перебуває цілодобово й по декілька місяців у горах, серед лісу й іншого Божого творіння. Ця обитель отців-студитів в урочищі Лужки була місією для лісорубів, декілька сотень яких не покидали гір, виконуючи свою професійну діяльність. Їхня молитва була спрямована до Всевишнього Творця з вдячністю за Його дари створіння, а їх духовне збагачення підвищувало рівень екологічної свідомості й  перешкоджало вчиненню екологічних гріхів,  зокрема таких, як бездумне вирубування й розкрадання лісу та браконьєрство.

У часи Шептицького набуло поширення культу двох святих – Губерта і Євстахія, які й дотепер залишаються покровителями працівників лісової сфери. Так, зокрема, на Закарпатті в останні роки відбулося посвячення греко-католиками кількох каплиць у горах на честь св. Губерта. Плекання культу цих святих (а також св. Франциска з Асижу та св. Антонія Падуанського) є також особливо важливим для сучасного екологічно-молитовного служіння Церкви.

Попри традиційні літургійні норми, Шептицький вважав, що «справжнім храмом Божим» є весь сотворений Богом світ («Про Церкву», 1901 р.), і тому для нього цілком природним і нормальним було поклонятися Господеві й зустрічатися з Ним у молитві та Святих Тайнах серед природи, зокрема в горах, серед «неписаних ікон» унікального Божого створіння. Як приклад, під час візитації у с. Тухля на Сколівщині (1916 р.) він декілька годин сповідав вірних не в приміщенні храму, а під деревами на церковному подвір’ї. Митрополит Андрей саме в мальовничих куточках гір засновував та посвячував літні резиденції й реколекційні центри, які часто відвідував особисто й заохочував до цього інших душпастирів і мирян, як приклад – «Кедрові Палати» у Горганах, санаторій-вілла «Зелемінь» у с. Гребенів на Сколівщині. «У цьому контексті засвідчу із власного життя, що свої переддияконські (2022) та передсвященичі (2023) п’ятиденні реколекції і молитовні зустрічі з Татом Небесним мав радість організувати й пережити в улюблених гірських околицях митрополита – при монашому скиті оо. Студитів в Лужках (прим. авт.)».

Людське призначення і щастя полягає в прославі свого Творця (Gaudium et spes, 14), а хвалу Богові людина віддає в особливий спосіб через пошану до Божого творіння (Катехизм УГКЦ «Христос наша Пасха», 997). Тому від кожного з нас, від наших мотивів, рішень й вчинків, а також слів та щоденних молитов безпосередньо залежить і стан того середовища, у якому проживаємо, – сім’я чи спільнота, село чи місто, і врешті наш спільний Дім-Земля. Адже весь світ є храмом Бога живого, є місцем Його прославлення. Таким чином людина покликана разом з усім створінням спільно творити Царство Божої слави на засадах Його любові, гармонії та справедливості.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Для духовенства:

• під час недільної Літургії додавати до прохань на сугубій ектенії також і наміри за збереження Божого створіння – природи;
• у проповідях, катехизах та духовних розмовах плекати свідомість християнської відповідальності за створений Богом світ, значення молитви для збереження й примноження природної спадщини Творця й необхідності сповіді з екологічних гріхів;
• у часі Великого Посту провести Екологічну Хресну Дорогу;
• під час Йорданських відвідин благословляти й окроплювати городи, сади, домашніх тварин;
• провести тематичні зустрічі й катехизи з поширення культу відомих святих, які були зразком життя в гармонії з Творцем  і всім Його створінням;
• молитовно відзначати знакові церковно-екологічні свята, як, наприклад, День Бога-Творця, Час відповідальності за створіння, Годину Землі тощо в поєднанні з організацією освітньо-виховних та практичних заходів природоохоронного спрямування.

Для мирян:

• у щоденних молитвах дякувати своєму Творцю і Спасителю за дар життя й спільний дім – природу, перепрошувати за огріхи в ставленні до довкілля та просити ласки гідного свідчення віри в управлінні Божими природними дарами;
• плекати культуру частого приступання до святої Тайни покаяння, що включає також екологічний іспит сумління та покаяння за вчинення гріхів проти Божого створіння – природи (однак не менше одного разу – під час Великого посту, а якщо вперше, то з усього життя);
• вибратися в мандрівку/прощу і помолитися приватно чи сімейно Екологічну Хресну Дорогу або інші екомолитви на природі в одному із паломницьких місць, пов’язаних із Праведним Митрополитом Андреєм Шептицьким (наприклад, на Побійній горі в Крехові, Чернечій горі в Уневі, Ясній Горі в Гошеві у Митрополичих садах у Львові, монашому скиті в Лужках, Маріїнському духовному центрі «Зарваниця», Митрополичих палатах у Підлютому);
• прочитати книги чи переглянути фільми про відомих святих, які були взірцем ставлення до Божого створіння – Франциска з Асижу, Антонія Падуанського, Губерта, Святішого Отця Івана Павла ІІ та ін., намагатися втілювати їх приклад в особистому житті та діяльності.

У хорватському містечку Селіне вже четвертий рік поспіль відбувається екологічний християнський табір «Зелен-світ». Уже дванадцята група з України, яку складають сім'ї та молодь з кількох єпархій УГКЦ, приїздить на відпочинок в особливому форматі. Оскільки організатором табору є Бюро екології Стрийської єпархії УГКЦ, тематика заїздів спонукає глибше усвідомлювати власну відповідальність за створений Богом світ, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Кожного дня на Божественній Літургії, яку служать о. Олег Кобель та о. Ярослав Турик, звучить коротка наука, яка має за основу Боже слово та вчення Церкви про відповідальність за створіння. Молитвою до та після обіду всі дякують Богу Отцеві за його дари. Табір триватиме 10 днів, але вже перші два дні мали досить насичену програму, що складалася з молитви, знайомства і презентацій для дітей та молоді.

Свого часу пластик подарував людству технологічні революції, значну економію ресурсів та багато врятованих життів, але він також має зворотній вплив на планету. 

Зараз, наприклад, щосекунди виробляється 20 тисяч пластикових пляшок, а щохвилини продається мільйон штук. Загалом, це понад 5 млрд штук пластикових відходів на рік, що дорівнює половині відстані від Землі до Сонця. Також неможливо не згадати про 9 млрд тонн пластикових відходів, вироблених з кінця 1940-х років у промислових масштабах. Враховуючи все, що ми накопичили за довгі роки, людство може побудувати цілий міжпланетний міст, або кожен з нас може взяти додому тонну пластику, яка припадає на одного жителя планети. Чи можемо ми вчасно зупинити негативний ріст показників та що ж потрібно робити, щоб уникнути наслідків?

А саме масове виверження вулканів звинувачують у масовому вимиранні на Землі, яке сталося 252 мільйони років тому.

Щороку людство викидає в атмосферу Землі в 100 разів більше вуглекислого газу, ніж всі вулкани на планеті разом. Це один з ключових висновків дослідження запасів вуглецю у світі, яке впродовж останнього десятиліття проводило програма Deep Carbon Observatory.

Як пише Newsweek, вчені підрахували, що на Землі всього 1,85 мільярда гігатонн вуглецю. Він існує в різноманітних формах у ґрунті, в газах і рідинах. На вуглекислий газ в атмосфері, океанах припадає 1% від загальних запасів речовини, тобто 43500 гігатонн.

Три роки тому преп. д-р Олав Фиксе Твейт разом зі Всесвітньою радою Церков розробили Десять заповідей щодо їжі, які торкаються екзистенційної проблеми голоду. Ці заповіді не втрачають своєї актуальності й сьогодні.

1. Дякуйте за їжу, яку споживаєте.
2. Споживайте їжу, вирощену у вашій місцевості.
3. Прагніть, щоб усі люди володіли знаннями й доступом до продуктів харчування.

10 лютого у Полтаві у Свято-Троїцькому храмі греко-католики з молодіжної спільноти «Українська молодь – Христові» та волонтери Благодійного Фонду «Всесвіт» провели благодійний екоярмарок кулінарної випічки та екологічно чистого мила.

Цього разу випічкою різдвяних пряників займалися волонтери, представниці Ліги Греко-Католицьких жінок Ірина Верига та Катерина Хайлова, розмальовували та кулінарно оздоблювали студенти полтавського осередку Української Академії Лідерства, а ярмаркували – учасники молодіжної спільноти «Українська молодь – Христові» Свято-Троїцького храму УГКЦ м. Полтави.

Про те, що глобальне потепління неухильно наступає, знають вже практично всі. Деякі, правда, дивуються, як це поєднується з більш сніжними зимами і більш низькими локальними температурами, але це виключно в силу нерозуміння впливу на погоду течій, як повітряних, так і океанічних.

Однак нещодавно стало відомо, що поточні темпи наступу глобального потепління можуть істотно збільшитися. І всі звичні розрахунки і прогнози необхідно скоригувати.

Представники країн Євросоюзу узгодили план із заборони одноразових пластикових виробів, повідомили в уряді Австрії, яка на даний час головує в ЄС.

Заборона, зокрема, торкнеться пластикового посуду: одноразових тарілок і столових приладів, соломинок для пиття, а також целофанових пакетів. Нові правила вступлять в силу в 2021 році. Низка продуктів, які не потраплять під обмеження, будуть супроводжуватися нагадуванням про негативний вплив на довкілля.

За відмову від одноразових пластикових виробів у кінці жовтня проголосував Європейський парламент. Законодавці відзначили, що близько половини всього сміття на пляжах Євросоюзу – пластик. Також на пластик припадає три чверті всього сміття в Світовому океані. Згідно з планами, до кінця 2025 року 90 відсотків одноразових пластикових пляшок будуть перероблятися.

2 грудня, у Полтаві, в Свято-Троїцькому храмі греко-католики з молодіжної спільноти «Українська молодь – Христові» та волонтери Благодійного Фонду «Всесвіт» провели благодійний екоярмарок кулінарної випічки, екологічно чистого мила та різдвяних екоіграшок ручної роботи.

Слід зазначити, що цього року полтавські умхівці самостійно заснували соціальне підприємництво – виготовляюють власноруч екологічно чисте мило, реалізують його у форматі благодійних ярмарків, а виручені кошти передають на працю з дітьми-сиротами та дітьми з Полтавського Центру реабілітації з органічним ураженням центральної нервової системи.