Глобальне потепління викликає стрімке танення льодовиків на найвищих гірських вершинах світу – від Анд і Альп до Гімалаїв і Тибету. А адже саме ці льодовики служать важливим джерелом прісної води для багатьох крупних річок, від яких залежить добробут жителів планети, розвиток сільського господарства, промисловості і судноплавства.

Ці та інші питання обговорять учасники саміту Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) по високогірних районах, який починає роботу 29 жовтня о Женеві. У ньому візьмуть участь близько 150 делегатів з різних країн світу. Вони проаналізують наслідки зміни клімату для гір і місцевих жителів, які все частіше страждають від зсувів, сходів снігових лавин і паводків, і вже сьогодні стикаються з дефіцитом прісної води. Учасники саміту намітять шляхи пом'якшення небезпеки стихійних лих та адаптації до глобального потепління, як у високогірних районах, так і в їх низов'ях. Одне із завдань зустрічі – домогтися поліпшення гідрометеорологічних прогнозів у високогірних регіонах.

Зміна клімату і катастрофічний дефіцит води загрожують розвитку вугільних електростанцій в країнах Азії. Без достатньої кількості води для охолодження установок ця галузь може стати вразливою в найближчій перспективі і природним чином зазнати краху. До такого висновку прийшли фахівці Університету штату Огайо.

Така ситуація вже стала проблемою для деяких теплових електростанцій в США. У регіоні частішають екстремальні погодні умови, які призводять до скорочення постачання води. Як наслідок, в аномально спекотні дні ТЕС доводиться виводити з ладу або істотно регулювати її роботу. Але, як показує дослідження, зміна клімату та дефіцит води створять набагато значущі проблеми для Монголії, Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, де до 2030 року планується ввести в експлуатацію понад 400 ГВт нових вугільних електростанцій. Для порівняння: найбільша вугільна електростанція в штаті Огайо має потужність для виробництва близько 2600 мегаватів електроенергії; нові станції, заплановані в країнах Азії, еквівалентні більш ніж 150 аналогічним об’єктам.

Coca-Cola, Nestlé та PepsiCo очолили рейтинг брендів, які найбільше забруднюють довкілля пластиком. Про це йдеться у дослідженні (бренд-аудит) руху Break Free From Plastic за 2019 рік.

У вересні на шести континентах 72 тисячі волонтерів збирали сміття на пляжах і на вулицях міст. Сміття потім відсортували і підрахували, що пластик виробили 8 тисяч брендів.

Найбільшу кількість пластику знайшли від продуктів бренду Coca-Cola – понад 11 тисяч одиниць (у 37 країнах на чотирьох континентах).

Забруднення пластиком від PepsiCo становило 3,362 одиниці сміття, а кількість пластику від Nestlé становила 4,846 предмета.

17 жовтня, в день коли Церква згадує пам'ять св. Франциска з Асизу, який, згідно з вченням першої екологічної енцикліки «Laudato Si’», є небесним покровителем усіх, хто працює і служить у природоохоронній галузі (Laudato Si’ 10), у м. Чортків, з благословення пароха Катедрального Собору Верховних апп. Петра і Павла отця Андрія Лемчука відбулися "Екологічні місії для порятунку створіння", які провів отець Михайло Деревенчук, референт Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії.

Екологічна ініціатива розпочалася Божественною Літургією, під час якої священики та вірні окремими молитовними проханнями молилися за Богом створений світ.

Вступ, п’ять розділів та короткий висновок: такою є структура Кінцевого документа Спеціальної Асамблеї Синоду Єпископів, який підсумовує дворічний синодальний шлях, що розпочався її скликанням 15 жовтня 2017 та завершився голосуванням в суботу, 26 жовтня 2019 року.

«Навернення». Це слово є провідною ниткою Кінцевого документа «амазонського» синоду, що завершився у Ватикані. Текст, що є плодом відкритого, вільного та шанобливого взаємообміну, нараховує 120 параграфів, розподілених між вступом, п’ятьма розділами та підсумком, який є молитвою до Пречистої Діви Марії, Матерії Амазонського регіону, що розташований на теренах 9-ти країн Латинської Америки, і в якому проживають 33 мільйони людей, між якими – 2,5 мільйонів тубільних народів.

Скільки паперу використовується по всьому світу?

Світове споживання паперу за останні 40 років зросла на 400% - до 300 млн т на рік. Зараз для задоволення потреб паперової промисловості на всіх континентах необхідно більше 4 млрд дерев на рік.

Велика частина цього паперу виробляється з первинної целюлози, а на перероблений папір припадає 38% від загального обсягу поставок сировини. Недеревні волокна від таких рослин, як коноплі або кенаф, складають лише 7%.

Лісозаготівельна промисловість величезна – за даними PwC, тільки на біржах по всьому світу зареєстровано 245 компаній, що займаються заготовленням деревини та виробництвом паперу, а рахунок непублічних компаній йде на тисячі. Велика частина з них (136 з 245 зареєстрованих на біржах) знаходиться в Китаї.

В рамках екомісій Екобюро УГКЦ, тематичні заходи відбулися у Донецькому екзархаті на Дніпропетровщині, а саме у смт. Петриківка, яке відоме своїм унікальним розписом, занесеним у всесвітню пам'ятку ЮНЕСКО. Ця ініціатива стала можливою завдяки співпраці референта Екобюро у Донецькому екзархаті о. Михайла Неїжмака з керівником місцевого відділу освіти Тереховою Наталією Миколаївною.

У середу, 23 жовтня, о. Михайло відвідав у Петриківці два дошкільні заклади «Ромашка» та «Сонечко». Дітки у простій та доступній формі вчилися любити природу та світ. Захопливо слухали екоказочку про їжачка-рятівника, який навчає любити все Боже створіння та берегти ліс, не стояти осторонь, коли хтось потребує допомоги. А за допомогою серії з мультфільму "Фіксики" пригадали про потребу берегти воду, економити папір, здавати на макулатуру. В подарунок від Екобюро УГКЦ дітки отримали закладки та наклейки з екологічними порадами.

Збігаючись з останніми днями Синоду Єпископів про Амазонію та чотирма роками після публікації папської енцикліки «Laudato sì’», побачила світ нова книга Папи Франциска «Наша Мати Земля. Християнське бачення викликів, пов’язаних з довкіллям».

Як ми уже анонсували, сьогодні, 24 жовтня 2019 р., у ватиканському видавництві побачила світ нова книжна Святішого Отця на тему довкілля «Наша Мати Земля. Християнське бачення викликів, пов’язаних з довкіллям», вступ до якої написав Патріарх Константинопольський Вартоломей І.

24 жовтня керівник Бюро УГКЦ з питань екології провів в Ірпені лекцію на тему «Екологічні виклики та християнські рішення» для учасників молодіжного соціально-екологічного тижня, який організовує SozioMovens під гаслом «Giving Europe a Soul».

Відповідно до методології «дивись-оціни-дій» було висвітлено основні екологічні виклики сучасності, проаналізовано їх основні причини, а також подане вчення Церкви щодо ключових інструментів вирішення екологічних проблем.

В рамках лекції було презентовано першу в історії екологічну енцикліку Святішого Отця Франциска «Славен будь: про турботу за наш спільний дім».

Згідно з дослідженням Інституту міжнародної екології в США, чиї доводи підтверджуються даними Інституту космічних досліджень Бразилії, через два роки лісам Амазонки буде не вистачати води, що призведе до часткового вимирання дерев. Однак інші вчені вважають, що це станеться тільки через 10-15 років.

Через два роки тропічні ліси в Південній Америці можуть перестати виробляти достатньо води для підтримки життєдіяльності та почнуть повільно деградувати, перетворюючись в суху савану і вивільняючи мільярди тонн вуглецю в атмосферу. Це може привести до прискорення глобального потепління та зміни клімату по всій Південній Америці.