Тут у Ротердамі атмосфера особлива – дещо напружена і з елементами конкуренції. На екомарафоні Shell змагаються не на швидкість, а на економність бензину. Більше миль – менше пального.

Це найбільші перегони у світі, які зосереджують увагу на екологічності автомобілів. Цей марафон відбувається утридцяте!

Філіпп Мендру, учасник екомарафону: “1985 року, коли ми тільки починали ці перегони, було усього 12 учасників, тільки один вид пального – бензин. Сьогодні ми маємо 200 учасників і дві великі категорії автомобілів. Перша – це машини, які працюють на бензині, дизелі, газі і подібних видах пального. Друга – гібриди та електричні авто. Те, що почалося, як зовсім маленька подія, стало найбільшими у світі перегонами екологічно чистих автомобілів.”

У цих перегонах починається все з прототипу, а закінчується – справжньою машиною. Знайомтеся: Мікроджоуль!

У Європі планують вже в найближчому майбутньому зобов'язати виробників переробляти не менше 70 відсотків відходів своєї продукції, а у віддаленій перспективі під заборону використання у виробництві може потрапити будь-яка сировина, яка не підлягає вторинній переробці.

Така інформація була озвучена представниками Єврокомісії на конференції TEPPFA (Асоціація виробників пластикових труб і фітингів), що відбулася напередодні в Брюсселі. В якості примусу і заохочення заходів для компаній, які активно підвищують відсоток матеріалів, що використовуються у виробництві після переробки, керівництво Євросоюзу має намір застосовувати різні податкові пільги, фінансове субсидування, а в разі потреби і різні штрафні санкції.

Йдеться і про букові праліси Карпатського біосферного заповідника.

14 травня у Бонні, в Федеральному агентстві Німеччини з охорони природи (BfN), повноважні представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Федеративної Республіки Німеччина і Міністерства навколишнього середовища Словацької Республіки підписали Спільну Декларацію про наміри щодо охорони та управління Спільним об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) і давні букові ліси Німеччини (Німеччина)».

Сторони, які підписали Декларацію, відмітили, що букові ліси, які занесені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, служать у якості ключового елемента лісових екосистем Європи, відіграють значну роль для збереження біорізноманіття та пом'ягшення наслідків кліматичних змін.

У Стрийській єпархії вже кілька років поспіль відбуваються курси для духовенства єпархії. Цьогорічні курси провадять єпархіальні комісії. Одним із п’ятьох викладів, запропонованих цього року, є курс «Збереження довкілля». Його провадить для душпастирів о. Олег Кобель, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Стрийській єпархії.

Програма курсу передбачає ознайомлення із екологічною етикою, як складовою частиною морального богослов’я, екологічно-зорієнтованими документами Католицької Церкви, а також пасторальними ініціативами, що слугують збереженню довкілля та побудові живої парафії. Три групи священиків з чотирьох протягом останніх двох місяців були ознайомлені з даним курсом. Четверта, остання група, матиме цей курс 5 червня 2014 року.

Нові технології могли б надовго розв’язати проблему CO2. Проте наразі вони знаходяться ще на стадії розробки. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату малює похмуру картину стосовно зміни клімату. Щоб обмежити потепління, країни повинні передусім значно зменшити викиди діоксиду вуглецю. Запропонований список викриває найбільших грішників.

Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) у квітневій доповіді вказала на спустошуючі наслідки зміни клімату. Висновок: якщо світ зараз не почне жорстко діяти, захищаючи клімат, то все стане гірше і дорожче.

В можливих заходах щодо обмеження зміни клімату основний акцент безперечно буде зосереджено на зменшенні викидів у атмосферу газів, які створюють парниковий ефект. Йдеться перш за все про викиди діоксиду вуглецю (CO2), що, в першу чергу, виділяється у результаті отримання енергії з викопного палива, наприклад, вугілля чи газу. Діоксид вуглецю вважається основним прискорювачем глобального потепління з його негативними наслідками – від танення льоду над зростаючим рівнем моря до неприємних погодних явищ також у Центральній Європі.

З 14 по 17 травня 2014 року Божого в м. Хмільник, що на Вінниччині, з ініціативи о. Олександра Плєшанова, священика Київської архієпархії УГКЦ, який є адміністратором парафії св. Івана Богослова, були проведені духовно-екологічні науки для місцевої громади. Духовні зустрічі були проведені о. Володимиром Містерманом, заступником керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

Представник Екобюро провів дружні духовні зустрічі під гаслом «Трепетне ставлення до Богом створеного світу – природи – ознака живої парафії». Кожна зустріч розпочиналась Божественною Літургією та молебнем до Богородиці, після чого священик в доступний спосіб намагався донести присутнім вірним екологічне вчення Церкви.

Дані духовні науки були побудовані в такий спосіб, що проповідник, розповідаючи про важливість відповідального ставлення до створіння Божого, наводив ряд конкретних прикладів з повсякденного життя, щоб показати яким чином християни можуть свідчити про свою віру у Воскреслого.

В обласному центрі розвиватимуть велосипедний рух. Концепцію розвитку запропонували на семінарі «Мобільність в Івано-Франківську: спільне бачення та стратегія».

Начальник управління економіки і розвитку Департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Ігор Сенчук зауважив, що Івано-Франківськ є дуже зручним для впровадження та популяризації велоруху. Мотивує тим, що місто компактне, зручне для пересування, а також в обласному центрі немає горбів, мало доріг з бруківкою, пише Бліц інфо.

Концепція розвитку велосипедного руху, за словами Ігора Сенчука, є декларативним документом, який засвідчує намір міської влади розвивати рух на велосипедах. Хоча, як виокремив чиновник, в місті є наразі й вдосталь факторів, які перешкоджають розвитку велоруху і збільшенню кількості велотранспорту. Це, зокрема, брудні й погані дороги, крадіжки велосипедів, відсутність інфраструктури та місць для паркування.

Останні події на Закарпатті, Івано-Франківщині та Львівщині показали, що спорудження малих ГЕС горяни не допустять. Питання як це відбудеться – силовими діями, руйнуванням, блокуванням доріг, або цивілізованими правовими методами...
За тиждень, 20 травня, закінчується нерестовий період риби і важка будівельна техніка знову зайде в русла карпатських річок. Відлік життя Білого Черемошу і інших річок почне рахуватись днями…

 В цей день, 20 травня, об 11.00 біля Мінприроди України (вул. Урицького, 35) зберуться природоохоронці, туристи, любителі екстремальних сплавів по гірських річках, журналісти та небайдужі громадяни, які вважають бездіяльність Мінприроди – злочином проти природи українських Карпат та проти горян, життя яких неможливе без збереження річок у природному стані.

В офіційному звіті ООН за березень 2014 року комітет з питань клімату вперше вказав на зв’язок між глобальним потеплінням і загостренням міжнародних конфліктів. Провідні науковці світу говорять про те, що зміна клімату ускладнить такі проблеми світової безпеки, як громадянські війни й конфлікти між місцевими громадянами й біженцями.

Йдеться не про те, що ситуація може дійти до насильства, а про появу фактора, що посилює небезпеку. Боротьба за джерела (водні, енергетичні), голод та і надзвичайні погодні умови – це ті проблеми, які дестабілізують світ більше, ніж про це йдеться у в звіті Mіжурядового комітету з кліматичних змін (Intergovernmental Panel on Climate Change).

Один з авторів цього звіту зазначив, що за 7 років, відколи комітет востаннє порушив питання потепління на Землі відбулися великі зміни. Однак огляд, що був наданий політичним лідерам на початку 2007 року, не стосувався питань безпеки у зв’язку з недостатнім аналізом проблеми.

Завершилася всеукраїнська акція "Зробимо Україну чистою". Поки організатори ведуть підрахунки всіх, хто долучився, а також кількість зібраного сміття по всій Україні, активісти прибирання східної частини Митрополичих садів у Львові поділилися першими підсумками свого суботнього дня. На Святоюрській горі волонтери зібрали: 25 мішків зі склом, 46 мішків з пластиком, 42 мішки з іншим сміттям, 3 мішки з папером, 1 мішок із металом, а також кілька машин гілля, велетенських пагонів плюща та раніше зрізаних тут старих дерев.

12 квітня робота кипіла тут від 8 ранку за участі працівників Львівської Архієпархії УГКЦ та студентів-курсантів. Охочі прибрати Святоюрську гору, які прибували на всеукраїнську акцію "Зробимо Україну чистою" вже з 10.45, одразу включалися в роботу. Мужні хлопці, маленькі пластуни і навіть дівчата тягали дрова. Частина волонтерів взялася з лопатами й вилами за купу сміття, яка росла роками просто при вході в сад – і таки подолали її. Всі решта – може, не з такими сталевими м'язами рук, зате з невтомними ногами – групами сортували сміття зі всієї території на 5 куп, а також в окрему 5-літрову пляшку збирали шприци (назбирали повну).