Вчора, 1-го квітня 2013 року, в семінарійній каплиці ім. священномученика Йосафата, Івано-Франківської духовної семінарії, перед вечірніми молитвами, відбулась вже третя зустріч, під час якої розважали над черговою чеснотою – чеснотою Любові. На цю чергову зустріч прибув о. д-н Володимир Містерман, працівник Бюро УГКЦ з питань екології, який наголосив на тому, що хоче разом призадуматись над цією чеснотою, щоб в її світлі зробити іспит власного сумління.

Про цю чесноту багато можемо знати, а інколи ще більше про неї можемо говорити, було наголошено на цій зустрічі, однак, в часі Великого Посту слід по-особливому застановитись і перевірити, чи наші ближні, включно з цілим створінням Божим – природою, відчувають на собі цю любов.

«З любові Господь все створив і для любові все покликав, – підкреслив диякон Володимир, додавши, що, – шлях повернення до Отця, Який водночас є і Відкупителем і Справедливим Суддею, повинен бути викладений вчинками любові; і хочемо цього, чи ні, але іншого шляху як любов просто не існує».

Головними питаннями для сумління в час цієї вечірньої зустрічі були наступні: чи мою віру в Творця можна помітити по моїх вчинках; чи є ми живими свідками Пресвятої Тройці і чи знаючи правду про екологічні гріхи та про важливість відповідального ставлення до природи, ми цією інформацією ділимось з іншими?

На закінчення духовних імпульсів співпрацівник Екобюро закликав усіх присутніх провести час Посту так, щоб ціле створіння відчуло на собі радість з Христового Воскресіння і попросив допомогти вірним пізнати Творця в оточуючій нас природі, яка, за словами Папи-емерита Венедикта XVI, є «другою книгою, яка об’являє нам Господа».

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології