Токсична, часом радіоактивна вода та страшенний шум – це, на думку представників самоврядування, найбільші загрози, які супроводжують добування сланцевого газу. Черговим мінусом є пошкодження доріг важким транспортом. Такі проблеми можна побачить у США, де сланцевий газ видобувається у промислових масштабах. Досі там пробурено бл.40 тис. свердловин. Представники самоврядування з Польщі мали можливість на власні очі придивитися до цієї діяльності. Вони розмовляли з представниками влади, фірм-видобувачів та противниками цього виду промисловості. У візиті брав участь також Кшиштоф Гетман, маршалок воєводства.

Щоб зі свердловини пішов газ, під землю закачується суміш води, піску та хімікатів. Сумарно кільканадцять тисяч літрів на один отвір. За даними фірм-видобувачів хімікати становлять щонайбільше 2 відсотки від усієї суміші.

Там майже половина таблиці Менделєєва, що при такій кількості води створює поважну проблему, – оцінює Гетман. – Мова не йде про отруєння ґрунтових вод, бо таких випадків практично не було.

Святішого Отця Венедикта XVI можна справді, по праву, назвати «Зеленим Папою», адже, прибувши декілька хвилин тому назад в літню папську резиденцію Кастель Гандольфо, першими словами, з останньої його коротенької промови як Понтифіка, зверненими до чисельно зібраних вірних були наступні: «Я є дуже радий бути тут між вами, в контакті зі створінням».

Наступник Петра, подорожуючи на вертольоті з Ватикану до літньої резиденції, з висоти «пташиного польоту» мав можливість спостерігати за чудовою природою, яка проводжала його в Ватиканських садах, супроводжувала на околицях Рима та любо зустріла в літній резиденції. Апостольське служіння Венедикта XVI було яскраво позначеним його особливою чутливістю та любов’ю до Богом створеного світу-природи, тому що він завжди вважав дбайливе та відповідальне ставлення до природного довкілля, як невід’ємну складову християнської віри.

5-го березня 2013 року на юридичному факультеті Вільного Університету ім. Пресвятої Богородиці (Рим – Італія) буде проведено майстер-курс «Стратегія та інструменти для «Розумних міст» (Smart City).   Smart City – це місто, в якому все побудоване за принципами «сталого розвитку», а це означає, що це місто, яке своїм жителям може запропонувати відповідно вищий рівень якості життя в міських умовах, по відношенню до інших.

Метою курсу є підготовка фахівців, завданням яких буде стати промоутерами розвитку, спрямованого на реалізацію моделі «розумних міст» в різних регіональних контекстах, заснованої на трьох стратегічних точках: охороні здоров'я, державному управлінні та природному довкіллі. Міждисциплінарний підхід в часі цього вишколу забезпечить належну підготовку майбутніх спеціалістів.

Екологічна ситуація в Україні, зокрема стан тваринного світу, є найбільш критичним в Європі.

На цьому наголосив професор Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Сергій Межжерін на прес-конференції у вівторок.

«Екологічна ситуація погіршується серйозно у Європі, але хочу підкреслити, що таких обвальних явищ, як в Україні, немає ніде. Можна сказати твердо, що Україна екологічно є найбільш критичною територією. Таких темпів падіння рибних запасів, диких птахів, мисливсько-промислових тварин немає ніде», – наголосив він.

Вірити – означає в темряві світу доторкнутися Божої руки та слухати Його слово. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI після завершення духовних вправ. «Наприкінці цього настільки духовно насиченого тижня, залишається лише одне слово: дякую!», – сказав Святіший Отець після завершення ранкової молитви та медитації, що відбулася в суботу, 23 лютого 2013 р., в каплиці Redemptoris Mater (Матері Відкупителя) Апостольського Палацу.

Папа подякував всім учасникам реколекцій за спільну молитву, а особливо – провідникові цих духовних вправ кардиналові Джанфранко Равазі, Президентові Папської Ради в справах культури, «за гарні “прогулянки” у всесвіт віри, у всесвіт псалмів», завдяки яким всі учасники були «зачаровані багатством, глибиною та красою цього всесвіту».

Великий Піст 2013 року Англіканська Церква розпочала з особливим акцентом на бережливому ставленні до природного довкілля. У Великопосному посланні цієї Церкви звучить заклик провести час посту в такий спосіб, щоб через зменшення шкідливих викидів в атмосферу, нашому довкіллю відчутно стало легше «дихати». До такої ініціативи Англіканська Церква закликає вірних різних деномінацій, наголошуючи на тому, що «Великий Піст – це час покаяння і посту, час віддалитись від усього того, що противиться Божій Волі та Його плану для світу».

Цього року вірних запрошується провести час Чотиридесятниці в такий спосіб, щоб, скріплені традиційними релігійними практиками християни, набрались наснаги, мужності та правдивого розуміння в боротьбі з кліматичними змінами.

Від початку Великого Посту (попільної середи), аж до Квітної неділі, в рамках практичних екоініціатив, вірних запрошується до конкретних дій, спрямованих на збереження природного довкілля. В особливий спосіб кожен християнин «є заохочений до простішого життя, до економного використання води і електроенергії та до зменшення використання палива», – йдеться в посланні.

Карпатський регіон, який включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області, є одним з найбільш багатих на ліси регіонів України. Залісненість його становить 39,3%.

Тут заготовляють близько 25% об’єму всіх деревних заготівель в Україні, що становить 4872,6 тис. м. кубічних. В процесі вирощування лісу і перероблення заготовленої деревини утворюється 52...65% деревних відходів. Крім того, значна кількість деревини є за межами лісу – це так звані лісопаркові дерева та вживана деревина.

Сьогодні, в час енергетичної кризи, гостро стоїть питання використання деревини (в першу чергу деревних відходів) для енергетичних потреб. На основі аналізу кількості деревини, що заготовлюється, визначено кількість деревних відходів в Карпатському регіоні, які можна використати для енергетичних потреб. Одним із способів використання деревної біомаси є її спалювання з метою отримання енергії. Історично деревина постійно використовувалась як джерело енергії в багатьох країнах світу як така, що цілком відповідає традиційному паливу. Існує багато систем застосування деревини як джерела теплової енергії.

Католики Джакарти вирішили зробити Великий Піст 2013 року «зеленим». Вірні цього, одного з найбільших міст світу, через зменшення використання пластику та полістиролу прагнуть «озеленити» не лише час посту та найближче оточення, а також власні душі. Менше непотрібного вживання, і як наслідок менше коштів на переробку відходів – це шлях яким вирішили піти дружні до довкілля християни столиці Індонезії, щоб в такий спосіб на заощадженні кошти мати змогу зробити більше діл милосердя.

До традиційно приписаних молитов та утримання від їжі, вірні додали ще конкретну ініціативу – захистити екосистему та повернути землі її родючість, щоб могти нагодувати нужденних та потребуючих.

Гаслом католиків Джакарту на Великий Піст 2013 року є: «бути більш вірними, більш дружніми та більш співчутливими», щоб могти гідно зустріти свято Пасхи.

Цьогорічні реколекції для Святішого Отця Венедикта XVI і для цілої Римської курії, які пройшли у Ватикані з 18 по 23 лютого 2013 року, провів голова Папської Ради з питань культури, кардинал Джанфранко Равазі. Реколектант, проповідуючи перед наступником Петра, використав різні образи, взяті з Псалмів: Бог ласки, Бог слова та Бог Творець. Одним з основних пунктів, який по-особливому виокремлювався в часі останніх реколекцій для Венедикта XVI на престолі Петра, був пункт про створіння. Папський проповідник наголосив на тому, що «якщо першим Об’явленням Бога – це було Слово, то другим Його Об’явленням є створіння». Президент Папської ради з питань культури, цитуючи коментатора Гункеля, називає створіння «іншим словом Божим, яке містить в собі тиху богословську музику».

В одній із своїх медитацій кардинал-проповідник поставив особливий акцент на тому, що через людську нездатність помічати доручене Богом створіння у вище згаданому сенсі, останнє часто грубо використовується та жадібно інструменталізується людьми.

По завершенні Свого творіння всього всесвіту "узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його" (Бут 2, 15). «Зелений Папа» – так багато хто називає Венедикта XVI, адже у свої 85 років він доволі багато говорив і закликав ревніше дбати про землю – як творіння Боже, звертаючись як до католиків, так і до інших християн, та, загалом, людей усіх віросповідань і світоглядів по цілому світі.

Папа підкреслював особливу роль навколишнього середовища – як Божого дару, захист якого у сьогоденні та збереження на майбутнє – наш моральний обов’язок.

13 лютого Католицька коаліція з питань зміни клімату видала бюлетень, де наголошено сповідування Папою Венедиктом багатьох традиційних екологічних вчень Церкви, в т. ч. "дар творіння, природи та універсального призначення створених Богом благ". Вона також згадала про його повчання щодо міжнародного договору з питань клімату та відновлювальних джерел енергії, а також увагу до екологічних біженців.

Девід Клутьє, ад'юнкт-професор богослов'я в університеті Св. Марії (Еммітсбурґ), наголосив, що основою для екологічного світогляду Венедикта XVI є ідея природи – як вираження любові й істини. Розробивши свою «теологію землі», він розглядав екологічний рух як відправну точку для повторної – нової євангелізації світського суспільства.