Екологічні проповіді на другу неділю Великого посту
За апостольським читанням
Слава Ісусу Христу!
У другу неділю Великого посту, при читанні Апостола, ми чуємо нагадування, ким є Бог і як ми маємо йти Його дорогою спасіння. Це читання пригадує нам історію сотворення світу, його спасіння та Божий план спасіння людини й усього Його створіння.
«Ти, Господи, на початку заснував землю і небеса – діло рук твоїх...» (Євр 1, 10). Господь наш Творець. Він є автором усього довкілля. Він сотворив нас і все, що нас оточує. Бог є господарем цього світу, і ми завжди повинні пам'ятати про це. Початок молитви «Вірую», де ми звертаємось до Бога як до Творця і Вседержителя, також повинен нам про це нагадувати. Наша віра, наше світосприйняття будується і починається від цієї істини, що Бог увесь світ видимий і невидимий сотворив і ми є також частиною цього створіння. Тому в час Великого посту Церква пригадує про наше походження і про нашу дорогу спасіння.
Екологічна проповідь на Благовіщення
Лк. 4 зач.; 1, 39-49; 56.
«Ось я, Господня слугиня: нехай зо мною
станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38)
Слава Ісусу Христу!
Подія Благовіщення є важливим доказом безмежної любові Бога до людей, яка є джерелом справжньої, невичерпної радості, бо, повідомляючи Марії через ангела звістку, що Її обрано стати Матір'ю Божого Сина, Творець виявив Їй свою надзвичайну любов, а через Неї продовжує щедро ви промінювати її на всіх нас, людей, і на все Боже створіння.
Якщо придивитися, то у Святому Письмі не так вже й багато слів, що належать Пресвятій Богородиці. Сьогодні ми, дорогі мої, роздумаємо над рядками, які Марія промовила до ангела: «Ось я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38).
Нинішнє суспільство прагне свободи – свободи від обмежень та правил. Сьогодні так склалося, що ми висміюємо будь-яку згадку про служіння, трактуючи його як рабство. Ми не тільки не помічаємо тих, хто перебуває поруч і має певні потреби, але й не звертаємо увагу на стан довкілля, на яке кожен теж має безпосередній вплив і несе відповідальність за своє ставлення до нього.
Великопосна екологічна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2024
«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих»
(Рим 8,19)
З початком Великого посту вже традиційно розпочинається ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку вже чотирнадцятий рік поспіль проводить Бюро УГКЦ з питань екології з метою допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.
Головні завдання великосної екоініціативи 2024:
- Привернути увагу віруючих людей та громадськості до актуальних екосоціальних викликів війни.
- Популяризувати відповідальне управління Божими природними дарами і підвищення енергоефективності повсякденного життя.
- Сприяти поширенню екологічного вчення Церкви.
- Заохочувати до діл милосердя стосовно ближніх та Божого створіння і допомагати зціленню екосоціальних ран війни.
- Сприяти, щоб через поглиблення віри в Бога Творця і Спасителя парафіяльні громади ставали місцем зустрічі з Живим Христом.
Екологічні проповіді на першу неділю Великого посту
За апостольським читанням
Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32 - 12, 2.
Слава Ісусу Христу!
Цього тижня, дорогі брати і сестри, ми ввійшли у Великий Піст – час молитви, покути та переосмислення свого життя. Цей час можна ілюструвати тим, про що не згадує притча про Блудного сина. Йдеться про дорогу, якою простував блудний син до дому свого отця. Про цю подорож ми нічого не знаємо з притчі, але можна здогадуватися, що вона була часом призадуми і висновків з плачевного стану, у якому опинився блудний син, коли покинув свого батька. Сьогоднішній апостол також слугує тому, щоб ми над дечим застановилися в контексті духовної подорожі до Воскресіння, що є дверми до Отчого Дому. Для цього апостол Павло наводить приклад Мойсея, суддів, царів, пророків, святих жінок і чоловіків Старого Завіту. Вони всі пройшли горнило терпінь, щоб осягнути спасіння, не дочекавшись самого Спасителя.
Ми з Вами маємо великий привілей, адже боремося з гріхом не самі, а маючи перед очима нашого Господа Ісуса Христа, що смертю смерть подолав, потоптавши гріх і неправду.


