Нещодавно відбулася 15 Марійська молодіжна екопроща «Богородице, вірним обороно!», організована Бюро з питань екології УГКЦ Львівської архиєпархії у співпраці із парафією св. Андрія, що у Львові.

Під час пішої прощі учасники, серед яких було троє священиків УГКЦ, спочатку молитовно вшанували наших Героїв (воїнів УГА-УСС) на Янівському кладовищі, опісля вирушили, промовляючи молитву Вервиці, до монастирської обителі ЧСВВ у Брюховичах, де відслужили Молебень до Пресвятої Богородиці.

Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кітаґава (Японія), Річард Робсон (Велика Британія) та Омар М. Ягі (Йорданія), інформує сайт Нобелівського комітету. Цьогорічні лауреати створили молекулярні конструкції з великими просторами, крізь які можуть проходити гази й інші хімічні речовини.

Робота вчених допомогла створити «нові можливості у розв’язанні деяких із викликів, з якими стикається людство». Наприклад, вилучення з води ПФАС – так званих вічних хімікатів, які мають надзвичайну стійкість до розкладання у природі та організмі людини. За стримування й очищення навколишнього середовища від ПФАС нині борються у ЄС.

9 жовтня 2025 року в селі Великі Глібовичі відбулася особлива подія — екологічні місії для дітей і молоді, які організували парафія УГКЦ та місцева школа.

На запрошення місцевого пароха, о. Миколи Стручинського, до громади завітав о. Олег Кобель, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Стрийській єпархії.

Місіонерський день розпочався з наймолодших. У дитячому садочку отець Олег провів теплу зустріч із малечею: прочитав власну екоказку про пригоди Їжачка Гачка, у якій головний герой навчає дітей любити природу та берегти її від людської байдужості. Особливу увагу священник звернув на тему шкоди підпалів трави та листя, пояснюючи дітям, як такі дії нищать життя у природі та шкодять людям.

У черговому випуску рубрики «Ойкономія. Християнський погляд на економічне життя» йдеться про місто, яке обрало стратегію перетворення, яка перегукується з пропозиціями, які знаходимо в енцикліці Папи Франциска «Laudato si’», хоча розпочала своє втілення задовго до появи цього віроучительського документа на тему піклування про наш спільний дім.

У цьому випуску щотижневої рубрики вирушаємо до Середземноморського узбережжя – у серце Іспанії, до Валенсії, міста, яке стало символом нового типу міської культури: культури відновлення і співжиття з природою. Коли Європейська комісія обрала Валенсію, місто в Іспанії, Європейською зеленою столицею 2024 року, це було визнання колективної перемоги – історії громади, що після катастрофи навчилася перетворювати біль на благо. Сьогодні Валенсія – це приклад міста, що зуміло переосмислити власну ідентичність, зробивши екологію не окремим проєктом, а частиною міської душі. Її шлях починається з трагедії – великої повені 1957 року, яка змінила долю міста.

Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), інвестиції у сонячну енергетику перевищили $500 млрд, а у вітрову – $250 млрд. Для порівняння, вугільна генерація отримає менш ніж $100 млрд. Таке співвідношення свідчить про рішучий глобальний зсув у бік ВДЕ.

Регіональні лідери змінюють геополітичний ландшафт. Китай, на частку якого припадає понад 80% світового виробництва сонячних панелей, посилює свою технологічну перевагу. США активно впроваджують субсидії через Inflation Reduction Act, стимулюючи масштабне будівництво нових потужностей. Європа ж прагне зменшити енергетичну залежність, розвиваючи власне виробництво. Країни, що розвиваються, як-от Індонезія, В’єтнам та Бразилія, розглядають ВДЕ як можливість перескочити «вуглецеву епоху».

6 жовтня 2025 року, в приміщенні Народного дому м. Яворів, відбулися два змістовні заходи, присвячені темі духовно-екологічного виховання. У зустрічах взяв участь референт Бюро екології Стрийської єпархії УГКЦ, який поспілкувався з учителями початкових класів та учнями 3-4 класів.

Спочатку відбулася зустріч із педагогами молодших класів, під час якої міркували про уміння бачити в природі відображення Божої краси та дбайливо ставитися до всього створеного Богом світу. Присутні зійшлися на думці, що екологія душі починається з чистоти серця. Екореферент о. Олег розтлумачив суть «екологічного гріха» та його негативні наслідки для людини; розказав про конкретні напрацювання Церкви у питанні екологічного навернення людства задля порятунку створіння.

Ми звикли до того, що вода є самоочевидною частиною нашого життя і не задумуємося про те, що у світі вже сьогодні кожна друга людина переживає гострий дефіцит цього найважливішого ресурсу принаймні кілька місяців на рік. Глобальна статистика жорстока: близько 44% усіх природних катастроф після 1970 року були пов’язані з водою, передусім із повенями.

Водночас потреба людства зростає: сільське господарство, яке годує планету, поглинає понад дві третини світових водних ресурсів, а в окремих регіонах ця цифра сягає 90%. Промисловість і міста доповнюють цей попит, створюючи ситуацію, коли в багатьох країнах попит на воду вже перевищує сталу пропозицію.

Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви презентувало видавничі новинки на Міжнародному книжковому форумі (32 BookForum), який відбувся 3-5 жовтня у Львові.

4 жовтня, у день спомину св. Франциска з Асижу, небесного покровителя екологів і всіх, хто дбає про збереження створеного Богом світу, в бібліотеці Медичного університету ім. Данила Галицького пройшли програмні презентації навчальної гри «Екохата», Церковно-екологічного календаря 2026 р. і збірки екологічних проповідей.