Про Матір Божу, яка розв’язує вузли я вперше дізнався від прекрасної жінки Віталії з м. Калуша. Жінка приїхала на роботу в Естонію. Вона показала мені маленьку іконку з зображенням Матері Божої, яка розв’язує вузли. Ікона завжди була коло неї. Ми довго розмовляли про силу молитви та цю ікону.

Віталія з великою шаною відноситься до щоденної молитви за довкілля, яку ми творимо в нашій Талліннській церкві Матері Божої Триручиці. Якось, розмовляючи, ми з нею подумали, що молитва до Матері Божої вирішує не тільки суто людські питання та проблеми, а також питання пов’язанні з довкіллям.

Пропоную Вашій увазі свій малюнок – розмову з Божою Матір’ю, яка розв’язує вузли життя. В моєму недосконалому розумінні не тільки людські вузли, а проблеми всього Божого творіння і в Небі, і на Землі, і в Воді. (оригінал образу знаходиться в костелі Св. Петра в м. Аугзбурзі (Німеччина).  

21 січня 2005 року Верховний Архієпископ Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир Гузар уділив своє благословення Анатолію Лютюку на молитву за навколишнє середовище та все живе на землі.

Протягом 12 років я проводжу в нашій церкві у місті Таллінні (Естонія) щоденну молитву в цьому намірі. Також участь в ній приймають і парафіяни. За цей час текст молитви мав дуже багато варіантів. Зміст його мінявся, враховуючи пори року, місцеві катаклізми, історії з рослинами і тваринами та поступленнями до нашої церкви нових ікон із зображенням святих, які мають відношення до природи.

Участь у творенні молитви брали миряни та священики. Протягом цього періоду вона й сформувалася. Ця дванадцятирічна праця дає впевненість, що вона залишиться, як молитва за землю Марії. Перша назва Естонії була "Marjamaa" - Земля Марії. Відповідно, й отримала назву: "Молитва за землю Марії...". Зміст її - прохальний. Текст молитви пов'язаний з кольорами естонського прапора синьо - чорно - білий. Ця молитва зародилася в Естонії, тому це логічно, що молитва починається за землю Марії.

Onosma polyphylla ledeb

Ні, я не грім

Я лиш передчуття

Я викликаю блискавку на себе

Згораю сам,

Та зберігаю небо.

Поезія Олександр Смик

Ілюстрації Нестор Лютюк

Багато років тому в Великих Бірках, що на Тернопільщині, ми, діти ловили взимку щигликів. Ловили їх на "сільце" яке робили з кінського "волосення". На сільце клали насіння з реп’яхів. Ловились синиці, пастушки, ну і щиглі. Ми вірили, що в теплій хаті їм буде краще жити...

Одна старенька бабця підійшла до нас, коли в Стефка в руках вже був щиглик. Вона сказала, що ми спіймали Божу птаху - в неї на голівці кров Ісуса...

Цю бабусину історію я згадав через 60 років, коли почав вивчати природу в християнській культурі.

В багатьох народах, в тому числі і в українському є передання, що коли розп’яли Ісуса, то щиглики прилітали і виймали тернини з Його ясного чола, тому в них і червоні голівки від крові Спаса.

Mustela lutreola

Ви не знаєте,що таке самотність...

Рости,Стати зрілим,Старим...

І ніколи не зустріти подібного до себе.

Поезія Тімо Маран

Ілюстрація Нестор Лютюк

Поетична Червона Книга Естонії

 Жирянка альпійська

За льодником прийшла я разом з вами,

Пам'ятаю, як ви виростали із звіриних шкір,

Но літа  місяці тепер тепліші, ніж раніше!

Пора прощатися - розлуки час!

Поезія - Тімо Маран

                                              Ілюстрації - Нестор Лютюк

Один із найяскравіших святих, який прославлений в Бога і на землі крім інших чеснот, своїм дивовижним чутливим ставленням до тварин – це преподобний Кевін Ірландський.

Настоятель Цистерціанського монастиря в Норвегії отець Роберт Андерсон живе в горах багато років. Поруч з його келією живуть рисі, борсуки, ласки та багато інших звірів і птахів. Птахи беруть насіння з його рук, сідають на плечі,  летять поруч з отцем. Коли я спитав, чи не тяжко йому тримати витягнуту руку поки птахи їдять, отець засміявся і розповів про Преподобного Кевіна.

«Монах Кевін молився на самоті в лісі, молитовно простягнувши руки до неба. Під час молитви чорний дрізд (Turdus merula) сів йому на руку і почав майструвати гніздечко. Це на стільки зворушило Кевіна, Преподобний люб'язно дозволив пташці звити в його руці гніздечко, знести яєчка та висидіти пташенят! Я ж їм даю тільки поїсти», – сказав о.Роберт.