З початку повномасштабного вторгнення парк акумуляторних електромобілів в Україні зріс у 5 разів, а загальна потужність публічної зарядної інфраструктури збільшилась майже втричі. Станом на 2026 рік в Україні зареєстровано понад 250 тисяч електромобілів, а кількість зарядних точок перевищила 8 тисяч.

Про це йдеться у новому дослідженні Transport & Environment у співпраці з Екодією — Electric Resilience: How Ukraine Became a Rising Star in EV Mobility.

За даними дослідження, електромобілі допомогли Україні зменшити залежність від імпорту викопного палива. Власники електрокарів заощадили 72 млрд грн на пальному. Це еквівалентно 4 млн барелів нафти та 1,5 млн тонн CO2e викидів, яких вдалося уникнути. Оскільки понад 85% дизелю та бензину Україна імпортує, користувачі електромобілів допомогли уникнути витрат на імпортовану нафту на 16 млрд грн). Для порівняння, це приблизно дорівнює вартості закупівлі 50 локомотивів для української залізниці.

Повномасштабна війна в Україні багато в чому змінила розуміння війни як такої. До цього доклалися і стрімкий розвиток нових технологій, і небачене раніше документування, коли чимало важливих моментів – від жахливих воєнних злочинів до прикладів неймовірного героїзму – фіксують на фото та відео й нерідко транслюють у реальному часі. 

Безсумнівно: ця війна – перша, яку дійсно детально аналізують у всьому світі крізь призму її екологічних наслідків.

Якою ви уявляєте відбудову українських міст? Відновлені міста мають бути сучасними та комфортними, щоб у них хотілося жити? Так, але справжній виклик криється у тому, чи будуть ці споруди придатними для життя через кілька десятиліть. Відбудова України — це не просто ремонт пошкодженого, а можливість виправити системні помилки минулого. На фоні колосальних руйнувань, спричинених війною, ми маємо унікальний шанс — закласти в основу нашої інфраструктури кліматичну стійкість.

На тлі зими та постійних ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні стартувала інформаційна кампанія з енергоефективності “Залиш цю енергію для себе”. 

Її мета – розказати про звичайні побутові рішення, які можуть допомогти українцям краще пережити періоди відключень та дефіциту енергії. Йдеться не про великі ремонти, а про доступні кроки, спрямовані на заощадження тепла та розумне використання електроенергії. 

В умовах щоденних тривалих відключень електроенергії та недостатнього теплозабезпечення осель важливо зрозуміти, що кожна крапля збереженої енергії та тепла може зробити повсякденне життя родини комфортнішим і приємнішим.

Тож Держенергоефективності підготувало прості та маловитратні енергоефективні поради для кожної родини для збереження тепла та підвищення комфорту в оселі під час тривалих відключень електроенергії та опалення. Користуймося.

За експертної підтримки Екодії ЛУН запустив Мапу енергоефективності житлових будинків, яка показує, наскільки комфортним і витратним є життя у різних будівлях — ще до купівлі або оренди.

За даними ЛУН, більшість житлових будинків в Україні залишаються не енергоефективними. Будинки без утеплення зазвичай мають клас енергоефективності E–G — це означає значні тепловтрати, нижчий рівень комфорту і високі рахунки за опалення.

У межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства, з метою підвищення енергетичної стійкості держави, зменшення залежності від традиційних енергоресурсів і впровадження принципів енергоефективності, а також на виконання міжнародних зобов’язань України щодо імплементації положень Директиви ЄС 2023/1791 та Національного плану дій з енергетики та клімату (НПЕК), Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством енергетики України та Данським енергетичним агентством розроблено Інструментарій з енергоефективності.