Фил 4, 4-9

«Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: радуйтеся» (Посл. до Фил 4,4).

Такими словами святий апостол Павло звертається до нас, християн, які живуть, працюють чи навчаються, реалізують свої таланти та здібності, боряться за своє місце «під сонцем» у Богом створеному світі. Насправді у цьому апостольському слогані-закликові – радуватися завжди у Господі – закладений автентичний зміст та сенс нашого християнського буття та самореалізації як дітей Божих, створених на Його образ і подобу. У цьому зверненні апостола можна відчитати координати християнського способу мислення, поведінки та стилю життя, який ми мали би відповідально реалізовувати, живучи у Богом благословенному та створеному Ним світі.

Єв 9,11-14

Сьогоднішнє послання до Євреїв складає всього лише 4 стишки. Здавалось би, що нам може сказати такий короткий уривок апостола. Та й ми звикли більше звертати свою увагу на Євангельське читання. Проте пропоную всім нам заглибитися в рядки сьогоднішнього апостольського послання.

Христос приходить на землю в спосіб не зрозумілий для нас і для тогочасних людей. Але, як для одних, так і для інших Христос приходить як Відкупитель. Він шукає особистої зустрічі з кожною людиною, щоб очистити її душу, розум та сумління, які є зранені і заполонені гріхом.

 Єв 6, 13-20

Четверта неділя Великого посту ставить перед нами та подає для слухання уривок з Послання Апостола Павла до Євреїв. Розповідь про обітницю Авраама та його стосунок з Богом, навчає нас довіри до Нього та постійності перебування з Богом та у Бозі. Із цього випливає, що за дотримання цих умов, здійсниться Божа обітниця: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми». Старозавітній приклад Авраама, який через глибоку вірність та довіру Богові отримав благословення, а з приходом Христа ця обітниця підтверджується та сповнюється для цілого людства.

Єв 4, 14 – 5, 10

Дорогі брати і сестри!

Апостольське читання третьої неділі Великого посту звертає нашу увагу на Другу Особу Божу – Ісуса Христа – Відкупителя цього світу, світу якого Він є Творець, а ми – Його творіння, котрі з вдячністю маємо відноситися до всього, що Він нам щедро дарує. 

Як прикро бачити тих, хто не хоче цього розуміти, хто є невдячним за цю велику жертву, яку склав наш Спаситель. Він бажає, щоб ми були щасливими, щоб ми раділи кожним днем нашого земного життя з глибоким усвідомленням того, що ми є Його дітьми, якими Він повсякчасно опікується. А кожного із нас Господь кличе опікуватися Його створінням, всім, хто наповняє Землю: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі» (Бут 1,26).