Меню

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Катехиза про гріх жадібності

Світ є достатньо великий, щоб забезпечити потреби кожної людини,

але надто малий щоб задовольнити людську жадібність

М. Ганді

Жадібність – один з головних гріхів, пристрасть, що полягає у невпорядкованому прагненні осягнення земних дібр, з метою володіння ними та їх примноження, без наміру ділитися з іншими. Жадібність є симптомом важкого захворювання людської душі, що виражається у залежності стосовно матеріальних благ, влади та споживання.

Жадність бачить в матеріальних благах остаточну ціль. Це є служіння мамоні, від якого виразно застерігає нас євангеліст Матей: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні» (Мт 6, 24).

Про небезпеку цього гріха для вічного життя чітко наголошує апостол Павло: «Бо знайте, що жадний розпусник чи нечистий, чи захланний, що є ідолослужитель – не матимуть спадщини у Христовім і Божім царстві» (Єф 5, 5).

Ключові симптоми цього гріха – це нестримне бажання мати, володіти та споживати. В лексиконі цього гріха нема місця для слова годі чи достатньо. Хочеться ще і ще. Осягається більше – хочеться мати, споживати і володіти ще більше. При цьому не ставиться питання для чого? Матеріальні блага і влада трактуються як самоціль.

Жадібність затьмарює свідомість і поневолює свобідну волю. Засліплена жадібністю людина сприймає оточуючу дійсність як об’єкт для опанування і вважає, що її щастя є величиною пропорційною до тих речей, дібр та послуг, які вона має у своєму володінні. Жадібність паралізує свобідну  волю і перетворює людину з відповідального управителя на безпощадного володаря-тирана та експлуататора, від насильства якого «стогне та страждає все створіння» (див. Рим 8, 22).

Жадібність пробуджує нестримний голод та спрагу до грошей, влади, речей та послуг. Поневолена цим гріхом свобідна воля мобілізує усі зусилля на осягнення матеріальних благ. Не є матеріальні речі і володіння ними злі самі в собі. Навпаки! Кожна річ  є доброю, якщо стоїть у службі Божого творчого плану та Його плану спасіння. Кожна річ є доброю в тій мірі, наскільки служить для справжнього добра особи і спільного блага суспільства, і добра всього створіння Божого. Натомість, жадібність призводить до того, що вже не речі служать людині, але вона сама починає їм служити, що тягне за собою низку згубних наслідків. Визискування, корупція, експлуатація, різні прояви суспільної несправедливості і паразитування на тілі природи, крадіж, насильство, грабіжництво, вбивство… – все це плоди жадібності.

На вівтар ідола жадібності ставиться власна честь і гідність, дружба, сім’я, діти… Жадібність руйнує людину з середини. Позбавляє почуття людської гідності, лишає життєвої радості, яку людина отримує, коли ділиться, допомагає, жертвує.

Жадібність руйнує відносини в родині, призводить до створення подружжя по розрахунку, зазіхає на загальне благо суспільства. Жадібність заставляє лікарів знаходити уявні хвороби і призначати шкідливе лікування, адвокатів – штучно затягувати судові процеси, суддів – виносити несправедливі рішення, продавців – обважувати та обраховувати клієнтів, виробників та бізнесменів – зомбувати рекламою споживачів. Жадібність перетворює політиків та представників влади – в бізнесменів, чиновників – у корупціонерів, які штучно влаштовують різні перепони задля отримання хабаря, охоронців правопорядку – в його ґвалтівників, працівників державних природоохоронних структур – у перших ворогів природи…

Застановляючись над згубним впливом жадібності на Боже створіння –  природу, необхідно взяти до уваги те, що кожна річ має свій екологічний вимір: для її виготовлення використовуються дари Божі – природні ресурси, при переробці яких забруднюється повітря, вода, земля і виникають гори відходів. До прикладу, лише в Україні площа відходів та сміттєзвалищ сягає понад 165 тис. га.

Оскільки сьогодні товари переважно виробляються не мануфактурним способом, але завдяки техніці, то потрібна енергія, для виробництва якої знову ж таки використовуються викопні природні ресурси, зокрема вугілля, нафта, газ, спалювання яких призводить до викидів парникових газів і забруднення довкілля, що в свою я чергу веде до кліматичних змін, смертоносних природних катаклізмів, посух, повеней, збільшення хвороб, підвищення рівня смертності, явища екологічних біженців, воєнних конфліктів із цілим букетом згубних суспільно-економічних наслідків…

Які ключові причини і як найкраще лікувати хворобу жадібності? Основна причина – це причина гріха як такого – дистанціювання від Бога, закривання свого серця від дару Його благодаті – від свого повного і справжнього щастя. Опанована гріхом жадібності людина починає шукати щастя поза Богом, в тому, що Богом не є: у речах, землі, маєтках, володінні, грошах. Більше того, жадібна людина робить з матеріальних речей божество. Вона вириває їх з правдивого (Божого) контексту дійсності, і замість того, щоб вони служили їй та іншим людям, починає де-факто служити речам, владі, грошам, споживацтву – і стає їх рабом.

Відповідно, найкращим лікарством від жадібності є постанова відмовитись від служіння мамоні і повернення до Бога. На цьому шляху важливо усвідомити відносність земних благ в контексті вічних цінностей. Євангеліє навчає: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт 6, 19-21).

Важливим лікарством від жадібності є чесноти щедрості та жертовності, а також милостиня, завдяки яким людина долає гріховне поневолення розуму та волі і стає здатною по-божому управляти матеріальними благами, багатіти в Бога і бути посередником Його безмежної та щедрої любові стосовно ближніх, спільнот і всього створеного Богом світу.

Д-р Володимир Шеремета

Дана катехиза була підготована в рамках проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2014.

Прокоментуйте: