Меню

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Екологічні імпульси Першої неділі Великого посту (неділя православ’я)

Першу неділю посту називають неділею Православ’я. Слово «православ’я походить від грецького – «ортодоксія», що означає істинну віру і правдиве почитання Бога. Христова Церква, спираючись на Об’явлення Боже та його святоотцівське тлумачення, так сповідує віру в Бога Отця в Нікейсько-Царгородському Символі віри: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», № 74). Віра в Бога Творця є несумісною з гріховною поведінкою, якою людина виснажує, спустошує та знищує створений Ним світ.

З перших сторінок Святого Письма дізнаємось про величне екологічне покликання людини – «порати і доглядати» Боже створіння. Це покликання ми можемо реалізувати тільки тоді, коли «пануємо над світом» (пор. Бут 1, 28) на Божий спосіб, у відповідності до гідності «Божого образу» (пор. Бут 1, 26) – з Божою мудрістю, у повноті Божої любові та милосердя, будучи відповідальною головою цілісного організму Божого створіння, беручи до уваги встановлений тут порядок, гармонію та спрямованість до Остаточної Мети. Євангелія Першої неділі Великого посту розповідає про покликання учнів Ісуса Христа – Филипа і Натанаїла.  «Іди за мною» (Ів 1, 43) – закликає Христос. Цей заклик є завжди актуальний для нас християн.

Цей заклик передбачає автентичну віру в Христа. «Віра – це відкриття всієї незримої глибини людського серця на дію Святого Духа та особисте єднання з воскреслим Христом» – навчає нас Церква у Моральній катехизі «Життя у Христі» (№ 105) – «Віра дає начало новій істоті, є наче новим створінням, яке особа переживає в тайні Хрещення (Рим 6, 4 та 13). Хто починає вірити, той скидає з себе стару людину та зодягається в діяльну нову людину (Єф 4, 22-26)». Скинути з себе стару людину означає відмовитись від гріха, переродитись у Христі, індикатором чого має стати морально відповідальна поведінка християнина у всіх сферах його життя та діяльності, включно із ставленням до природного довкілля.

В контексті загострення та глобалізації кризи навколишнього середовища Церква все частіше і чіткіше навчає про екологічне покликання християн, а також констатує, що піклування про захист та збереження створеного Богом світу є невід’ємною складовою її місії на порозі третього тисячоліття (Постанови екологічних нарад Ради Єпископських Конференцій Європи, 1999-2004рр.)

Згідно з сучасним Вченням Церкви (папа Іван Павло ІІ, папа Венедикт XVI), екологічне покликання християн випливає безпосередньо із їх віри в Бога Творця та Спасителя і зобов’язує до відповідального ставлення до природного довкілля у повсякденному житті. Суттєва частина відповідальності за створений Богом світ здійснюється на рівні нашого особистого стилю життя, завдяки визволенню від хворобливого бажання «мати та володіти», протиставленні тиску споживацького суспільства, поміркованому і економному використанні природних ресурсів і енергії, в зменшенні відходів та сміття, які забруднюють довкілля та багатьох інших ділах милосердя до природи, про які можна дізнатися у рубриці «Екологічні поради» на сайті Бюро УГКЦ з питань екології.

Пам’ятаймо, що стогнучи і страждаючи «створіння очікує нетерпляче виявлення Синів Божих» (Рим 8, 19), тобто очікує, щоб ми почали ставитись до нього як Божі діти, по божому, у повноті Божої мудрості, любові, милосердя та у відповідності до свого екологічного покликання у повсякденному житті: вдома та на роботі, при господарюванні, виробництві, споживанні, проведенні дозвілля…!

Дані екологічні імпульси Першої неділі Великого посту підготовлено в рамках ініціативи "Екологічне навернення для порятунку створіння"

Див. також екологічну проповідь на Першу неділю Великого посту

Прокоментуйте: