Конкурс до дня Творця

День Творця

 

Меню

Проповіді

Екологічні проповіді на неділю Христового воскресіння

По апостольському читанню

Ді. 1 зач.; 1, 1-12

У новозавітному уривку з Божого слова в апостольському читанні, яке звучить під час літургійного святкування найбільшої, найвеличнішої світової події – Пасхи, Христового воскресіння – одразу впадає в вічі заклик Бога до його учнів та апостолів: «…і будете моїми свідками… і аж до краю землі». Свідчення про те, що вони бачили, Кого вони бачили, що Він творив на їхніх очах, як і рецепт спасенного життя від Нього, слід подарувати всьому людському світові – таке завдання своїм співпрацівникам доручив Господь.

Оскільки цей Божий заклик чуємо і ми, його для нас читають, він виголошується в Божому храмі, - ці слова стосуються кожного свідомого християнина, усіх нас. Ми теж, дослухаючись до Божих істин, мали би сприйняти їх як адресовані кожному з нас слова. Звичайно, ми не були безпосередніми учнями Ісуса Христа, особисто не бачили, не чули, не отримували настанов саме від Нього. Але ми є віруючими нарівні з апостолами, адже «блаженні ті, що не бачили, а увірували» (Ів 20, 29).

Детальніше...

Екологічні проповіді на Квітну неділю

По апостольському читанню

Флп. 247 зач.; 4, 4-9

Браття, радуйтеся завжди в Господі; знову кажу: радуйтеся (Флп. 247 зач.; 4, 4). Сьогодні вся Христова Церква сповнена радості, адже вчора ми спільно духовно пережили воскресіння Лазаря. Саме цим Ісус показав, що Він дійсно Син Божий, який прийшов у цей світ, прийнявши тіло свого творіння для того, щоб здійснилося те, що обіцяв Бог Отець, коли виганяв наших прародичів Адама і Єву з раю: народиться той, що зітне голову гріхові (пор. Бут 3,15).

Сьогодні Господь входить в Єрусалим для того, щоб кожен почув та сприйняв слова апостола: «Хай ваша ввічливість буде всім людям відома. Господь близько» (Флп. 247 зач.; 4, 5). Апостол Павло хоче показати, що з моменту входу Ісуса Христа в Єрусалим кожний присутній при тій події, і ми зараз маємо зрозуміти: слід змінити чимало речей, але в першу чергу повинні стати іншими ми самі, люди. Нам бракує усвідомлення спільного майбутнього (див. енцикліка «Laudato Si», 202), яке можливе завдяки жертві Ісуса на хресті, Його смерті та Воскресінню.

Детальніше...

Екологічні проповіді на п’яту неділю Великого посту

По апостольському читанню

Євр. 321 зач.; 9, 11-14

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогоднішній уривок із послання до євреїв, що читається у п'яту неділю Великого Посту, вказує нам на Ісуса Христа, Господа нашого, у дуже глибоких старозавітних образах. Адресатами цього послання були члени єврейських спільнот, які навернулися до християнства, але переживали кризу віри та сумнівалися, постійно перебуваючи під тиском переслідувачів. Тому цей текст більше схожий на богословський трактат, а не лист, як інші послання ап. Павла. Уньому йдеться про Христа-Первосвященника, що приніс себе в жертву за гріхи на противагу численним старозавітним жертвам тварин. У 70 році нашої ери Старозавітний храм було зруйновано, і там більше ніколи не відбувалися вбивства сотень тисяч ягнят, козлів, голубів.... Жертва Христова дивним чином перетворилася на порятунок не лише для людини, а й длявсього створіння.

Детальніше...

Екологічні проповіді на четверту неділю Великого посту

По апостольському читанню

Єв. 6,13-20

Дорогі во Христі сестри і браття!

У сьогоднішньому посланні апостола Павла до євреїв ми почули обітницю, яку Господь дав Авраамові, якщо той увірує й довіриться Йому: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми». Так і ми нині маємо можливість стати співучасниками цієї обітниці Творця, якщо будемо, подібно як Авраам, сповняти всі божі настанови.

Господь у розмові з Авраамом обіцяє забезпечити всім необхідним для теперішнього і прийдешнього життя. Від нього залежить життя і добробут людини. Він є гарантом земних і небесних благ. Віра й уповання на когось іншого чи на власні сили означає ігнорування божої турботи про людину. Усі наші літургійні богослужіння містять прохання до Творця про добробут, мир, урожай, захист від повені, засухи, війни тощо. Цю обітницю Божу збагнув і цар Давид, який у своєму 23 Псалмі молиться: «Господь — мій пастирнічого мені не бракуватиме. На зелених пасовиськах він поселив мене». А в 90 Псалмі Давид називає Бога прибіжищем і охоронцем, який визволяє від усіх бід: «Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає, ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні».

Детальніше...

Екологічні проповіді на третю неділю Великого посту

По апостольському читанню

Єв. 311 зач.; 4, 14-5, 6

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

У сьогоднішньому посланні апостола Павла до євреїв ми чули опис того, яким має бути священник. Це не просто людина, яка сама обрала цей шлях, а особа, яка була покликана Богом! «I ніхто сам собою не приймає цієї честі, але покликаний Богом», – написав апостол Павло. Далі звучать слова, звернені до Спасителя: «Ти — Священник повiк за чином Мелхиседековим».

Хто ж такий Мелхиседек? Що це за людина, з якою порівнюють Самого Спасителя? Його ім’я перекладається як «мій цар – справедливість». Із книг Старого Завіту ми знаємо, що Мелхиседек був царем Салиму — міста, що стояло на місці теперішнього Єрусалиму. Мелхиседек був священником Бога Вишнього. Він благословив праотця Авраама та прийняв від нього десятину, коли той повертався з перемогою після поєдинку з чотирма східними царями.

Детальніше...