Цього тижня на Брідщині можливо стало на одну онкохвору людину більше, а вона мабуть ще про це і сама не знає. Більше стало людей, що захворіли на астму та інші легеневі хвороби. Цього тижня кілька сотень людей, що хворіють на алергію, серед яких і діти, отримали приступи і, задихаючись, з надією дивилися в очі своїх батьків, шукаючи рятунку – ковтка чистого повітря, а його немає, повітря отруїли!

Хто? Хто той, хто вбиває нас – жителів Брідщини і заставляє мучитися дітей?

Ви здивуєтеся відповіді, адже вона більш ніж очевидна. Кожен, хто підпалив цього тижня листя, суху траву, картоплиння та інші органічні залишки, кожен є винним у вищенаведених стражданнях людей нашого краю. Дихнути не було чим – все сиве, все в диму…

У наш час суцільної пластмасової імітації вірні несуть в храм і на могили рідних та близьких штучні квіти, вінки, оздоблення.

На перший погляд воно все «красиве», ідентичне натуральному, та що там - краще натурального! Штучні квіти ні поливати, ні обробляти не треба, народжуються відразу в витончено підібраних букетах, яскраво волають світу в своїй привабливості…

Храм – повинен бути зразком у всьому, для кожної сім’ї та оселі, адже це дім Господній, місце зустрічі Бога і людини. Храм є домом живого Бога, тому в ньому немає місця для штучних (мертвих) квітів, пластмасових образів які світяться у різні кольори веселки, що так часто можна зустріти в наших церквах. Господь привів до життя дерева, квіти та різного роду рослини, для добра людей і на прославу Свого імені, а ми в Його дім заносимо мертву подобу квітів – вироби з пластмаси, при продукуванні яких використовуються невідновні ресурси і завдається значна шкода довкіллю. Найкраще є прикрасити храм довкола живими насадженими квітами, які кожного року будуть своїм цвітом і красою прославляти Творця та милувати очі вірних. В середині храму живі квіти посаджені в горщиках, можуть протягом цілого року бути чудовою оздобою дому Господнього.

19 серпня наша Церква святкує празник світлого Господ­нього Преображення. Завдання цього празника — звеличувати славну подію Преображення з життя Ісуса Христа, яке деякі святі Отці називають другим Богоявленням.

Також цей празник прославляє Творця, що по своїй милості дав нам щедрі плоди Землі. Празник припадає на час, коли дозрівають плоди. Від найдавніших часів у Східній Церкві того дня на подяку Богові буває благословення первістків земних плодів. Цей звичай християнська Церква перейняла від Старого Завіту, який приписував приносити первістки плодів до Господнього Храму. У Книзі Виходу читаємо: «Щонайкраще з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Госпо­да, Бога Твого» (Вих. 23, 19). («Як увійдете в землю», - сказано  в книзі)

Звичай благословляти в церкві перші плоди вже приписують Апостольські правила з кінця III століття. Апостольські постанови (IV ст. ) мають молитву на освячення плодів. Помісний Синод у Картагені з 318 року у 46 правилі дає приписи про плоди, які приносили до церкви. Шостий Вселенський Собор 691 року гово­рить про благословення плодів винограду і пшениці. У типіках Великої Царгородської Церкви з ІХ-Х ст. й Евергетицькому з X ст. нема згадки про благословення винограду.

У Греції в серпні дозрівають виноград і пшениця. Тому був звичай, за яким на празник Господнього Преображення благослов­ляли в церкві виноград і колоски пшениці. У нас на Русі-Україні виноград замінили яблуками й іншими плодами.