Меню

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Екологічні імпульси притчі про блудного сина

Блудний син

Євангелія від Луки:

«Сказав Господь притчу оцю: “В одного чоловіка були два сини. Молодший з них сказав батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що мені припадає. І (батько) розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе і пустився у далекий край, і там розтратив свій маєток, живучи розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся в одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їх їли свині, але й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: Скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду гину. Встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче, я согрішив проти неба і перед тобою. Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько, і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию, і поцілував його. Cин сказав до нього: Отче, я cогрішив проти неба і перед тобою. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Батько ж кликнув до своїх слуг: Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і взуття на ноги. Приведіть годоване теля і заріжте його; і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони стали веселитись. А старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного із слуг і спитав, що то таке. Той сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим. Розгнівався той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити. Той же озвавсь до батька: Ось стільки років служу тобі і ніколи не порушив приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: Ти завжди зі мною, дитино, і все моє — твоє. Однак, слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був, і знайшовся”».

(Лк 79 зач.; 15: 11-32)

Проповідь

Наближаючись до Великого посту, генерального відродження Божого створіння та приготування до його нового, вічного етапу життя – обіцяного Великого дня – Боже створіння, органічно об’єднане, очолене та ведене людиною, переживає терапію Божественного промислу спасіння. Тому так важливо пробудити свідомість тих, які несуть екологічну відповідальність за успішний розвиток та спасіння довіреного їм Богом створеного світу «…пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі» (Бут 1, 28).

Притчею про блудного сина Господь літургійно вводить нас в процес відродження. Ця неділя є синтезом Великого посту та передсмаком успішного повернення до нового життя в домі Отця. В ній ми бачимо гріхопадіння та преображення блудного сина. Це нагадує нам Таворське преображення Христа, яке відбувається напередодні його Страстей, щоб сповнити вірою та надією тих, які повинні увійти в болючий процес животворящого відродження, пережити разом зі створінням у Христі справжнє вигнання, смерть та воскресіння до нового життя з Отцем.

Сьогоднішня притча дозволяє нам усвідомити себе блудним сином. Вона нагадує нам про те, як у Старому Завіті людина свавільно забажала жити автономним життям, бути як Бог. Вона забажала, щоб Бог дав їй «ту частину маєтку, що мені припадає» (Лк 15, 11). В оригінальному тексті син вимагає, щоб Отець дав йому частину маєтку – «усія» – субстанцію, що означає сутність, принцип життя. Натомість Батько дає йому частину маєтку «біос» – що є необхідною сферою для виживання людини. Мова йде про те, що людина, тим, що безвідповідально експлуатує Боже створіння – «живучи розпусно», – руйнує не лише «біос», а, як каже текст, «усію» – свою сутність (Лк 15, 13). Таке автономне життя приводить до кризи.

Тепер син об’являє новий стан життя, який неприйнятний для його божественної суті. Він стає втікачем і волоцюгою. Для сина природно їсти хліб, який дає небесний Отець. Натомість новим господарем його стає власник свиней. У Біблії свині належать до нечистих тварин, які оскверняють людину, виривають її з літургійної асамблеї. Цей тип «князя з далекої країни» нагадує нам сучасне споживацьке суспільство, яке продукує «псевдобіос» – неприродні, генно модифіковані продукти харчування, які не служать для життя, але натомість спотворюють природу людини, її форму, смаки і бажання, потреби і світогляд. Ці продукти вже не служать для людини, але для їх виробників. Мимоволі людина перетворюється на споживача, який утримує його власників. Очевидно, такий стан змушує сина з елітного роду задуматись.

«Народ, що в темряві ходить, світло велике побачив.» Подібно, як і Закхей, який згадав, що він – син Авраамів, призначений бути чистим, праведним, так і блудний син згадав, що його люблячий батько – Отець небесний у своїй премудрості і далекоглядності не допустив і не дав йому зруйнувати те, що він на початку вимагав – його «Усію», принцип його життя. Тепер син може звершувати «анамнезіс», усвідомити собі, хто він є, звідки прийшов і куди має йти, яка їжа та стан є для нього природними.

Дар батька, присутність у ньому світла правди («у твоєму світлі побачимо світло»), дозволяє йому відважитись на повернення до його первовитоків. І справді, батько біжить йому назустріч і приймає його покаяння. «Згрішив я, Отче, проти неба і проти тебе» (Лк 15, 21).

Церква закликає нас в контексті літургійного богослужіння покаятися з подвійного гріха: проти Бога Творця, Який об’являється у створінні: «ти одягнувся величчю і красою, ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп’яв неначе намет небо, ти збудував твої горниці вводах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру» (Пс 103). Ми повинні покаятись за те, що вирвали з контексту Бога його створіння, зпредметнили його і зробили його засобом для творення нашого комфортного псевдо світу – нашого Вавилону, який ось-ось розсиплеться. Варто згадати спокушування Ісуса Христа в пустелі: «…коли ти Син Божий, зроби, щоб це каміння стало хлібом». Але Господь не захотів виривати хліб з контексту його Дателя, кажучи: «Не одним хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих» (Мт 4, 4). А також покаятися за відвернення від свого Господа та Його принципу життя, який він заклав у нас. Замість життя в любові для іншого (диякональний принцип життя) ми почали жити для себе, використовуючи інших – людей і створіння (егоїстичний принцип життя).

У цю неділю на утрені вперше співається псалом: «На ріках Вавилонських там ми сиділи і плакали, як про Сіон згадали… Як заспіваємо пісню Господню на землі чужій?» Цей псалом виражає стан нашого навернення та прийняття необхідної Божественної терапії задля повернення до дому Отця, щоб знову бути відповідальними господарями його створіння – дому Божого.

ThLiс. о. Володимир Лось

Екологічні імпульси

Подібно до молодшого сина, ми отримали від Бога Творця велику частину маєтку – Землю та все, що наповнює її: «Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемськім саді порати його й доглядати» (Бут 2, 15). Однак, внаслідок відчуження до Бога та власного егоїзму, марнуємо довірену нам спадщину, непомірковано використовуючи даровані Творцем природні ресурси, виснажуючи енергетичні запаси та інші блага, ми, як і блудний син, прирікаємо себе та своє довкілля на неминучу нужду, голод та знищення.

Згідно із звітом про ситуацію з продовольством у світі, поданим ООН у 2010 році, понад 80 країн світу визнані бідними і мають дефіцит продовольства, а понад мільярд людей у світі (1/6 населення планети) сьогодні недоїдають. Запасів нафти та газу залишилось близько на пів століття, вугілля – на півтора, поверхня плідного ґрунту зменшується кожного року на 6 мільйонів гектарів... Якщо подібні темпи деградації землі продовжаться і надалі, то, за прогнозами ООН, людство вже до половини 21 століття може втратити 1/3 ґрунту, від площі, якою володіло ще у 70-тих роках ХХ-го століття. Площа лісів зменшується щорічно на 25 мільйонів гектарів, що складає 1% від наявних сьогодні лісів. Людство відчуває все більший дефіцит чистої прісної води, яка є передумовою життя та здоров’я людей. Вже сьогодні на основі недостатньої наявності води народжуються конфлікти, які все більше дістають не тільки характер економічної конкуренції, але навіть і боротьби за виживання.

Що робити в даній ситуації? Ключовим моментом для вирішення цієї загрозливої ситуації є глибоке та цілісне покаяння, яке включає в себе також екологічний вимір, тобто: повернутися до своїх первовитоків – до Бога Отця, Творця неба і землі, щоби належно перепросити Його за наші гріхи проти нашого довкілля та всього створіння і почати жити та працювати як Божі діти, оберігаючи та примножуючи отримані дари створеного світу.

Прокоментуйте: