Меню

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Екологічне послання М'ясопусної неділі

Страшний суд

Євангелія про страшний суд, яку чуємо в храмах у М’ясопусну неділю, нагадує нам про те, що свого часу кожному з нас прийдеться дати відповідь перед Богом за свої вчинки і спонукає нас до покаяння та відповідального життя вже «тут і зараз».

В контексті великопосних екологічних імпульсів євангельське послання покликане поглибити та розширити нашу екологічну свідомість для того, щоб бути готовими відповісти перед Богом Творцем та Спасителем, Котрий як Суддя зажадає звіту за довірений нам світ і всі дари створіння, які ми покликані передати майбутнім поколінням.

Традиційно ми сприймаємо цю притчу як заклик до діл милосердя: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших ви мені зробили» (Мт. 25: 40). Однак, чи задумувались ми, що тими «братами найменшими», які уособлюють самого Христа, є не тільки наші ближні – потребуючі люди, але й тварини, дерева, рослини, і все інше створіння Боже, що «стогне і страждає» внаслідок гріховної поведінки людини.

Необхідно бути готовими до того, що на страшному суді «голодний» Христос також може запитати нас, чи були ми відповідальними споживачами та виробниками продуктів харчування; Христос «спраглий» – чи заощаджували ми воду і не забруднювали її; Христос «чужинець» – чи ми не забули про те, що оточуюча нас природа – це не лише наше довкілля, матеріал і ресурс для використання, але живий організм Божого створіння та місце Його присутності; «нагий» Христос – чи намагались ми одягнути оголену масовими рубками дерев землю в її природні шати чарівних дібров, гаїв та лісів, чи дбали про відновлення природних ресурсів і чи огортали довірений світ своєю любов’ю та піклуванням; Христос «хворий» запитає про нашу участь у загостренні важкого захворювання планети, яке науковці називають екологічною кризою, пригадає нам про виснаження природного довкілля, знищення багатьох біологічних видів тваринного та рослинного світу і всі спричинені нами екологічні катастрофи; а Христос «ув’язнений» запитає, чи ставилися ми до Божого створіння як добрі та мудрі управителі, чи як поневолювачі та безпощадні експлуататори?

Учительський уряд Церкви зараховує «безрозсудне руйнування природи» до гріхів, які кричать до неба, тобто до гріхів найвищої категорії важкості. Екологічні гріхи – це не тільки шкода завдана природному довкіллю, це зневага Бога Творця і загроза для благополуччя, здоров’я та життя мільярдів людей,

Слід пам’ятати, що екологічний гріх – це гріх, що становить загрозу для нашого вічного життя, а це вимагає від нас каяття і належної покути, і зараз ми маємо для цього слушну нагоду: «Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння» (ІІ Кор. 6: 2), час цілісного покаяння і екологічного навернення.

Дані екологічні імпульси Першої неділі Великого посту підготовлено в рамках ініціативи "Екологічне навернення для порятунку створіння"

Див. також  екологічну проповідь на М’ясопусну неділю

Прокоментуйте: