Дорогі брати і сестри!

"Надійся і дій зі створінням" – це тема Всесвітнього дня молитви за збереження створіння, який відзначатиметься 1 вересня 2024 року. Тема взята з Послання святого апостола Павла до римлян (8, 19-25), де він пояснює, що означає для нас жити згідно з Духом і зосереджує увагу на безсумнівній надії спасіння, яка народжується з віри, а саме – в оновленому житті в Христі.

1. Почнемо з питання, на яке, можливо, немає очевидної відповіді. Якщо ми справді є вірянами, як ми здобули віру? Це не просто тому, що ми віримо в щось трансцендентне, непідвладне розуму, у недосяжну таємницю далекого і віддаленого Бога, невидимого і невимовного. Скоріше, як каже нам святий Павло, це тому, що Святий Дух живе в нас. Ми є віруючими, бо сама Божа любов "влилася в наші серця" (Рим 5, 5) і Дух тепер справді є "запорукою нашої спадщини" (Еф 1, 14), постійно спонукаючи нас прагнути до вічних благ згідно з повнотою автентичної людської сутності Ісуса. Дух дає віруючим можливість бути творчими й активними в милосерді. Він посилає нас у велику подорож духовної свободи, яка, однак, не усуває напруження між способом мислення Духа і способом мислення світу, плоди якого протилежні один одному (пор. Гал 5, 16-17). Ми знаємо, що першим плодом Духа, який об'єднує всі інші, є любов. Керовані Святим Духом, віруючі є дітьми Божими і можуть звертатися до Нього словами "Авва, Отче" (Рим 8, 15), як це робив Ісус. Навіть більше, вони можуть робити це зі свободою тих, хто більше не піддається страху смерті, бо Ісус воскрес із мертвих. Це наша велика надія: Божа любов перемогла і продовжує перемагати все. Дійсно, навіть перед обличчям фізичної смерті майбутня слава вже забезпечена для тих, хто живе новим життям Духа. Ця надія не розчаровує, як це було підтверджено в нещодавній буллі з нагоди майбутнього Ювілею [1].

АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОВЧАННЯ 

LAUDATE DEUM

СВЯТІШОГО ОТЦЯ

ФРАНЦИСКА

УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ

ПРО КЛІМАТИЧНУ КРИЗУ

1. «Хваліть Бога за все його створіння», – це було послання, яке святий Франциск Ассизький проголошував власним життям, піснеспівами й усіма діями. Таким чином, він прийняв запрошення біблійних псалмів і відобразив чутливість Ісуса перед створіннями свого Отця: «Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть, а я вам кажу, що й Соломон у всій своїй славі не був одягнений так, як одна з них» (Мт 6, 28-29). «Хіба п’ять горобців не продаються за дві копійки? І жоден з них не забутий в очах Божих» (Лк 12, 6). Як можна не захоплюватися цією ніжністю Ісуса до всіх істот, які супроводжують нас на земному шляху!

Дорогі брати і сестри!

«Нехай тече справедливість і мир» — це тема цьогорічного екуменічного Часу Створіння, натхненна словами пророка Амоса: «Нехай тече, неначе води, справедливість і правда, як ріка потужна» (5, 24).

Яскравий приклад, використаний пророком Амосом, говорить нам про те, чого бажає Бог. Бог хоче, щоб панувала справедливість; вона настільки ж важлива для нашого життя Божих дітей, створених на Його подобу, як вода важлива для нашого фізичного виживання. Ця справедливість має панувати скрізь, де вона потрібна, не залишаючись прихованою глибоко під землею і не зникаючи, як вода, що випаровується, перш ніж слугувати для відновлення наших сил. Бог хоче, щоб кожен прагнув справедливості в будь-якій ситуації, жив за Його законами і таким чином сприяв процвітанню життя. Коли ми «шукаємо перш за все Царства Божого» (Мт 6, 33), зберігаючи стосунки з Богом, людством і природою, тоді справедливість і мир можуть текти, як безперервний потік чистої води, живлячи людство та всі створіння.

Дорогі брати і сестри!

«Слухай голос створіння» – це тема та запрошення до цьогорічного Часу Створіння. Екуменічний період розпочинається 1 вересня, у Всесвітній день молитви за збереження створіння, і триває до 4 жовтня, свята св. Франциска (14 вересня - 17 жовтня за Юліанським календарем, - прим. перекладача). Це особливий час для всіх християн, щоб спільно молитися й піклуватися про наш спільний дім. Первинно натхненний Вселенським Константинопольським Патріархатом, цей період є можливістю культивувати наше «екологічне навернення» – навернення, до якого заохочував святий Іван Павло ІІ у відповідь на екологічну катастрофу [1], яку ще в 1970 р. передбачив святий Павло VI.

«І вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться у свою посілість і до роду свого» (Лев 25, 10).

Дорогі брати і сестри!

Щороку, особливо після публікації Енцикліки Laudato Si (LS, 24 травня 2015 р.), у перший день вересня християнська спільнота відзначає Всесвітній день молитви за збереження створіння. Від цієї дати починається Час для створіння, який завершується 4 (17) жовтня днем святого Франциска Асизького. У цей період християни в усьому світі поглиблюють свою віру в Бога Творця та в особливий спосіб єднаються в молитві та діях задля збереження нашого спільного дому.

1/14 вересня 2019

«І побачив Бог, що воно добре» (Бут 1, 25). На початку Біблії погляд Божий ніжно спочив на створінні. Від населених земель до вод, що живлять життя, від дерев, які приносять плід, до звірів, що мешкають у спільному домі, – усе цінне в очах Бога, і він дарує людині створіння як коштовний скарб, який слід берегти.

Трагічно, що людина відповіла на цей дар дисонансом гріха, самозакриттям у власну автономію і жадібним прагненням володіння та експлуатації. Егоїзм та корисливий інтерес зробили зі створіння, яке повинно бути місцем зустрічей та взаємного ділення, арену суперництва та конфліктів. Тож і саме навколишнє середовище опинилося в небезпеці. Те, що було добре в очах Бога, стало річчю, цінність якої вимірюється лише користю для людини.

[Папський урбаніанський університет, 8 листопада 2018]

Шановний кардинале,

Високоповажний ректоре,

Браття та сестри!

Вітаю вас з проведенням конференції «Управління спільними ресурсами: доступ до питної води для всіх».

Вода – це основа життя. У багатьох куточках світу наші брати і сестри не можуть жити достойно саме через брак доступу до питної води.

У вівторок, 26 лютого 2019 р., у Ватикані представлено Послання Святішого Отця на Великий Піст

«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих» (Рим 8,19).

Дорогі брати й сестри, Кожного року через Матір Церкву, Бог «дає Своїм вірним приготуватися з радістю, очистивши серце, до святкування Пасхи, щоб вони […] черпали з її таїнств відкуплення повноту нового життя в Христі» (Префація Чотиридесятниці 1). Таким чином, від Пасхи до Пасхи, можемо прямувати до сповнення того спасіння, яке ми вже отримали завдяки Христовому пасхальному таїнству: «бо ми надією спаслися» (Рим 8,24). Це таїнство спасіння, яке вже діє в нас під час земного життя, є динамічним процесом, який включає також історію та все створіння. Святий Павло приходить до ствердження: «Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих» (Рим 8,19). Саме в цій перспективі хочу поділитися з вами кількома пропозиціями для роздумів, які супроводитимуть наш шлях навернення під час цієї Чотиридесятниці.