Меню

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Екологічна катехиза про чесноту мудрості

Мудрість – це передусім характеристика, яка належить Богу Творцю (Єр 10, 12; 51, 15) і є основою всієї дійсності, однак, також людина партиципує у Божій мудрості, оскільки створена на Божий образ і подобу.

Мудрість – це фундаментальна здатність людини до пізнання певної речі і всього, що існує в контексті створеної Богом дійсності. Завдяки Божому дару мудрості людина пізнає все, як Боже створіння, що існує в постійному зв’язку і направленості до свого Творця. Мудрість робить наш розум здатним пізнавати у різних ситуаціях наше правдиве добро і вибирати необхідні для його осягнення засоби (див. Катехизм Католицької Церкви, № 1806).

Згідно із Святим Письмом – мудрою є та людина, яка ходить Божими дорогами і виконує Його Заповіді. У Новому Завіті мудрість ототожнюється з Ісусом Христом – з Сином і Словом Бога Отця. Коли людина єднається з Христом, вона стає причетною до мудрості Божої і наближається до Бога.

 Правдива мудрість полягає в тому, що людина основує своє життя на фундаменті правдивої віри в єдиного у Пресвятій Трійці Бога; надії на Боже Царство, яке вже даровано кожній людині, але, рівно ж, залишається покликанням всього нашого життя і завданням, яке ми маємо реалізувати кожної миті; а також на творчій та спадаючій любові Бога, якою людина живе і ділиться із своїми ближніми та всім створінням.

Мудрою є та людина, яка розвиває і реалізує у своєму повсякденному житті Божественний потенціал і дари отримані від Творця, йдучи дорогою чеснотливого життя. Завдяки мудрості є можливими інші кардинальні моральні чесноти. Отці Церкви назвали цю чесноту керівником (auriga virtutum) інших чеснот, оскільки саме вона вказує їм належну норму і міру (див. Катехизм Католицької Церкви, № 1806).

Мудрість – дозволяє свободі вибору трансформуватися у правдиву свободу, яка вибирає добро і уникає зла. Мудра людина уникає гріха, живе з Богом і по-божому. Мудрість дозволяє і заповідає відкритися Божій Правді, свідчити її і захищати. Правдивій мудрості є чужим дистанціювання від Бога. Чужим їй є будь-яке лицемірство, прояви гордості і взагалі будь-яке зло та гріх.

Де бракує мудрості – починаються проблеми в особистому та суспільному житті. Рівно ж і збереження природи має тоді погані перспективи. Чому? Тому що ця моральна кардинальна чеснота:

  • активує наш розум і ставить його на службу розпізнання правдивого щастя і основної цілі життя;
  • допомагає зрозуміти свою божествену природу (див. Бут. 1, 26-27) і екологічне покликання (див. Бут 2, 15). Це покликання – бути вірним Богу доглядачем створіння, а не бездумним експлуататором та руйнівником; 
  • дозволяє розпізнати закономірності та взаємопов’язаності, які панують у Божому створінні (закони природи);
  • допомагає усвідомити себе інтегральною частиною єдиного живого організму Божого створіння;
  • диспонує для ідентифікації і збору екологічно релевантної інформації;
  • дозволяє не тільки конфронтуватися з "незручною екологічною правдою" чи константувати наявність конкретних екологічних проблем, але й допомагає дослідити питання їх джерел та шляхів подолання;
  • веде до усвідомлення, що сучасна екологічна криза спричинена передусім кризою екології людини, кризою її стосунків з Богом, духовності та моральних цінностей, споживацькою та гедоністичною ментальністю тощо, що дозволяє розпочати належне екологічне лікування планети;
  • сприяє усвідомленню особистого "екологічного сліду" і відповідальності за Боже створіння – природу;
  • робить здатним для прийняття об’єктивно правильних і екологічно відповідальних рішень, в яких об’єднується бажання добра для створіння і знання, як це добро може бути реалізоване у нашому повсякденному житті;
  • диспонує і спонукає до "екологічного навернення", яке починається з відновлення втрачених стосунків із своїм Творцем та Спасителем, а наслідком якого є відновлення гармонійних і відповідальних стосунків з нашими ближніми і всією природою. 

На жаль, здебільшого, ми не задумуємось над своїм повсякденним впливом на природне довкілля і щодо зворотнього впливу екологічних наслідків на наше здоров’я та життя. В цьому контексті екологічна мудрість вимагає зупинитися і застановитися над негативними екологічними наслідками свого життя і діяльності, а також задуматися, як можна їх зменшити та почати більш природний та дружній до довкілля спосіб життя.

Мудрість спонукає до своєрідного екологічного навернення, яке може бути особливо ефективним у сфері заощадження електроструму, зниження витрат тепла, зменшення споживання води, раціонального використання природних ресурсів та багато інших добрих вчинках стосовно Божого створіння. Все це не тільки сприяє зменшенню негативного впливу на природне довкілля, але, як правило, є також і суттєвим фінансовим заощадженням, та позитивно впливає на самопочуття і стан здоров’я.

Чеснота мудрості полягає у постійних зусиллях нашого розуму і волі, направлених на осягнення кінцевої Цілі, до якої ми йдемо через різні виміри нашого життя та діяльності: сім’ю, коло друзів, парафіяльну громаду, роботу, суспільство та Боже створіння – природу.

Мудрість дозволяє усвідомити й реалізувати своє загальнолюдське та християнське покликання, включно з його екологічним виміром, що полягає передусім в тому, щоб жити по-божому і бути посередниками Божої мудрості та Його милосердної та животрящої любові для своїх ближніх і всього створіння.

Д-р Володимир Шеремета

Бюро УГКЦ з питань екології

Дана екологічна катехиза підготовлена в рамках ініціативи "Екологічне навернення для порятунку створіння"

Прокоментуйте: