Згідно з прогнозом, знизиться врожайність, зокрема, ячменю, кукурудзи, соняшника.

До середини XXI століття під впливом різних чинників, зокрема й зміни клімату, знизиться врожайність основних сільськогосподарських культур України.

Такий прогноз УНІАН надали у Світовому банку.

"До середини століття внаслідок різних чинників, зокрема й зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, в тому числі ячменю, кукурудзи та соняшника. Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 відсотків у порівнянні з 2010 роком", - йдеться в повідомленні.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Вашингтона розповів журналістам про плани ФРН стати вільними від промислових викидів CO2 до 2045 року; за його словами, це буде можливим за рахунок активного використання енергії сонця, вітру, а також водневої енергетики.

"Німеччина в рамках стратегії боротьби зі спровокованими людиною змінами клімату вирішила в дуже стислий термін у 25 років повністю відмовитися від використання нафти, вугілля та газу. Найпізніше у 2045 Німеччина стане вільною від викидів CO2 - це одна з найсильніших промислових країн світу", - сказав Шольц, відповідаючи на запитання про те, що робиться для того, щоб Німеччина не залежала від газових поставок із Росії.

Дані, опубліковані Європейським агентством з довкілля.

Сильні повені та інші екстремальні погодні умови обійшлися Європі у суму близько пів трильйона євро за останні чотири десятиліття. Німеччина, Франція та Італія постраждали найбільше.

За період з 1980 по 2020 рік від 90 000 до 142 000 смертей було пов’язано з погодними та кліматичними подіями, переважна більшість із яких була викликана глобальним потеплінням.

У Норвегії на кожні 100 000 осіб припадає 48 психіатрів — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу

Міжнародний сервіс Money.co.uk склав новий рейтинг найздоровіших міст світу.

Дослідження провели з метою оцінки того, як влада піклується про мешканців та мандрівників.

Рейтинг країн був складений на основі аналізу семи факторів:

На Прикарпатті церква анонсувала соціально-екологічну ініціативу “Зігрій вбогого світлом Стрітенської свічки”. Цього разу такий заклик підхопили по всій країні. Відтак будь-хто, хто має фінансову можливість, може долучитись.

Інженери з Університету Делавера (UD) створили спосіб, за допомогою якого можна ефективно видалити 99% вуглекислого газу з повітря: вони застосували електрохімічну систему, що працює на водні.

Автори відзначають, що це серйозний крок для розвитку технологій уловлювання вуглекислого газу. Також нова робота допоможе створити екологічні чисті паливні елементи. Паливні елементи перетворять хімічну енергію палива на електрику. Їх можна використовувати для гібридного транспорту та транспортних засобів з нульовим рівнем викидів. Один із авторів нової роботи професор Юшан Ян, завідувач кафедри хімічної та біомолекулярної інженерії, раніше працював над покращенням паливних елементів із гідроксидною мембраною (HEM).

Уряд Cполучених штатів виділить додаткові 1,15 мільярдів доларів на заходи зі скорочення витоків метану зі старих свердловин в рамках оголошеного президентом Джо Байденом на COP26 у Глазго Плану дій США зі скорочення викидів метану.

Це фінансування виділяється на додаток до 4,7 млрд доларів, які були спрямовані на програму санації нафтогазових свердловин.

Білий дім повідомляє, що санація свердловин не тільки знизять викиди метану та зупинить небезпечне забруднення повітря, але й створить добре оплачувані профспілкові робочі місця та сприятиме відродженню економіки нафто- і газовидобувних регіонів, особливо серед сильно постраждалих громад.

Австрія, Данія, Швеція та Нідерланди закликали решту країн-членів ЄС не визнавати газові енергетичні проекти «зеленими» інвестиціями.

Чотири держави очікують на остаточний проект Єврокомісії, який буде опублікований незабаром, але конкретна дата невідома.

Наприкінці минулого року Європейська комісія розробила план, згідно з яким газ та атомна енергетика визначатимуться як «зелені» інвестиції. Але деякі країни пропонують не маркувати інвестиції у газові проекти як «зелені», якщо вони виділяють понад 100 г вуглекислого газу на кВт-год. Цей показник відповідає нещодавнім рекомендаціям експертів ЄС. Тим часом у проекті Єврокомісії цей показник запропоновано зафіксувати на рівні 270 г СО2 на кВт-год.