В УАВЕ вказують на те, що Кабмін не докладає достатніх зусиль з інформування громадян про кричущий технічне і фінансове стан справ в галузі.

Відновлювана енергетика, енергоефективність, енергозбереження, системи накопичення енергії, декарбонізація, екологізація і об'єднання з ENTSO-e повинні стати єдиними пріоритетами розвитку енергосистеми України. Про це йдеться у відкритому листі Української асоціації відновлюваної енергії (УАВЕ) на адресу президента України, Верховної Ради та учасників ринку відновлюваної енергетики.

Як наголошується в зверненні, енергогенеруюча система України є однією з найбільш зношених і морально застарілих в світі.

Верховна Рада схвалила в другому читанні законопроект №0873 про введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону. За відповідний законопроект проголосував 301 народний депутат. Мінекоенерго підтримує прийняття цього законопроекту.

Про що йдеться в законі?

Законопроект вносить зміни до статей 21 та 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», а саме забороняє проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках. Також законопроект вносить зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».

31 жовтня відзначається Всесвітній день міст, в яких на сьогоднішній день проживає більше половини населення світу. У посланні з цього приводу Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив, що стрімка урбанізація повинна бути продуманою – тільки в цьому випадку вона призведе до підвищення зайнятості та добробуту населення.

Сьогодні 55 відсотків усіх жителів планети живуть в містах. До 2050 року городянами стануть 75 відсотків населення планети. Стрімке зростання числа міських жителів обіцяє нові можливості, в тому числі в сфері індустріалізації, але, разом з тим, він веде до перенаселеності міст, зростання нерівності і забруднення навколишнього середовища.

Глава ООН підкреслив, що новоспечені городяни потребуватимуть житло, а його ще належить побудувати: в тому числі доведеться будувати абсолютно нові міста.

На парафії у місті Василькові, що на Київщині, де парохом громади є референт з питань екології Київської архієпархії УГКЦ о. Роман Романович, розпочали роздільне сортування сміття, яке парафіяни приносять та, сортуючи, складають у баки що розміщені на церковному подвір'ї. А саме папір, скло, пластик та метал.

Парафіянка цієї громади Олеся Римська вже більше року тому всерйоз замислилася над тим, що її родина продукує досить багато відходів. І вона наполегливо зайнялася сортуванням сміття у себе в дома. Це і просто, і складно водночас, бо потребує ретельності. Тому, маючи певний досвід та знання куди можна здавати на переробку сміття, о. Роман запросив Олесю, щоб вона навчила та розповіла про цей досвід.

У вівторок, 29 жовтня, відбулася офіційна презентація екологічної енцикліки Папи Римського Франциска на теренах Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Презентація папського документу про гідні стосунки людини і довкілля, як інтегральну частину християнського способу життя, відбулася в місті Дрогобичі, в приміщенні єпархіального управління. Участь у дійстві взяли Преосвященніший владика Григорій (Комар), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, голови практично всіх єпархіальних комісій, протопресвітери, прес-служба та священнослужителі єпархії. Всього близько 50 чоловік із рядів керівництва єпархії мали можливість послухати мову про надзвичайну важливість цієї фундаментальної праці Папи Франциска в царині екологічної культури християнина з уст референта у справах екології ієрея Дмитра Сенейка.

Опісля екореферент також розрекламував екологічні місії для порятунку створіння, які проводяться в межах єпархії з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології. Щодо їх проведення, а також щодо енцикліки Папи зав’язалася жвава дискусія, в якій лаконічними коментарями взяли участь єпархіальний єпископ-помічник та отці-декани.

З 21 по 25 жовтня, у Києві, для молоді із Львівщини та Київщини проходив соціальний тиждень, який був реалізований як проект, що покликаний залучати молодь до волонтерської діяльності в усіх її проявах.

Під час цього тижня молодь знайомилась з громадськими організаціями, соціальними проектами, активними людьми, які допомагають та пропонують зміни для покращення суспільства. І, звісно, намагались привернути увагу до найактуальніших питань і проблем. Тож цьогорічна тематика соціального тижня – екологія.

24 жовтня 2019 року в рамках цього проекту молодь зустрілась із референтом із питань екології Київської архієпархії УГКЦ о. Романом Романовичем. Зустріч відбулася в курії Київської архієпархії, у якій прийняв також участь давній приятель Екобюро пан Валерій Грищук та отець Максим Рябуха, священник-монах-салезіянець Дона Боско, який був співорганізатором цієї зустрічі.

Глобальне потепління викликає стрімке танення льодовиків на найвищих гірських вершинах світу – від Анд і Альп до Гімалаїв і Тибету. А адже саме ці льодовики служать важливим джерелом прісної води для багатьох крупних річок, від яких залежить добробут жителів планети, розвиток сільського господарства, промисловості і судноплавства.

Ці та інші питання обговорять учасники саміту Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) по високогірних районах, який починає роботу 29 жовтня о Женеві. У ньому візьмуть участь близько 150 делегатів з різних країн світу. Вони проаналізують наслідки зміни клімату для гір і місцевих жителів, які все частіше страждають від зсувів, сходів снігових лавин і паводків, і вже сьогодні стикаються з дефіцитом прісної води. Учасники саміту намітять шляхи пом'якшення небезпеки стихійних лих та адаптації до глобального потепління, як у високогірних районах, так і в їх низов'ях. Одне із завдань зустрічі – домогтися поліпшення гідрометеорологічних прогнозів у високогірних регіонах.

Зміна клімату і катастрофічний дефіцит води загрожують розвитку вугільних електростанцій в країнах Азії. Без достатньої кількості води для охолодження установок ця галузь може стати вразливою в найближчій перспективі і природним чином зазнати краху. До такого висновку прийшли фахівці Університету штату Огайо.

Така ситуація вже стала проблемою для деяких теплових електростанцій в США. У регіоні частішають екстремальні погодні умови, які призводять до скорочення постачання води. Як наслідок, в аномально спекотні дні ТЕС доводиться виводити з ладу або істотно регулювати її роботу. Але, як показує дослідження, зміна клімату та дефіцит води створять набагато значущі проблеми для Монголії, Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, де до 2030 року планується ввести в експлуатацію понад 400 ГВт нових вугільних електростанцій. Для порівняння: найбільша вугільна електростанція в штаті Огайо має потужність для виробництва близько 2600 мегаватів електроенергії; нові станції, заплановані в країнах Азії, еквівалентні більш ніж 150 аналогічним об’єктам.