Через глобальне потепління символові Арктики доводиться міняти раціон, а урядам країн – порядок денний.

Цього місяця вийшов спеціальний звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК): ми маємо шанс утримати зростання середньої температури кліматичної системи Землі на рівні 1,5° C. За даними доповіді, за таких умов Північний Льодовитий океан був би вільний від морського льоду влітку один раз на століття. У разі ж потепління на 2 °C – один раз на десятиліття.

Для Ursus maritimus (білого ведмедя), який став втіленням Арктики, що тане, різниця в півградуса є критичною. У світі налічується від 22 до 31 тисяч білих ведмедів. За даними Геологічного бюро США, площа, яка є для них природним ареалом, може істотно зменшитися.

Кліматичне паломництво вже розпочалось! 4 жовтня паломники з Філіппін, Тихоокеанських островів, Європи та США розпочали своє 1500-кілометрове паломництво з Ватикана до кліматичних переговорів ООН в Катовіце (Польща).

За день до паломництва прочани зустрілись з високоповажним Серджіо Костою, італійським Міністром навколишнього середовища і захисту земель та моря. Після зустрічі відбулась прес-конференція, з ініціативи Міністра з питань довкілля Єб Саньйо, координатора Всесвітнього руху католиків з питань клімату Томаса Інсуа та інших місцевих лідерів.

Мікропластик можна знайти у виділеннях людей усього світу – повідомили вчені на 26 Європейському гастроентерологічному тижні, що відбувається у Відні (Австрія).

Люди з’їдають пластик разом із рибою та морепродуктами, а навіть із пивом, медом і бутильованою водою.

Глобальне виробництво всюдисущих на сьогодні штучних речовин вимірюється вже мільйонами тонн щороку і надалі зростає. Загалом їх уже вироблено понад 8 мільярдів тонн, пише Gość Niedzielny.

Хоча найбільше пластикових відходів залишається на суші, то (з огляду не технічні труднощі, пов’язані з лабораторними дослідженнями) набагато краще досліджено стан вод. За підрахунками, від 2% до 5% вироблених штучних речовин потрапляють у моря. Там їх їдять морські тварини і включаються у харчовий ланцюг, а в кінцевому підсумку цей пластик споживають люди.

Напередодні одного з найбільших економічних потрясінь ХХ століття – нафтової кризи 1973 року – впливова група дослідників опублікувала знаменитий звіт під заголовком «Обмеження зростання». Ця праця звернула до себе увагу передусім через свої похмурі прогнози про майбутнє людства. Якщо росту населення і виробництва не стримувати, планета може залишитися без ресурсів і увійти в безпрецедентну кризу ще до 2070 року.

Через чотири десятиліття група незалежних науковців, які оновили дослідження, використовуючи сучасніші методи, дійшла тих самих висновків. Як і звіт 1972 року, замовником цієї роботи став Римський клуб – група ліберальних вчених, економістів та політиків, які цьогоріч святкують 50-ту річницю заснування.

Новий звіт, опублікований 17 жовтня в Римі, читати нелегко. Хоча його висновки менш драматичні, порівняно з 1972 роком, людство, за його словами, потрапило в щось, що нагадує пастку-22.

19.10.2018р. Б в стінах Золочівської школи №1, куди навідався Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ о. Микола Пришляк, відбулася безтермінова акція «Посади дерево миру», яку започаткувало Бюро УГКЦ з питань екології, за підтримки Міністерства екології в 2016 р. Б.

Ця акція покликана привернути увагу до того, що не тільки людина, але й природа страждає від військових дій, які відбуваються через гріх людини. В цьому дійстві активну участь взяли учні вищезгаданої школи, її директор – п. Оксана Пилипчук, вчителі, а також начальник відділу еколого-освітньої роботи НПП «Північне Поділля» п. Мирослава Єргуньова, котра допомогла із саджанцями ялинок, туй та гортензій.

Зміна клімату вже негативно впливає на внутрішні та міжнародні конфлікти, і уряди повинні вжити заходів для того, щоб ситуація не погіршилася, заявив президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер.

Петер Маурер розповів виданню Guardian Australia, що гуманітарні організації у своїй роботі мають враховувати зміну клімату.

«Зміна клімату вже має величезний вплив на переміщення населення, на родючість земель. Ми можемо спостерігати за її впливом у Африці на південь від Сахари, в Сомалі, в інших місцях світу», – заявив пан Маурер.

Пан Маурер, який перебував з візитом в Австралії, звернув увагу на зміну характеру сучасного конфлікту, та висловив занепокоєння з приводу впливу кліматичних змін у Тихому океані.

Міжурядова панель з кліматичних змін (IPCC) нещодавно оприлюднила спеціальний звіт, в якому були як хороші, так і погані новини для людства.

Хороші полягали в тому, що в атмосферу доведеться викинути значно більше вуглецю, щоб планета нагрілася на критичні 1,5 градуси за Цельсієм. А отже у нас є більше часу на порятунок, ніж вважалося.

Погані ж новини говорять, що наслідки від перевищення цього порогу будуть надзвичайно жахливими. Все те, що, як вважали раніше, станеться лише після підвищення температури на 2 градуси, насправді почнеться і після перетину значно нижчої межі. Людству почне не вистачати їжі через скорочення врожаїв, а деякі території взагалі доведеться покинути. IPCC фактично озвучив чіткий заклик щось робити.

В Україні масово вирізають ліси. З кожним роком інтенсивність вирубки суттєво зростає. Особливо від розмаху бензопил потерпають Карпати. За чотири роки там вирубали територію, розміром понад тисячу футбольних полів!

Екологи та активісти б’ють на сполох. Нарешті влада почула їхні заклики та протести. Президент України Петро Порошенко підписав закон щодо збереження українських лісів.

Щоб побачити страшні масштаби вирубки лісу, можна глянути на інтерактивну мапу, на якій червоним кольором позначено місця найактивнішого знищення деревини, – каже голова ГО «Всеукраїнська організація «Зелений Фонд»». Подолання гуманітарних та екологічних катастроф» Максим Фролов. – Особливо кольором крові залито ліси Карпат. Боляче, що від бензопил не захищені навіть природні парки та заповідники. Найбільше кровоточить ботанічний заповідник загальнодержавного значення Странзул, який розташований у межах Тячівського району Закарпатської області. Тамтешня площа вирубки – 415 гектарів. Це майже 600 футбольних полів! Страшно, що така вирубка для Карпат уже перетворилась на буденність.