У період з 8-20 липня 2014 року Божого в Марійському духовному центрі у с. Зарваниця, Теребовлянського району, Тернопільської області відбулася Всеукраїнська проща, у якій взяли участь понад 100 000 паломників.

«Паломницькі центри та відпустові місці дуже часто, на жаль, стають місцем накопичення різного сміття», – констатує о. Василь Шафран, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Тернопільській архієпархії, з ініціативи якого під час прощі близько 30 волонтерів з різних молодіжних спільнот і 140 семінаристів Тернопільської вищої семінарії УГКЦ пильнували за дотриманням чистоти та прибирали сміття залишене прочанами.

Священик подбав, щоб у волонтерів було все необхідне: закупив 200 поліетиленових мішків для сміття та 25 пар рукавиць.

У понеділок, 21 липня 2014 року, в Івано-Франківську, в рамках реалізації проекту «Муніципальна енергетична реформа» (МЕР), у приміщенні міської ради відбулося опитування громадської думки в останній шостій фокус-групі. В опитуванні взяли участь представники громадськості, релігійних організацій, журналісти, спеціалісти з енергозбереження, серед яких також Петро Лащевський, референт з енергоефективності Бюро УГКЦ з питань екології.

Як пояснила присутнім, модератор фокус-групи та спеціаліст відділу енергозбереження міської ради, Уляна Бесараб: «Івано-Франківськ є серед першої шістки українських міст, в яких розпочнеться реалізація Проекту МЕР, що здійснюється з ініціативи та за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)».

7–14 вересня 2014 року у Брюховичах, поблизу Львова, відбудеться Синод Єпископів УГКЦ на тему: «Відповідальність за Божі дари».
Як розповідає Блаженніший Святослав, Глава й Отець УГКЦ, у відеоблозі для «Живого. ТБ» про перебіг роботи Синоду, до його підготовки й організації «залучено все церковне Тіло». Бо, за його словами, Синод своїми рішеннями впливає на життя парафій та різні ініціативи, що стосуються і мирян. Як зазначає Глава Церкви, напередодні вірним повідомляють тему, яку Синод розглядатиме, щоб і вони могли долучитися до його проведення.

Щодо теми Синоду Єпископів УГКЦ: «Відповідальність за Божі дари», то вона, на думку Блаженнішого Святослава, важлива, адже кожна людина обдарована Богом. «Наш обов’язок – вміло і правильно управляти Божими дарами. Ми, одержуючи дар, одержуємо і відповідальність за нього. Тож повинні прозвітувати перед нашим Творцем за ці дари», – пояснює він.

Протягом тижня, з 14 по 19 липня 2014 року Божого в с. Велика Тур’я, що на Долинщині тривав дитячий християнський табір «Канікули з Богом» для учнів 4 класу місцевої школи, який проходив на парафії Покрови Пресвятої Богородиці. Проведення даного табору було ініційоване парохом о. Миколою Фреїшиним, який, при підтримці аніматорів, організував прекрасний та корисний відпочинок для дітей, котрі з радістю кожного дня спішили до Божого храму, щоб пізнати щось нове.

В передостанній день табору діти мали нагоду застановитися над екологічними правдами віри, а також познайомитися з вченням Церкви щодо християнського обов’язку збереження довкілля, яке представив референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ о. Михайло Дзуль.

«Аборигени – модель шанобливого ставлення до Божого Створіння в сучасному світі», – головне послання Єпископської Конференції Австралії, яка видала спеціальне звернення з нагоди «Неділі аборигенів».

Єпископи видали цей документ, щоб в особливий спосіб підкреслити ту повагу, яку мають австралійські аборигени до землі. «Вони бачать у ній щось живе, щось, що є святим», – ідеться в документі. Представники Церкви в Австралії вважають, що в сучасному світі приклад шанобливого ставлення місцевих аборигенів заслуговує не лише на увагу, але повинен стати моделлю для наслідування для так званого цивілізованого світу і для цілої міжнародної спільноти. Єпископат підкреслює, що на відміну від розвиненого світу, поведінка і спосіб життя, цих, на перший погляд примітивних людей, не є загрозою для краси Богом створеного світу, а навпаки, їхній стиль життя вчить того як слід піклуватись власною країною та як захистити Землю і все, що її наповняє.

Японські фермери винайшли спосіб реактивації занепалих фермерських культур через програму обміну сонячної енергії, яка дозволяє отримувати подвійну вигоду від сонячного проміння.

Японська кампанія, спрямована на збільшення відновлювальних енергетичних джерел, яку почали проводити з часу ядерної катастрофи на Фукусімі, спричинила появу таких малоймовірних переможців, як рослинні фермери.

Макото Такадзава та його батько Юкіо заробили 1,7 мільйонів єн (16,700 дол. США) минулого фіскального року, продаючи електрику від сонячних батарей, що висять на гігантському накритті над їхньою фермою на сході від Токіо. Грошовий дохід був майже в 9 разів більший, ніж від вирощування зернових культур у ґрунті під накриттям.

Тисячі полігонів сміття. За розміром – як територія Данії. Стільки відходів гниє в Україні. Більшу частину цього непотребу можна було б переробити повторно. Із пластику виготовити теплі флісові светри, із паперу – коробки, скло переплавити в нові пляшки. Але для цього сміття треба сортувати, а Україна досі не навчилася це робити. У великих містах роздільні контейнери де-не-де є, але врешті все захоронять разом.

Страждають від цього насамперед українці, які потопають у небезпечних відходах. Водночас компаніям-переробникам сміття бракує, і вони купують його за кордоном.

«Зараз десь 60% макулатури – це українська. Близько 40% сировини – з Росії, Східної Європи – Польща, Словаччина. Це дорожче на 25%», – каже в. о. головного інженера Київського картонно-паперового комбінату Андрій Науменко. Найвідоміший продукт Київського картонно-паперового комбінату – туалетний папір. Щомісяця його виготовляють по рулону на кожного українця, за сировину – очищена макулатура. Однак підприємство, яке економить енергію і ліси, фактично полює на сміття, співпрацюючи із свідомими споживачами.

Всесвітня рада церков провела зустріч у Женеві протягом 2-8 липня 2014 року присвячену небезпеці ядерної зброї для цілого людства.

Головне повідомлення було звернене до 31 держави, що не мають ядерної зброї, але залежні від ядерних сил США, їх закликали активно підтримувати ліквідацію ядерної зброї згідно з міжнародним гуманітарним правом, а також поетапно відмовлятися від АЕС і реформувати загальне споживання енергії, розвиваючи безпечніші методи її видобутку.

Північно-Східна Азія є єдиним місцем на землі, де ядерна зброя використовувалася у військових діях.