Плоди екоініціативи «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки» на Стрийщині
В рамках благодійної екосоціальної ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», яка проходила у Стрийській єпархії у січні 2025 року, в парафіях с. Дуліби, Воля Довголуцька та с. Довголука відбулися майстер-класи з виготовлення свічок з натуральної вощини і благодійні ярмарки, на яких ці свічки були реалізовані.
Під час акції у с. Воля-Довголуцька вдалося зібрати 2960 грн., а у с. Довголука – 3450 грн. Натомість у парафії с. Дуліби, силами учнів Катехитичної школи ім. о. Маркіяна Шашкевича зібрали 7200 грн.
Як болота рятують життя українців: факти, про які ви могли не знати
2 лютого у світі відзначається день водно-болотних угідь (ВБУ). Цього дня ще у 1971 році була підписана Рамсарська конвенція, покликана зберігати ці важливі екосистеми як середовище існування водоплавних птахів. Утім, цінність боліт не обмежується лише користю для птахів – вони очищають воду, пом’якшують зміну клімату та навіть допомагають в обороні країни. Та в Україні ці екосистеми часто ігноруються, а подекуди й узагалі знищуються, що загрожує нашій безпеці та ставить під сумнів виконання міжнародних екологічних зобов’язань.
Став відомий беззаперечний лідер серед країн світу у будівництві потужностей ВЕС і СЕС
Його стрімкими темпами взялася наздоганяти Індія.
На Китай припадає понад 70% поточного будівництва промислових сонячних і вітрових електростанцій у світі – це понад 416 ГВт.
Такі дані містяться у звіті Global Energy Monitor (GEM). Це неурядова організація, яка займається каталогізацією проєктів із викопного палива та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) по всьому світу.
Громадськість закликає Президента ветувати закон про закупівлю російських реакторів для Хмельницької АЕС
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11392, який дозволяє закупівлю російських реакторів із замороженого болгарського проєкту «Белене» для добудови Хмельницької АЕС. Це рішення вже викликало жорстку критику експертів через економічні, технічні та безпекові ризики.
«Обладнання для АЕС “Белене” було виготовлене понад 15 років тому російським “Атомстройекспортом”. За різними оцінками, Болгарія витратила на нього понад 620 мільйонів доларів, однак зрештою відмовилася від реалізації проєкту через невигідність та ризики. За стільки років жодна інша країна не захотіла використовувати ці реактори, адже адаптація такого обладнання до сучасних стандартів може коштувати набагато більше, ніж уряд готовий визнати», – коментує Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія».
В Ірпені відкрили першу в Україні лінію з перероблення текстильних відходів
В Ірпені відкрили першу в Україні лінію з перероблення текстильних відходів, повідомляє заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Наразі відходи там переробляють в експериментальному режимі. Дмитро Кисилевський
На лінії переробляють «клаптики» текстилю, що залишаються після виробництва одягу, постільної білизни тощо. Завдяки спеціальному обладнанню ці залишки розволокнюють, щоб переробити на пряжу й тканину.
Як російська армія шкодила довкіллю України у 2024 році?
Від початку повномасштабного вторгнення росії проти України Екодія веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. З плином війни вже зафіксовано понад 2000 випадків різних за впливом та інтенсивністю: від незначної локальної шкоди до абсолютно руйнівних для природних екосистем, як-от знищення росіянами дамби Каховського водосховища.
Щоб ці відмінності було видно, у 2024 році ми оновили методику фіксації випадків шкоди довкіллю та впровадили ранжування від 1 до 3, де 1 — відбулося ураження небезпечного об’єкта без безпосереднього впливу на довкілля або є брак інформації про наслідки російської атаки; 2 — наявність незначної та/або локальної шкоди довкіллю; 3 – наявність значної шкоди довкіллю та достатньої кількості даних про це.
«Штучний інтелект може стати потужним інструментом для сприяння екологічній сталості нашої планети» – Папа Франциск
У посланні на ім'я Президента Франції, написаному з нагоди Саміту з питань штучного інтелекту, що відбувається в Парижі, Папа Франциск закликає створити платформу, на якій ці нові технології можуть стати інструментом для боротьби з бідністю, захисту культур та екологічної сталості.
Не треба забувати, що тільки людське серце може розкрити сенс нашого існування. Цитата з Блеза Паскаля, яку Папа Франциск наводить у посланні до Президента Франції Еммануеля Макрона з нагоди Саміту з питань штучного інтелекту, що завершився 11 лютого 2025 р. в Парижі, є ключем до зрозуміння тексту, присвяченого цій актуальній темі сьогодення. Серце ніколи не може обманути, «тоді як алгоритми можуть бути використані для маніпуляцій і введення в оману», – зазначає Святіший Отець.
