Людство, перебуваючи на межі глибокої кліматичної і довкіллєвої криз має замислитися над ефективною сучасною архітектурою екологічного врядування. Обговорення цього дієвого напрямку було однією з основних дискусій на Конгресі Міжнародного союзу з охорони природи в жовтні цього року, який налічував понад 10 тисяч учасників.

В умовах повномасштабної війни і тотального знищення ворогом довкілля з одного боку та євроінтеграційними завданнями, які перед сферою охорони довкілля ставить Європейська комісія з іншого, питання екологічного врядування є вкрай актуальним. Ключову роль в цій ефективній архітектурі має відігравати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Без такого міністерства – ядра системи ековрядування – Україна не справиться ні із завданнями верифікованих даних впливу воєних дій на довкілля, ні із завданнями зеленого відновлення зараз і після війни, ні із трансформацією і впровадженням понад 200 директив і регламентів. Відтак, уряд України має визнати помилковим поєднання трьох міністерств в одне і таки повернути Міндовкілля як окремий орган центральної влади.

«Сад – це насолода для очей і розрада для душі», – каже давня перська мудрість. Ці слова особливо промовисті сьогодні, коли українці переживають непрості часи війни й щоденну перевірку стійкості і сили духу.

18 листопада 2025 року парафіяни Української Греко-Католицької Церкви міста Бердичева долучилися до XIX хвилі Всеукраїнської екосоціальної ініціативи «Посади дерево миру», започаткованої Бюро УГКЦ з питань екології. Ця акція, що триває вже кілька років, покликана не лише озеленювати території та підтримувати екологічну рівновагу, але й пробуджувати в людях відчуття солідарності, взаємодопомоги та духовної єдності.

Ініціатива сприяє формуванню екологічної свідомості й заохочує громаду відповідально ставитися до довкілля, вбачаючи в кожному насадженому дереві символ віри й нових задумів. Для бердичівської парафії участь у ініціативі та закладення Саду Надії стала черговим свідченням активної життєвої позиції та бажання служити суспільству через конкретні добрі вчинки.

У неділю, в парафії святого Василія Великого у Житомирі відбулася заключна творча зустріч письменницького туру відомої авторки екологічних казок Олени Скуловатої.

З благословення пароха о. Олега Лучки парафіяни та гості мали нагоду ближче познайомитися з творчістю пані Олени, почути уривки з її найпопулярніших казок і поспілкуватися про важливість любові до природи та відповідального ставлення до довкілля.

20 листопада у селі Вишнівчик, що поруч із Марійським Духовним Центром Зарваниця, відбулись «Екологічні місії задля збереження Божого створіння». Референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Василь Шафран та місцевий парох Павло Магас спільно із вірними та школярами молилися за мир в Україні та заклали черговий «Сад Надії».

Цей екологічний захід розпочався Божественною Літургією за ласку справедливого і довготривалого миру в Україні та за збереження Божих Дарів від руйнувань війною. Під час проповіді о. Василь наголосив на важливості безперервної нашої молитви та плекання у собі Божих Чеснот, зокрема чесноти Надії.

19 листопада поточного року на запрошення о. Василя Гершона, адміністратора храму Всіх Святих Українського Народу в с. Вузлове та храму Пресвятої Трійці в с. Бабичі Радехівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії, відбулися Екологічні місії, які проходять кожної осені у всіх єпархіях УГКЦ.

Розпочалися вони спільною молитвою у храмі Всіх Святих Українського Народу де Святу Літургію очолив і виголосив духовну науку о. Юрій Годісь, голова Екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ. У своїй проповіді він наголосив на дарі життя від Творця, відповідальності людини за створений світ та пояснив сутність «екологічного гріха». Після Літургії усі спільно помолилися «Молитву за нашу Землю» та «Молитву християн у єдності зі створінням», після чого було зроблено спільне фото.

19 листопада 2025 року у селі Гермаківка, що у Мельнице-Подільському деканаті Бучацької єпархії УГКЦ, відбулася подія, яка поєднала духовне життя громади, екологічне служіння та силу незламності українських дітей.

На запрошення місцевого пароха, всечеснішого о. Богдана Химчука, до парафії завітав екореферент Бучацької єпархії УГКЦ о. Іван Стефанчук, котрий відслужив Божественну Літургію у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

Літургія була сповнена особливого змісту: молитва за мир, за тих, хто обороняє Україну, і за покоління, яке зростає в умовах довготривалої війни. У своїй проповіді о. Іван підкреслив: «Майбутнє України народжується вже сьогодні – у дитячих серцях, які вчаться любити Божий світ, берегти його і відповідально будувати нову екологічну культуру навіть тоді, коли над головами лунають сирени».

15 листопада 2025 р. парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Звягеля долучилася до XIX хвилі Всеукраїнської екосоціальної ініціативи «Посади дерево миру», яку започаткувало та координує Бюро УГКЦ з питань екології.

У нинішній час війни ця ініціатива має на меті зцілення соціально-екологічних ран війни, об’єднання людей у спільній молитві за Перемогу, встановлення справедливого миру та відповідальне ставлення до створеного Богом світу.

Настоятель парафії о. Андрій Окрепкий підкреслив, що участь звягельської громади у цій ініціативі через закладення Саду Надії є важливою нагодою для духовного єднання, взаємопідтримки та конкретного свідчення християнської любові.

Греко-католицька парафія села Поляна Стрийської єпархії активно долучилася до екосоціальної ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології «Сади Надії», яка покликана поєднувати духовне життя з дбайливим ставленням до створеного Богом світу. Цей проєкт спрямований на поширення екологічної свідомості серед парафіян, популяризацію відповідального ставлення до природи та збереження довкілля для майбутніх поколінь.

15 листопада 2025 року, з нагоди храмового празника святого Івана Золотоустого, у селі Поляна Стрийського району Львівської області відбулася важлива подія – закладення грушевого саду в межах ініціативи «Сади Надії». Ця подія стала особливо значущою, адже відбулася безпосередньо перед Вечірнею Празника, що надало їй духовного та символічного значення.