В першій декаді березня з благословення ректора Київської Трьохсвятительської духовної семінарії о. Петра Жука та за сприяння Бюро УГКЦ з питань екології брати-семінаристи долучились до акції з виготовлення окопних свічок для українських воїнів.

Спільними зусиллями семінаристи зібрали металеві баночки та картон, а екореферент Київської архієпархії о. Роман Романович передав парафін для виготовлення свічок.

12–13 березня в курії Київської архієпархії відбулася щорічна зустріч голів комісій на звітних днях, яка дала можливість підвести підсумки діяльності комісій та референтур Архієпархії.

В цей день представив своє служіння єпископу-помічнику Владиці Йосифу Міляну та курії й референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Роман Романович. Священник зазначив що за 2023 рік вдалось провести 13 заходів. Особливу увагу було приділено тому, що мало найбільший суспільний резонанс. Зокрема це було створення «Садів Перемоги», в рамках Всеукраїнської екосоціальної ініціативи «Посади дерево миру». Так, для прикладу, за 2023 рік вдалося закласти більше 25 садів Перемоги, а це більше 100 саджанців фундуку та близько 200 саджанців фруктових дерев, залучивши до акції усі протопресвітеріати архієпархії.

У четвер, 14 березня, о. Сергій Довба, душпастир відповідальний за екологічне служіння Львівської Архиєпархії УГКЦ, на запрошення дирекції і педагогів школи № 77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності, завітав до школярів шостого «Б» класу, де провів відповідний тематичний екоурок. Щоправда, через повітряну тривогу, замість запланованих двох годин спілкування із дітьми тривало вдвічі коротше.

Співголова Міжнародної робочої групи, ексвіцепремʼєр-міністерка та міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем нещодавно передала Президенту Володимиру Зеленському під час зустрічі Екологічний договір для України, який містить 50 фахових рекомендацій.

З боку Міжнародної робочої групи участь у зустрічі з Президентом також узяли: віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, комісар Європейського Союзу з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, колишній член парламенту Аландських островів Саймон Холмстрьом та член парламенту Швеції Ребекка ле Муан.

13 березня в центрі Шептицького Українського Католицького Університету (м. Львів) відбулась презентація українського перекладу книги «Діти, ця планета у ваших руках», яку представив її автор, перуанський священник Хуан Ґойкочеа Кальдерон, за участі відомих фахівців і експертів в галузі освіти, науки, екобогослов’я та збереження створіння.

У презентації взяв участь владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, який звернувся з привітальним словом, в якому акцентував на екологічних викликах війни та сучасних викликах освіти та шкільництва, а також уділив архиєрейське благословення.

Матеріал підготовлений у рамках проєкту CIRCLE "Сприяння співпраці для сталого та циклічного використання біоресурсів у сільському, лісовому господарстві та аквакультурі", передає Енергореформа.

Його метою є зміцнення міждисциплінарних знань про інноваційні циркулярні бізнес-моделі, домовленості про співпрацю та політику між сільським, лісовим господарством і аквакультурою, що веде до сталого використання біоресурсів.

За оцінкою дослідників європейського дослідницького проекту CIRCLE, Україна як один з найбільших виробників у галузі сільського господарства, має великі можливості для заміщення традиційних джерел енергії біоресурсами з відходів виробництва. Зокрема, потенціал лушпиння соняшника здатний замістити до 1 млрд m³ газу.

Міндовкілля спільно з Державною екологічною інспекцією України, ДП “Ліси України” та Черкаською обласною державною адміністрацією розпочинає другий етап еко-акції з висадження дубів Шевченка у нацпарках, заповідниках та інших місцях, пов’язаних із Тарасом Шевченком.

Ця ініціатива є частиною програми Президента “Зелена країна” та має на меті підтримку збереження природи в Україні.

Оцінка ризиків Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA) показала, що Європа не готова до швидко зростаючих кліматичних ризиків, зокрема посилення лісових пожеж, екстремальних погодних умов тощо.

Деякі кліматичні ризики вже досягли критичного рівня, а інші, без рішучих заходів, можуть досягти такого рівня, або навіть катастрофічного, до кінця століття, повідомляє The Guardian.

У звіті підкреслили, що необхідні додаткові дії для усунення половини з 36 значних кліматичних ризиків із потенційно серйозними наслідками. Ще п'ять ризиків потребують термінових заходів.