Актуальна тема

Меню

Великопосна ініціатива 2024

Михайло Голубець: «Криза довкілля – наслідок духовної деградації і девальвації моральних цінностей»

Михайле Андрійовичу, чи можна проблему охорони довкілля вважати проблемою №1 людства? Що означає словосполучення «екологічні проблеми» сучасності для конкретної людини, українця? Як ці проблеми можна зіставити за шкалою драматичності з іншими проблемами: економічними, політичними, культурними?

Проблему довкілля сьогодні мусимо розглядати не з позиції вузького розуміння завдань охорони навколишнього середовища, а в цілому комплексі соціальних, політичних, економічних та духовних проблем. Вона в ряді нагайних проблем, пов’язаних із поняттям сталого розвитку. Світова громадськість, наукова думка, політики 179 країн у Ріо де Женейро 1992 р. прийняли фундаментальний документ «Програма дій. Порядок денний на ХХ ст.». Там особливо наголошено на тому, що ця проблематика має розглядати комплексно і системно питання охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я людини, здорової економіки для всіх людей на планеті. Тому, сьогодні питання охорони не можемо розглядати суто галузево, профільно, а в тісному зв’язку зі всім комплексом виробничої діяльності. На перше місце я б поставив питання свідомості, освіченості, культури і духовності. Як документи з питань охорони навколишнього середовища, так і праці відомих науковців, наприклад, Германа Дейлі, наголошують, що проблема довкілля спровокована значною мірою економістами, але не щоб її підняти, а щоб затушувати. Бо їхня перша мета – є прибуток, ефективність виробництва. Домінує думка, що ресурси планети невичерпні, що їх можна далі експлуатувати і вести політику економічного зростання, а не розвитку, який мав би передбачати раціональне використання ресурсів і повну їх переробку у виробництві, щоб не руйнувати навколишнє середовище.

Детальніше...

Не грішіть на природі

Наругу над довкіллям церква зарахувала до найважчих соціальних гріхів, прирівняних до навмисного вбивства людини

Зарозуміле людство в останнє півстоліття глумиться над матінкою природою, в якій волею Творця панував гармонійний порядок, з маніакальною впертістю. І горіти в геєні вогненній за це зухвальство доведеться не тільки директорам смердючих хімзаводів, власникам допотопних очисних споруд та іншим керівникам-кривдникам довкілля. Решта смертних теж навряд чи уникне спокути за дрібніші екологічні гріхи – кинуту в лісі порожню пластикову пляшку, отруйний дим від спаленого торішнього листя, невідрегульований двигун легковика, неекономні туалетні бачки та за десятки інших негуманних щодо природи вчинків.

Провідні науковці світу втомилися повторювати: якщо в найближчі 40–50 років людство не змінить свого ставлення до природи, в ній розпочнуться незворотні апокаліптичні процеси. Перестороги вчених активно підтримує церква. Чи встигне ця, найнаближеніша до Всевишнього, духовна інституція напоумити грішних землян – запитую керівника Бюро з питань екології Української греко-католицької церкви, професора морального богослов’я Івано-Франківської духовної академії Володимира Шеремету.

Детальніше...

Юрій Туниця: „Християнські цінності – Фундамент, який може змінити антиекологічну економіку”

Сьогодні для людства настає «Великий піст»: потреби необхідно обмежувати рамками доцільного, а ресурси довкілля якісно поліпшувати і розширювати. Результатом «Великого посту» людства у відношенню до споживання природних ресурсів та виробничого забруднення довкілля повинно стати очищення. Очищення у сенсі духовності і фізичного здоров’я. 

Ю. Ю. Туниця


Юрію Юрійовичу, проблеми екології стають одними з найгостріших проблем суспільства, поряд з духовними, економічними, політичними проблемами. Ви є ініціатором пропозицій щодо концепції Екологічної Конституції Землі, які опрацьовуєте ще з 1992 р. Що спонукало Вас до цього? Того ж року відбулась міжнародна конференція в Ріо-де-Жанейро щодо екологічних проблем і проблем сталого розвитку. Що змінилося відтоді за 18 років?

Ідея створення Екологічної Конституції Землі (далі ЕКЗ) зародилась в мене десь 20 років тому, коли працював на географічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка.

Детальніше...

«Природа – не стаканчик для одноразового використання»

Церква закликає до екологічного навернення

Екологічний стан нашої Планети викликає дедалі більше занепокоєння. Нові температурні рекорди, широкомасштабні лісові пожежі, затяжні дощі та катастрофічні повені, – все це лише деякі з довгого переліку симптомів важкого захворювання планети, яке науковці називають екологічною кризою. Пошкодження природного довкілля стало настільки вагомим, що вже сьогодні становить реальну загрозу для здоров’я та життя людей. Для вирішення цих проблем доконечними є спільні зусилля всіх учасників суспільного процесу. У цьому Церква також не залишається осторонь.

Детальніше...

Спілкування з Богом для збереження природи

Інтерв’ю з доктором Володимиром Шереметою, керівником екологічного Центру Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, доцентом Івано-Франківської Теологічної Академії

Чим для Вас є релігія?

В феноменологічному сенсі релігія часто визначається як „спілкування з тим, що є святим”, а згідно з святим Томою Аквінським релігійним є кожен, хто ставить питання щодо основи та мети світу, тобто Бога.

Oсобисто для мене, релігія означає значно більше ніж просто якесь особливе відчуття, потреба, переживання чи обов’язок; релігія – це є жива спільнота з Богом. Саме спільнота і спілкування Бога та людини є найкращим вираженням сутності релігії.

Детальніше...